День Перемоги - це свято?

Я просив українську пісню.

---------- Додано в 22:41 ---------- Попередній допис був написаний в 22:38 ----------

Не соромно так відверто брехати?

 

ну, вот Вам ещё песня:

ТЫ ОДЕССИТ, МИШКА!

Стихи В. ДЫХОВИЧНОГО
Музыка М. ВОЛОВАЦА

Широкие лиманы, зеленые каштаны,
Качается шаланда на рейде голубом…
В красавице Одессе мальчишка голоштанный
С ребячьих лет считался заправским моряком.
И если горькая обида
Мальчишку станет донимать,
Мальчишка не покажет вида,
А коль покажет, скажет ему мать:

Припев:
«Ты одессит, Мишка, а это значит,
Что не страшны тебе ни горе, ни беда:
Ведь ты моряк, Мишка, моряк не плачет
И не теряет бодрость духа никогда».

Широкие лиманы, поникшие каштаны,
Красавица Одесса под вражеским огнем…
С горячим пулеметом, на вахте неустанно
Молоденький парнишка в бушлатике морском.
И эта ночь, как день вчерашний,
Несется в крике и пальбе.
Парнишке не бывает страшно,
А станет страшно, скажет он себе:

Припев.

Широкие лиманы, сгоревшие каштаны,
И тихий скорбный шепот приспущенных знамен…
В глубокой тишине, без труб, без барабанов,
Одессу покидает последний батальон.
Хотелось лечь, прикрыть бы телом
Родные камни мостовой,
Впервые плакать захотелось,
Но комиссар обнял его рукой:

Припев.

Широкие лиманы, цветущие каштаны
Услышали вновь шелест развернутых знамен,
Когда вошел обратно походкою чеканной
В красавицу Одессу гвардейский батальон.
И, уронив на землю розы,
В знак возвращенья своего
Наш Мишка не сдержал вдруг слезы,
Но тут никто не молвил ничего.

Припев:
Хоть одессит Мишка,—
А это значит,
Что не страшны ему ни горе, ни беда:
Ведь ты моряк, Мишка, моряк не плачет,
Но в этот раз поплакать, право, не беда!

1942

---------- Додано в 22:46 ---------- Попередній допис був написаний в 22:45 ----------

только референдум нас рассудит.

 

радянської України, "щасливих" громадян радянського союзу української національності і рідною українською мовою

---------- Додано в 22:53 ---------- Попередній допис був написаний в 22:47 ----------

Владимир Абрамович Дыховичный родился 25 (12) марта 1911 г. в Москве.


Знову мимо.

---------- Додано в 22:55 ---------- Попередній допис був написаний в 22:53 ----------

Невже нічого українського патріотично знайти не можете? Не дивно?


Там десь далеко на Волині,
Створилась армія УПА,
Щоби воскресла Україна
І завітала свобода.

Горіли села і містечка,
Бійці боролись ніч і день,
В перших рядах бійців-героїв
Згинув Іванків наш Василь.

Прощай, герою України,
Прощай, наш друже дорогий,
Твої діла нам незабутні,
А твій наказ для нас святий.

Сестра в селі рідненька плаче,
Щодня виходить за село,
Чи не приїхав брат додому,
Чи не побачить ще його?

Не плач, сестричко, не журися,
Поглянь у синю далечінь,
Твій брат умер, та жити буде
В піснях майбутніх поколінь.

Ми вище прапор піднімемо,
Тризуб повернем до чола,
І крикнем "Слава! Слава! Слава Україні!"
Так, щоб здригнулася земля.

 

В нас клятва єдина і воля єдина.
Єдиний в нас клич і порив:
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна
Розтрощимо вщент ворогів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

Вкладає меча в руки вірного сина
Наш край, щоб цей меч пломенів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

Чекає на ката ганьба й домовина,
Де б чоботом він не ступив.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Не буде рабою фашистських катів.

Микола Бажан

Песни времен ВОВ, те, что сохранились в памяти - государственные. Государством поддержанные. И, чтобы всем было понятно, на русском.

Русских народных песен времен ВОВ много приведете?

