День Перемоги - це свято?

К чєму би ето?
К дождю,відать...

 

Вы сами себя назвали...

Напомните пожалуйста, чтоб было хотя бы понятно о чём конкретно вы. Лично я разницы между "вашей" и "нашей" провинцией не вижу разницы. И там и там люди озабочены поиском куска хлеба и клянут нынешнюю власть. Читайте Оруэлла.

 

Андрій, чисто з людської позиції, про мільйони загиблих таке не говориться. Особисто я не вважаю винними тих хто воював, винні ті, хто заставляв їх воювати або створюював передумови для боротьби.

 

Я ж не святкую перемогу найбільш нелюдського і кривавого в історії людства режиму..

 

Ромко, рад за вас. Общение с такими "сознательными украинцами" как вы позволяет открыть для себя всё новые и новые страницы истории СССР. Так и запишу: СССР держался на праздновании победы над фашизмом.
Наверное и на парады с демонстрациями не ходили?

Ну если вы позволяете себе подобные высказывания относительно миллионов погибших в ВОВ, то какие претензии?

 

Звичайно не ходив.
А нафіга?
я ж добре усвідомлюю,хто вимордував мою родину...
Я ж свідомий..на відміну від декого...і мазохізмом не страждаю...

 

Аби не москаль! (с)

borkhes з теми вибув. До нього пишіть в інших темах.

 

...ну а хто до сих пір носить майки з надписом "СССР" і розмахує на концертах червоними прапорами?....напевно етнічні естонці/латиші/литовці яких замучила настальгія , або українці з ЗУ....

Це скоріше за все елементи якогось студенського романтизму з незнанням реалій , коли мясо і туалетний папір були предмети розкоші.
Романтика СССР вивітрюється з голови коли людина досягає 30ти (більш-менш) років....щось на манеру hippy.

Тут в Канаді такі варяти теж є.Я навіть одного такого знаю. Зараз правда йому вже за 35 , він порядний сімянин ,невеликий менеджер в (капіталістичному) банку і більше на екскурсії до Росії їхати не хоче.
А ще 10 років назад , будучи студентом -він носив морський бушлат СФ (Северний Флот) , на якому був причіплений значок "Ударнік Ком.труда" (коли я сказав що це одне з другим не пасує , то значок він зняв). Вішав на стіну фото, де він на фоні Мавзолею і прочитав до середини ДОБРОВІЛЬНО "Капітал".
Потім дур з голови вийшла.
...а перед тим ,то я з ним разом винаймав квартиру і ми ділили кухню. Де за пивом і токілою до 3ї год. ночі , а то і до ранку проходили спори до хрипоти
Не знаю чи він сам прийшов до зміни думки чи я йому поміг. Але мені ці спори тоді дуже помогли в вивченні живої розмовної англійської мови.

 

Значить і святкування дня перемоги потрібно обговорювати... Все-таки користь є!

 

"Підгрунтям кожного подвигу є чийсь злочин" Хтось із класиків сказав.

 

Залежить, з ким...

 

Таки проєкт,
свіжий ще, ніби в темі "перемоги":
=====

25 травня відбувася на площі Ринок (Вроцлав) - така презентація – влаштована водночас у декількох міст европейских, а присвячена людям осудженим після війни на забуття.
Усе відбулося під заголовком "Nazwijmy ich po imieniu".
Оті імена






День був вибраний невипадково, оскільки 25 травня 1948 року був убтитй коммунистами ротмистр (капитан) Вітольд Пілецький (Witold Pilecki), офіцер Головного Командування АК, котрий протягом майже 3 (1940-1943) років війни добровільно виполняв місю особливу.

У 1940 році дався схопити німцями з метою зіслання до Аушвиц, де заснувал лагерне підпілля і звідки передавав інформації через Варшаву на захід – про холокост, про масове виніщування вязнів різних національностей, у т.ч. совецьких полонених у сусідному Биркенау. Усі звіти та рапорти Пілецького з Аушвиц зістави зібрану у публикації

Witold Pilecki's Auschwitz Report

Під загорозою деконспірації втік з табору у 1943-му.
Протягом року діяв офіцером Кедив-у (Керівництва Диверсії) на території Ґенеральної Ґубернії. Боролся у варшавскому повстанні до його капітуляції і знову потрапив у полон. Після освободжені Американьцями, наведени польским урядом до Польщі - вже тоді окупованої советами.

Схоплени у 1947-у безпекою, у 1948-у засуджени на смерть
25 травня 1948 розстріляний, похоронени співвязнями німцями у досі невідомому місці, імовірно на звалці мусора біля цвінтаря “Powązki” у Варшаві.

Ще таке порівнання...
1940:
Під час перебування у Аушвиц вязень 4859 писав у своїх звітах

1948:
У березні 1948-му, на останному побаченні, встиг ще сказати до сестри своїй дружини.

............
ЗІ: На афіші знаходиться фотка доньки Toma Arnăuţoiu, румуньского підпільника вбитого у 1959, їй мати вмерла у вязні, донька дізналась ким є лише у 1990 році.

 

- а то! Человек мог сравнивать, где ему хуже было. Сравнил.

 

Так...здається неможливим... а все ж таки - саме він.
Рік слідства у Мокотовсьому вязні - під беспосередним керівництвом полковника Йозефа Голдберга *) - одного з улюблених фахівців ген. Серова.

*) Прийняв після віїни польске прізвище Яцек Ружанскі

 

Прошу навести приклади, чи процитувати, де в моїх дописах є подібні висловлювання...

 

в тему. Да

 

Думаю нет смысла обсуждать эту тему! Хотите-празднуйте, хотите-не празднуйте.
Хотя у нас он мало похож на праздник. Как бы там ни было-была война, гибли люди.А Питерцы почти всю войну в блокаде.Ведь простой народ свято верил, что фашисты напали на их Родину, а потому ее нужно защищать.
Ну а вы нашли своего героя, ставите памятники, улицы переименовываете. Это ваша страна, а потому вам и решать какому богу молиться.

 

Це правильна і твереза думка.

Але ж тему цю лише почали обговорювати? В Московії теж, до речі, почали...

 

До честі багатьох росіян, цю тему дійсно почали обговорювати. Зараз саме росіяни наводять дуже багато замовчуваних фактів з історії Другої світової, як з документальних джерел, так і зі спогадів очевидців. З дописів російськомовних на різних форумах це може бути не так видно - проблема в тому, що російськомовний інтернет не є репрезентативним показником думок сучасної російської інтелігенції внаслідок загальновідомих чинників.

 

Ґґґ...
Да нєт!