День Валентина та подарунки

Ви хочете
1) кинути понти перед дівчиною щоб її трахнути ( дуже важко було писати це слово )
2) ви хочете справити на неї враження щоб йти з нею пліч о пліч по життю?

 

Боже, як прекрасно, що так буває!
Скільки часу ви разом?

 

Можна зробити щось неочікуване. Наприклад, той самий букет квітів не при зустрічі подарувати, а коли вона не чекатиме и думатиме, що букету не буде. Тільки треба заздалегіть підготуватися, наприклад попросити в якійсь крамничці (або ще десь) заховати ваш букет, а коли ви з дівчиною будете проходити повз, Ви як чарівник дістанете букет з відти, де він не має бути. Це вразить і запам'ятається дужче, ніж просто стояти і зустрічати її з квітами.
Той самий браслетик, або кулон із срібла, нехай буде невеличкий, але піднесіть оригінально. Нехай вона знайде свій подарунок на гілці/лаві/ліхтарному стовпі, у яскравій коробочці з її ім'ям, великими буквами. Попросіть когось з друзів допомогти вам з тим, повісити перед вашим наближенням і приглянути, щоб ніхто чужий не зрадів раніше вас.
Але для цього треба справді мати запал кохання, надхнення вразити кохану

 

От згоджуюсь з цим на всі сто. На шо чекати свята?
То проблема на день Валентина, потім буде проблема на 8 березня. Життя таке швидкоплинне, і що нас чекає через тиждень - одному Богу відомо.
Якщо дівчина подобається - даруйте один одному радість, не дуже задумуючись. Квіти - так квіти, щось коштовне - так буде приємний спогад надовго. Це таке.
Я, наприклад, не дуже багато бачила квітів від чоловіка, хіба що на ДН чи 8 березня: як всі біжать за квітами, то й він біжить. Не дуже мудрував і з подарунками, але щирість його кохання, велика повага до мене, любов до дітей, поміч по дому - це є все життя. Так що думайте самі, чи треба вам родина насамперед, і все вам буде ясно. А подарунок - той чи інший - це другорядне, хоч і дуже приємно молодій дівчині.

 

23 роки

 

Ні те ні інше. Близкість уже була, справа не у тому. Пліч-о-пліч по життю - можливо, хоча рано ще так забігати.
Я хочу шоб вона була рада, щоб їй сподобалось. Все-ж таки я її хлопець.

Щодо ідеї Latana Royal, треба подумати)

Доречі дарую коли не очікує, але коли очікує то нічого не приношу)

Так я завжди притримуюсь такої думки. Треба робити що хочеш і як відчуваєш а не як усі роблять по-шаблону.

Я взагалі 14-го, зателефонував, розбудив. Наговорив купу файних слів (чесних) і признався (таки псіханув) що не люблю святкувати День Валентина. І почув назустріч що вона теж його не святкує. Це тіпа "проблема рішена", але це ж дівчина в 20 років!! Тоді все по-єнчому. Звичайно що під "не святкую" там ховається "всі подружки з подарками, а мій мені заряджає що несвяткує бо певно жмотиться", або щось в тому роді. Принаймні так думаю. Помиляюсь?
Це ж дівчина) В 20))

 

То подаруйте їй прогулянку по музеям наприклад або туди що їй подобаєтся

 

Але то ж "день закоханих" а не "день закоханого" , подарунки мали б бути "двохсторонні" . Ану дівчИта розкажіть но що ви дарували своїм єдиним і неповторним .

 

Три тижні зустрічаєтесь? Куди котиться світ
А якщо серйозно. Того року в мене теж була ситуація, що почала зустрічатись з хлопцем якраз перед цим святом. Він знав, що я дуже люблю читати. Тому подарував мені дві книжки і квіти. Було дуже приємно, тому що це був подарунок саме для мене, з врахуванням моїх смаків ))
Щодо уподобань Вашої дівчини, взуття точно не даруйте, це якось ту мач ) Можна тоді срібний кулон у вигляді лева, якщо такий знайдете ))

 

Я не святкую це свято

 

Немає більш жалюгідного явища, ніж чоловіча дріб'язковість.
Хулігане, у Вас є діти?

 

я вїхав, але це не зовсім те що Ви зрозуміли.
Познайомився я знею 4 роки назад, і можна сказати сподобалась настільки що словами не описати. У неї був хлопець, у мене свої дівчата, через певний час, одного разу приїхав - пересіклись коли були вільні. Але всеодно не вийшло бо прийшлось покинути місто на дуже довгий час.
А зараз, нарешті разом.

Так за взуття... Навіть не повірив, перепитав) Сказала що довіряє якщо вирішу вибрати їй взуття.

 

Думаю що 90% д

І ці люди борються за рівні права і звинувачують мужчин в шовенізмі
Коротше кажучи ні одна до такої дрібязковості як подарунок коханому не опустилась

 

А Вам не здається, що невиховано лізти у інтимні справи інших? Чому Ви вирішили, що Вам за вимогою повинні звітувати про те, хто що кому подарував?
Молодий чоловік захотів зробити приємність коханій дівчині і запитав поради. То його справа. Але це не означає, що він повинен звітувати ні про свій вибір, ні тим паче про подарунок його дівчини і вже зовсім смішно усім присутнім доповідати. Але ж Вам, чомусь, так кортить через те, що хтось комусь робить приємно, що Ви почали рахувати чужі зиски.
Ви спробуйте й собі зробити комусь добре. І якщо грошей не заробляєте, то хоч просто допогти комусь. Не задля того, щоб потім підраховувати, на скільки Ви комусь добра зробили, не для того, щоб перед кимось себе героєм виставляти, не для того, щоб потім чекати віддачі боргу за Ваш вчинок, а просто тому, що хтось потребує допомоги, просто для того, щоб побачити радість на чиємусь обличчі. Спробуйте, і Ви пізнаєте невідоме для Вас до цих пір задоволення.
P.S. отримання жінкою рівних прав із чоловіком ніяким чином не виправдовує перетворення, деяких осіб чоловічої статі, на ганчірку або втрату честі і благородства

 

Хіба у 16 років не закохуються?

 

Закохуються. І зі слів свого молодшого (йому 20) я навіть знаю як. Але, коли ми балакали на цю тему, то і з його уст пролунало майже дослівно :

І це при тому, що він (син) аж ніяк не проти (в деякому смислі), що саме так той світ котиться. у, гадаю Ви мене зрозуміли)

 

Ви дещо не враховуєте:
1) кохання і оте, що ви обговорювали із сином - не одне й те саме.
2) хлопці відстають у розвитку, в першу чергу психоемоційному, та й фізичному, від дівчат на кілька років.

 

Мені здається....що ви вчителька, так майстерно перекручуєте все з ніг на голову

 

То про тих хто не вважає за потрібне дарувати дурні подарунки на дурні свята?