Дитячі імена

Ви шукаєте рідкісні українські імена

Спойлер

от наприклад ім'я Мирон, чи Зіновій які поширені переважно у Львівській обл., принаймні я не зустрічала таких імен в інших обл. ЗУ

, чи українські варіанти відомих іноземних імен?

 

Ну якщо він скотина рогата, то може і не хоче. ) Взагалі-то батько повинен приходити до дитини заради дитини, а не залежно від того, що колишня дружина каже.

 

речь не о правах, а о мощнейшей связи с ребенком. Именно потому что вынашивает, рожает, выхаживает младенца.

Осталась бы, просто прозошел бы обмен ролями...
Так придумано матушкой-природой - кто-то вынашивает потомство, а кто-то в клювике еду приносит...

В идеале выбирать имя ребенку нужно сообща, вместе зачали, вместе родили (у каждого своя роль), вместе - называть, любить и жить.

 

Навіть не знаю, чи варто писати тут (може сприйнятися як марновірство), та знаю такий ритуал вибору імені дитини (коли йдуть суперечки з вибором та є кілька варіантів як назвати дитину, і ніхто не хоче поступатися своїм варіантом):
Для цього треба мати таку кількість свічок (бажано воскових - церковних), скільки є варіантів імені. Варіанти імен пишуть на листочках, і ставлять біля свічечок. Треба ті свічечки запалити одночасно і дати їм можливість догоріти. Яка свічечка догорить останньою, той варіант імені і варто взяти. Це символізує, що так довший вік буде мати дитина, яка названа саме тим іменем...
Ще знаю, що не варто називати дітей іменами її батьків (пояснюють, що таким чином доля ніби подвоюється - передається від батька до сина, в основному передаються проблеми чи хвороби).
Якщо до дитини зверталися під час вагітності якимось варіантом імені - варто тим іменем і назвати, бо вважають, що відмова від того імені теж загрожує проблемами і хворобами...

 

Не совсем согласна... Вынашивание и рождение - это физиологическая функция, данная природой, а супружество, воспитание детей - это уже социальное, и если женщина "качает" свои исключительные права на имя, она только вредит "социальному", сама выдавливает мужа из супружеского "союза". Только взаимная договоренность.
Кроме того, когда муж говорит "ты рожала, ты и называй", это скорее его неинтерес к своей роли отца, с последующим "сама и вставай ночью, мне утром на работу", "сама иди на родительское собрание" и т.д.

 

При выборе имени детям основным было, чтобы сочеталось с отчеством (Евгеньевна). Часть имен сразу отпала
1. К тому моменту, когда родилась первая дочка, у нас осталось два варианта - Татьяна и Елена. Родилась 8 июня, где-то там поблизости именины Елены - в результате Елена Евгеньевна
2. Когда ждали второго ребенка и мы еще не знали, кто родится, муж сказал, что хочет назвать сына Иваном, а девочку Марией. Итак - Мария Евгеньевна.
3. В третий раз кое-кто очень сильно ждал мальчика которого хотел назвать Александром. Но родилась Александра Евгеньевна

А я хотела назвать Лену Дариной (очень дорого досталась девочка), но кое-кто сказал, что это - выпендреж

 

Ребенок - это все-таки совместное мероприятие, и "забить" на мнение партнера по мероприятию - это как минимум эгоистично, а как максимум - из-за скрытой обиды доведет потом до конфликта.

 

Так тим більше повинен. Що ж ви, чоловіки, такі прості! Де ж ваша логіка? Якби я була чоловіком і моя колишня дружина налаштовувала дитину проти мене, так я би із подвійною завзятістю ходила би до дитини, щоб дитина бачила на власні очі, що матуся не права.

Та нічого я не шукаю. Я не розлучалася - чого мені шукати?

 

про що ви взагалі сперечаєтесь?
про те, що дві людини не взмозі спільно знайти им'я власної дитині, яке подобається обом?
що такі люди взагалі зможуть створити спільного?

 

Мотивація зробити на благо! Собі та дитині. Собі, тому що собі не потрібно, щоб дитина думала про батька погано, і дитині, якій цей батько просто потрібен так чи інакше.

 

У нас был малосемейный( Я и будущий папенька) консилиум на котором было решено выбирать имя будущему ребенку сообща. Поступили просто, каждый взял по листику и написал 10 имен мальчиков и 10 имен девочек (удивительно, но ни одно имя не совпало), затем обменялись листиками и каждый зачеркивал по одному имени, которое наименее нравилось, при чем обосновывая.Например мой муж заявил, что его Сын никогда не будет носить имя Кирилл, просто потому что так звали его старшину в СА, никакие мои доводы его не могли переубедить.Так у нас осталось два имени Алина и Ярослав. Родилась дочь-Алина Сергеевна....

 

Ще згадала ім'я Орест - одночасно і українське, варіант міжнародного імені.

Спойлер

Моя колєжанка вийшла заміж за іноземця, і вони назвали сина так, щоб було обом зрозуміло...

 

Перепрошую, та чи не можете відповісти на трохи особисте питання: чи між народженнями ваших дівчаток більше 3 років, чи менше?

 

В сім'ї спокій тоді, коли є порозуміння.

 

між першою і другою - 7 років, між другою та третьою - 2 роки (трохи не заплановано було :o)

 

А звідки та впевненість, що хтось один має право вибору імені дитини, які би там не були мотиви, підстави ет цетера?
Чому це не може бути спільним рішеням обох батьків, можливо компромісом, якщо ситуація не однозначна? От я собі уявила, що мій чоловік вирішив назвати доньку Даздрапєрма і що? я маю мовчки прийняти, бо то тато і він має право?

 

- Миколо, у тебе 6 синів і всі - Івани. Як ти їх кличеш?
- Як, як? По батькові...........................