Наши, призывники с Кубани, часто пели "Розпрягайте хлопцы коней". Это мне рассказывали. Бабушка научила одной, сочиненной на фронте песне. Концерт у них был самодеятельности. На мотив "Венского вальса":

Полк дивизии СС
Прибыл утром в Н-ский лес.
Был морозная погод,
Приближался Новый год...

Ганс построил нас во фронт.
Показал на горизонт,
Где Москва виднелася:
Будем греться на печи,
Обжираться калачи...

Не успел он крикнуть "Хох",
Поднялся переполох:
Налетали москвичи,
Набросали калачи.

Калачи свинцовые,
Двадцатипудовые.

Мы вдвоем спасались вскачь,
Это я и мой трубач:
(Дальше заключительная фраза на трубе,
что-то вроде:
Пам, парам, пам пара парарара
Пам парарам пам пам.).

И кто-нибудь знал еще эту народную песню?

Кстати, песня - не оффтоп

---------- Додано в 00:01 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:11 ----------

 

А Україна ніколи і не була рабою фашистських катів. Тобто під окупацією військ Муссоліні. Східна частина України з 1654 року була рабою набагато гірших катів - москальсько-імперських катів, які в 1917 році перетворилися на москальсько-комуняцьких катів - справжніх людожерів.
Дякуючи Богу, Західна Україна мала таке "щастя" починаючи тільки з 1939 року з деякою передишкою в 1941-44 роки.

 

..............................



....і це теж Друга Світова війна.





http://nevsedoma.com.ua/index.php?newsid=30030

 

Уж не знаю как выразить эту мысль корректно, согласна на вечный бан, однако давно напрашивается по поводу уточнений употребления термина "фашисты":

1. В сортах д..ма мало кто хочет разбираться.
2. Не стыдно копаться в д..ме, стыдно получать от этого удовольствие.

 

Салата, читайте історію. Бажано незаанґажовану. І тоді зрозумієте різницю між нацистами і фашистами. Видно ваші комуняцькі "історики" не розуміли.
Підтягуйтесь до світового рівня хоч би як важко не було.
Ну не можна ж сидіти в задзеркаллі...

 

В Лугаснке в основном были итальянцы.Истинные фашисты. На этом основании будем целоваться в засос с нацистами?!?

Давайте подтянемся.

Да - джугашвили - людоед. Однако - он вполне сопоставим с числом погибших при Наполеоновских войнах. Зачислим и Наполеона в людоеды? Ну - на основании "мирового" уровня? Или историю мы читаем исключительно выборочно?

 

вы знаете, разброс подсчетов разных историков различается, но где то я читал, что если взять максимальное число потерь, то получается на Восточном фронте соотношение потерь Германии и ее сателлитов, и СССР - один к трем, такое же соотношение и на Западном фронте, между Германие и коалицией (США и др)

---------- Додано в 10:17 ---------- Попередній допис був написаний в 09:48 ----------

