І в мене він асоціюється із самотністю..якось зовсім не по-святковому себе почуваєш серед закоханих пар..І так завжди...бо..бо так...
Пари є в кожен день, свято чи ні... Викидай сумні думки із голови живенько! За людей треба тішитися, то й самій щось приплететься.
Не святкуємо, у нас щодня день закоханих І що? Складається враження, що всі ми по замовчуванню віруючі. А може комусь все одно що церква думає про це? А може хтось взагалі атеїст? І чого зразу церкву вмішувати? Не всі ж живуть по законах церкви..
Якщо свято виникло саме як церковне, а з церковного календаря його викинули лише в 1969, то в такому випадку згадати церкву цілком доречно. Тим більше, якщо зважити на сан самого Валентина.
Зле.............. Але якщо бути точним, то не я вмішую церкву. Зле у тому, що ті ж атеїсти вмішують церкву. Хочете день закоханих - святкуйте, а св. Валентина не вмішуйте сюди, бо то як шаманство виглядає.
абсолютно згідна, то не наше свято.... не українське. Просто в цей день буде гарна торгівля..... кожен день може бути гарним святом, святом закоханих от коли я була в Трускавці, то там екскурсоводи роблять екскурсію в Старий Самбір ( якщо не помиляюсь), що там похований св. Валентин, але то не той Валентин ..., хоча на 13.02 там багато закоханих.... можливо, ще з форумлян напише більше інформації про нашого Валентина
Ну то не є таке страшне свято, хочеться мати ще один привід провести день удвох - вперед, маленький презент підніме настрій будь-кому, головне, щоб то не була "обязаловка" як на 8 березня. Актуально напевно для тих, кому важко наважитись на признання в симпатії, особливо між юними особами. Головне не робити з того мацею. ЗІ:Мені чоловік кілька років томуна Валентина таку душевну відкритку подарува, що я її тримаю і чуть не плачу, щоразу читаючи, від щастя.
А я люблю бідьше 8 березня..в цей день багато квітів і немає рожевих мусі-пусі як була на святах у Львові, то мені кожен день Макс дарував перзенти..ото був суцільний День Валентина .
То не я його прив'язую, а щороку вислуховую, от і ділюсь "враженнями" Мій чоловік любить дарувати квіти 6 чи 7 березня, а 8 його то дратує, і коштують вони тоді в три рази, а з СРСР асоціюється -бо тоді то найбільше пропагувалось УХ, ОФФ, злісний, вибачєйте....
мені здається, що сьогодні, як хтось писав вище вже будь яке свято є комерціалізоване до краю - на всьому можна вдало заробити. І не це є головною проблемою. само по собі дарувати один одному подарунки (за відповідної матеріальної можливості звісно) приємно і корисно. інша справа, що святкуючи те чи інше свято ми не знаємо ані його історії, ані суті і т.д. а більшість свят (як це годиться в українців) просто перетворюється на черговий привід випити. не кажу, що у всіх так, але... буває... те ж саме і з днем св. Валентина - чи всі, хто у цей день дарують подарунки знають історію цього свята? а взагалі стомлюють оті постійні святкування. фактично що не тиждень, то якась дата, то свято або що... на роботу часу не залишається імхо. коли обмалював у календарі всі "визначні дати" і прикинув витрати на них, то зле стало.
не знаю хто така та Клара(це не вона корали вкрала?), але мені пофіг, Люблю 8 березня і все.Хоча бачу, що з переїздом до Львова прийдеться змиритись з його несвяткуванням.Макс теж не вважає його за свято А я думаю, чого то тато мамі завжи 6 або 7 березня квіти дарує!)
Згадала себе десять років тому... В такий час казала собі: кожному овочу свій час. У мене ще все попереду. Або, як казав мій дід, потерпите, дайте срок, будет белка и свисток, і другу половинку зустріну, і буде зустрічання, і кохання, і зітхання, і все-все-все! І незабаром так воно і сталося. Іспаночко! І у Вас усе буде гаразд, тільки вірте! Ви світла сонячна людина! І дуже скоро Вам уже не буде не по-святковому, бо поруч буде закохана і кохана половинка! (даю установку )