День Перемоги - це свято?

Разве я волновался?

Ну, я в этом не сомневаюсь.

 

Канешно! Вскипел ваш разум возмущённый... как жеж так то? День победы не празднуют... какие изощЬрённые циники!

 

Читаю дописи деяких форумлян і згадується. Перша вчителька Паша Яківна, яка розповідала нам, малим, на початку 60-х років минулого століття про війну. Не з підручників, своє життя. Як жилося під німцями, як чекали визволення, як раділи побачивши перших ковпаківців. Згадую свого шкільного вчителя з геометрії, праці і фізкультури, капітана-льотчика, який горів у літаку і був комісований, його спогади. Згадую святкування до Дня Перемоги у нашому селі, ставлення до Переможців. Це мої дитячі спогади. Хтось хоче мені довести, що усі ці люди придурювались, грали???????? Згадую розповіді жителів міста, де я живу зараз, про поліцаїв-оунівців, як їх ненавиділи у наших місцях за холуйство перед німцями, за звірства. Це не підручники, не пропаганда. Це розповіді людей, які пережили усе це. І таким людям "несть числа" навіть серед моїх знайомих. І скільки ж потрібно не цинізму, а негідництва, щоб зараз намагатися все це спохабити. Не хочете святкувати? Для вас це не перемога? Жалкуєте, що не перемогли фашисти? Принижуєте бійців і командирів РА? І в той же час хочете, щоб шанували ваших хероїв? Ні, нешановні! У цьому питанні ми з вами вороги. І наші діти будуть вашими ворогами, і онуки. І ви, як завжди, традиційно у цій війні програєте. І знову станете тим, ким були - звичайними рагулями. Там вам і місце.

 

Не нужно додумывать за других, думайте за себя.

 

ТАК, якби вона інакше "розповідала" - Ви б її і не згадали вже...
Десь в Норильську б замордували її.

Вже полки з Москви йдуть?

Доречі, про вчительку...
Наш директор школи розповідав інше. Мені показував книжечку, повстанські спогади, в яких висловлювалася йому (тоді ще хлопчиськові) подяка за поміч УПА.
Але то було у 80-х, у нас.

У Вашому місті? А американців теж ненавиділи..? За Нагасакі, скажімо.

 

Конечно же полицаи были исключительно с ОУН, и злобные УПА вояки, нещадно знищщували мирное население как фОшисты. Это аргументы из советского прошлого которое разделилось на белое и чёрное. Советская сторона куда не плюнь вся блестящще белая (советские партизаны не грабили и не убивали мирное население, советские собдаты не грабили и не убивали мирное население (как свой так и немецкое), советский освободитель массово не насиловал женщин, советский командир был умный и берёг солдат (как во время операции по освобождению Киева).
Я вот не вижу разницы между простыми советскими и немецкими солдатами. Немецких тоже встречали как освободителей со слезами и цветами. Да, у обоих был ублюдочный человеконенавистнический режим который втравил их в войну. Да, их государства расправлялись над целыми народами и странами, да эти солдаты во всём этом участвовали. Да, у всех руки по локоть в крови. Да, сталинизм равен нацизму. Единственная разница между ними что нацизм осудили в нюренберге а сталинизм не осудили. Потому что сталинизм задавил трупами советский солдат немецкий нацизм, и победил. А победителей не судят, какие бы они подонками не были. Победу в войне сталинизм, а позже советский тоталитарный режим использовали в целях пропаганды. Поэтому я отношусь к ветеранам и к войне, как к великой бойне в которой погибло очень много людей за имперские интересы. Для меня это не победа.

А я ведь не ошибся "товарищ". Диагноз поставлен исключительно верно, хочется вам этого или нет.
Симптом ясный - жалкие минусики под моими сообщениями. Ведёте себя как потёртый васька.

 

Да-да-да... Усі були залякані, усі поголовно... Навіщо по собі судити (маю на увазі не Вас особисто, звичайно)?

Навіщо для такого супротивника?

Так ви ж вимагаєте поваги до СВОЇХ. При цьому гадите на НАШИХ. Це нормально?

"Місце" і "місто" - різні слова. А американців ніколи не ненавиділи. Принаймі я про таке не чув.

 

Чудово, Стєпаньіч! Нарешті розкрилося все ваше москальське нутро! Я кілька разів повторював вислів Сталіна - кадри рєшают всьо. Він знав кого присилав на ЗУ. Так щоб отруїти нестійких елементів і своїх дітей і внуків ворожою людиноненависницькою пропагандою.
Може ми і рагулі і вшановуємо ненависних вам героїв але думаю, західноукраїнська земля для східних людоїдів ніколи не буде своєю.
Думаю ваші родичі вчасно це збагнули.