“Націократія” – Микола Сціборський (Мико́ла Сцибо́рский, укр. Микола Сціборський (28 марта 1897, Житомир — 30 августа 1941, Житомир), псевдо "Богдан" — украинский национальный деятель, участвовал в создании армии Украинской Народной Республики (1917—1920). Затем один из руководителей Организации украинских националистов (с 1929), публицист и теоретик украинского национализма)
"Треба зазначити, що основні ідеї фашизму не замкнулися в самій Італії, але швидко поширили свій вплив у цілому світі, посилюючи та оформлюючи той психологічний і суспільно-політичний процес, що по останній війні стихійно вибуяв серед різних (насамперед поневолених і покривджених) народів; це — націоналізм. Самий фашизм, це насамперед націоналізм — любов до власної батьківщини й патріотичне почування, доведені до самопосвяти й культу жертвенного фанатизму. Джерелам його народження є національний інстинкт, національний дух і національна свідомість.
Ворожа постава фашизму до демократії й комуно-соціалізму базувалася напочатку не так на запереченню їх устроєвих концепцій, як насамперед їх внутрішнього змісту, що йому фашизм проголосив безпощадну війну. Фашизм відчув, що хворобливий лібералізм, космополітизм, матеріалізм і утилітарний примітивізм нашої епохи загрожують згангренувати духовість і суспільний організм нації, розсаджуючи її зсередини. Зроджена колись сама на здоровому національному інстинкті — демократія поступово марнувала свій творчий капітал. Вкупі з соціалізмом вона позначила нашу добу безідейністю, сірою і безбарвною меркантильністю, та тупим своєкорисннм анархічним міщанством. Фашизм наново відкриває забутий світ ідей, він апелює до духовості й змагає до морального переродження нації, в ім’я її зросту, блага й сили. На місці скептичного релятивізму демократії — він ставить віру й абсолютний світогляд; компромісовости — непримиримість у захисті своїх постулатів; безвідповідальному, претензійному в домаганнях прав і скупому у виконанню обов’язків, лібералізмові — він протиставить повинність дисциплінованого чину; космополітизмові й інтернаціоналізмові — ідеал власної нації; суспільній та ідейній анархії — внутрішній лад і мир.
Дарма й нещиро жахаються представники демократії та комуно-соціалізму простолінійної безпосередності фашистівських ідей, що їх вони в опінії свого примітивно-міщанського оточення виставляють лк “зоологічне” страховище й “аморальне” викривляння мети життя та людської природи... Бо оперуючи “високими” гаслами миру, справедливости, братерства, рівності й інтернаціоналізму — вони самі своєю практичною чинністю лі Гасла перетворили в спекулятивні брехні, в глузування над людиною! Фашизм виявив чесність із собою, коли па місце їх підступних, брехливих фраз, що присипляють чуйність слабших, поставив на порядок дня нашої епохи всю неприховану правду життєвої концепції, що відвічно спирається на чинну мораль, на закони противенств і на право сили.
В цьому збудженню первородного інстинкту нації, в напруженні її ідей і зактивізованні її творчих потенцій лежить заслуга фашизму-націоналізму не лише перед власною батьківщиною, але й перед іншими — насамперед поневоленими - народами. Для цих останніх свідоцтво творчого духового напруження фашизму й його змагань за життєві ідеали нації, повинно бути незабутнім “мементо” і дороговказом їх власних почувань і чину. Бо ті з них, що перелякано відвертаються від імперативних заповітів фашизму в силу своєї сліпої, безкритичної прив’язаності до наркозу демо-соціалістичних забобонів про “мир, згоду, благоденствіє” та інтернаціонали — ті з них ніколи не матимуть діючого миру (і свободи). Призначення таких народів — бути погноєм для інших!

В обранні засобів визволення Української Нації, націоналізм не обмежує себе ніякими “загальнолюдськими” приписами “справедливости”, милосердя и гуманізму, уважаючи, що вони можливі до здійснення тільки в умовах, взаємності. Натомість, прийняті абсолютно й застосовані до ворогів — вони часто стають джерелом внутрішнього розкладу й причиною національної поразки. Все те добре, що добре для блага, сили й розвитку моєї нації; все те зле, що цю силу й розвиток послаблює — це основна заповідь ідеології українського націоналізму.
http://sna.in.ua/?page_id=48&gt

 

Конечно не былА! И не будет. Гнали всех... И германских нацистов, которые присутствовали массово на территории страны во во время войны; и итальянских фашистов, которые также тут пытались участвовать; и их румынских и болгарских подпевал (тоже мелькали тут на наших теренах); и даже их украинских помощников, которые всю эту свору фашистов, нацистов и националистов и пригласили на банкет "родной Украинской землей".

И гнали добре! Ой, как жеж добре гнали..! Так, что поразбегалась эта свора по всему миру, от Канады до Австралии.
Это соответствует мировой, незазеркальной истории?

 

- чому ж далеко?

- и в оригинале Миколы Галичко так было?

 

Давайте вместе почитаем.
Вот, годовщина, опять же.....



Подлинные герои и подвиги времен Великой Отечественной, к сожалению, забываются, на их место пытаются поставить лжепатриотов и даже пособников немецко-фашистских оккупантов. Что имеет и прямое касательство к хатынской трагедии – гитлеровцы учинили кровавую драму в этой вёске руками презренных отщепенцев из числа националистов, входивших в состав 118-го полицейского батальона, сформированного весной 1942 года на Украине. Хотя в нем служили предатели разных национальностей.
http://www.otechestvo.org.ua/main/20083/2438.htm

 

Щось не чув я щоб "радянські люди" співали таку пісню. Але менше з тим.
Погодьтеся, що радянські пісні є однобокими, бачать лише одного ворога і в упор не помічають основного ката-окупанта, який загнав людей в колгоспне рабство і знищив мільйони людей. Зрозуміло, що під більшовицькою окупацією інакше й бути не могло.

---------- Додано в 11:37 ---------- Попередній допис був написаний в 11:34 ----------

от тільки не треба підло брехати, хатинь знищили не націоналісти, а полонені комуно-червоноармійці, які погодились служити нацистам

---------- Додано в 11:38 ---------- Попередній допис був написаний в 11:37 ----------

бо Україна є великою за розмірами

---------- Додано в 11:39 ---------- Попередній допис був написаний в 11:38 ----------

я навів варіант який співає народ

 

Полковник, мені абсолютно не цікаво дискутувати на цю тему з вами і з іншими совкотаваріщямі. Хочете святкувати так звану пабєду? Вам хтось перешкоджає? Тільки не запивайте.
В демократичному світі ніхто нічого не святкує. Можливо в пресі, чи чиїхось промовах буде згадана річниця кінця війни і згадані жертви нацизму, фашизму і комунізму. І все...
Західноукраїнцям нема чого святкувати бо той звір який прийшов на зміну іншому в 1944 був набагато жорстокішим і підлішим. Тисячі наших людей були помордовані і заслані в табори. Щож святкувати? Рабство?
А ви святкуйте...

 

8 мая, день капитуляции нацистской Германии, во Франции празднуют как День победы над общим врагом - фашизмом.

Во Франции этот день объявлен государственным выходным.

 

Переделанный вариант Вы привели. Судя по "далёкости" ещё и дияспорный. А оригинал показывает страшенную "двубокость" антисоветских песен, которую вроде и написали по поводу гибели вояка УПА от рук "фашистов", но содрогнуться всё равно должна была в конце песни Москва. То, что для советской Украины оккупант в годы войны был всего один, не секрет, советские песни это и показывают. А вот для УПА в современной версии истории оккупантов принято называть двух, а песни (и статистика "боёв") показывают только одного. Ну да что с того...

---------- Додано в 13:11 ---------- Попередній допис був написаний в 13:10 ----------

- не подставляйте французов, сейчас их лягушатниками начнут обзывать.

 

не факт... не всіг гнали, нажаль

мудрий пассаж... тобто саме формулювання

так, доречі, доволі непогано "питались". в важких боях форсували Дніпро, співдіяли в зайнятті Дніпропетровську, брали Сталіно. класно "питалісь"...
під Днепром-

генерал Мессе, офіційний звіт в Рим.

ніби читаю "Історію второй мировой войни", написану в роки важкого застою доречі, створена після Сталінграду румунами спеціальна комісія не виявила жодних "пораженческіх настроеній" в королівській армії. але Вам-то на це плювати, правда?

ось це посмішило
так, я читав, що 1-й танковий корпус болгарської армії з літа 1941 р. діяв на теренах південної України, боровся в Сталіграді-там навіть єдина частина, що вирвалась з оточення, це були болгари. потім, після поповнення, далі крушив Червону Армію... склад корпусу-дві танкові і моторизована дивізії, до чорта різних допоміжних підрозділів. загалом, щось із 60 тис. хоробрих вояків і 400 танків "тигр", бл. 100 "пантер" і до 200 самохідних установок "фердинад"...

уууууууу! після поданого вище в залі лунали довгі, незмовкаючи аплодисменти, що переходили часом в овації

зал просто бушував... викрики-"браво!" "біс!"

ні.

 

“Зараз практично всі великі підприємства, які належать олігархам з Партії регіонів, перестали платити пенсійні внески, і повертається явище, якого не знали вже 10 років, - недоїмка по Пенсійному фонду”, - сказав він.
За словами депутата від БЮТ А.СЕНЧЕНКА, виходить, що ці підприємства сьогодні “кредитуються за рахунок пенсіонерів, за рахунок 16-ти мільйонів українських громадян, які створювали цю країну і заслуговують на те, щоб вчасно отримувати пенсії”.
Народний депутат додав, що виплати пенсій уже затримують на шість днів.

 

Це ви дууууже далакі від знання того, що у нас співають.