 

Ваше законное право. Но это не дает Вам права написать, например, слудующее:

 

Увы, но диагнозы вы ставите пока только самому себе.

 

Педро,
Ви без згадки про москалів навіть пукнути не можете? Чого вони Вам усюди ввижаються? Тільки що не до вподоби - зразу москалі. Варіантів інших уявити не можете? Чи просто нутро таке маєте, що не погадите - енурез?

 

Имеет. Что хочу то и пишу. Мне рот никто не посмеет заткнуть.
Ветеранов я уважаю, но не всех скопом а каждого по отдельности.

Сам дурак? Шикарный аргумент... сражён им наповал....

А вы можете? Пукайте без великой победы, без злобных бандеровцев, без великой России... пукайте, нам газ нужен!

 

Бо Ви обізвали і мене і героїв які віддали життя за свободу МОЄЇ землі по-москальськи. І возвеличили окупантів-людоїдів.
Я б не здивувався різним шураві і іже за таке. Вам здивувався.

 

А мені згадується дитинство.коли до бабусі вечорами сходились сусіди,старші жінки...і згадували...
Розказували...
Як прийшли перші москалі,арешти,арешти,страх,знущання...
Як чекали приходу німців
Як спасіння від того безперервного жаху,хоч і знали,що це теж не подарунок...
Розказували,як по приходу німців,кинулись по тюрмах шукати своїх рідних,що вони там побачили...
В Тернопільській тюрмі бабуся з сестрою побачили залишки тіл,перемелені гусеницями,залиті вапном..стіни,забризкані кров’ю...
Потім війна...
УПА....Сутички..знов страх...
Трупи хлопців,які виставляли по селах,зганяючи людей,щоб вирахувати матерів..сестер,коханих...
Тюрми...етапи..і страх..страх..страх...
І це були просто спогади....
Перемога...
І так багато траурів...
Це один з найбільших траурних днів в нашій історії...

 

Ой, Ромку, кому Ви розповідаєте... Шкода слів. За це вони нас назвуть рагулями і нешановними. І пригрозять нам "У цьому питанні ми з вами вороги. І наші діти будуть вашими ворогами, і онуки. І ви, як завжди, традиційно у цій війні програєте." Тобто війною. Вони зазомбовані на генному рівні. З материнським молоком.
Але згадуються слова П.Г.Тичини
Хай вони собі як знають
Божеволіють, конають
Нам своє робить...

 

Это уж точно!

Навіть у цьому реченні Ви обізвали мене і героїв, які віддали життя за свободу МОЄЇ землі окупантами-людоїдами. Це по якому?

От у цьому й справа. Різні у нас були дитинства, різні життя були у наших дідів-батьків. До своїх ви вимагаєте поваги. Наших дозволяєте собі принижувати.

 

Бо і вашим "оповідачам" про них не розповіли. А про злобних націоналістів - встигли.

Чому ж?
Цирк і є! Циркові паради і злиденність в реалі.

Йой!
А в них був вибір (як у повстанців УПА)?
Якщо мозок не саср@ли пропагандою совковою, то:
Піймали, гранату і три шапки на закидання врага видали, дуло в спину - воюй, за Родіну, за Сталіна.

 

Я не знаю де жили ВАШІ батьки-діди? Бо на Східній і Центральній Україні людоїди винищили десятки мільйонів українців. На Західній Ромко тільки що описав. І не дивно, що після нашестя асфабадітєлєй німецький режим здавався нашим людям раєм.
Так де жили все-таки ВАШІ батьки-діди? По материній лінії ми, по крайній мірі, здогадуємся. А батькова лінія не рахується? Вона, здається, ідентична нашим. Чи було наказано "забути"! Разом з забороною української вдома...

 

Панове, вам не соромно ?
Повелися на провокацію Полковника, яку тут же підхопив його "ідейний однополчанин".

Подивіться, що пише наш Рівнянин "ідейному одно полчанину" Полковника в іншій гілці: http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=442239&postcount=601

А Рівнянин тут єдиний громадянин України, хто не може відкрито послати того опонента на три літери.
Але ж іншим ніхто і ніщо не забороняє те зробити !

Проблема ця - приблизно на рівні "а я трахаю блондинок! - А я брюнеток!".
Ще давайте почнемо на музичних гілках обзивати рагулями один одного!
Ходімо на музичну гілку, я дещо викладу зараз.

 

Аха. Точно. На генному. И на рассказах людей, которые блокаду Ленинграда пережили. В том числе детьми или подростками. Мне этого более чем достаточно, чтобы понимать, кто за что воевал, кто победил и насколько ничтожны и отвратительны попытки переписать историю.