День Перемоги - це свято?-2

Правильно.
Гітлер напав на совок.
Совок потім завалив своїми трупами вермахт.
Але,якої холєри перемогу совків маєм святкувати ми?
Яка то перемога?
Перемога злочинців,банди мародерів,злодіїв,катів,що прийшли на нашу землю?
Тьфу.

 

бо вы совки, и предки ваши были совками, может не все, но кто-то точно был, и вы социализм строили, теперь правда почему то называете это "жили как все" но тем не менее, праздновать - не обязательно, тут каждый сам себе волен, и трупами закидать пулемет очень тяжело ... самые трупозакидательные бои - были проигранными, речь идет об окруженных в котлах, оборонах уркепрайонов и т.д. там где побеждали картина была далеко не закидательная ...

их приход ничего общего с днем победы не имеет, они на вашу землю пришли раньше ... не будь войны и победы принципиально ничего бы не изменилось ...

 

Та нє...
Дід мій совків нищив(шкода,що мало).
Другого діда совки в 41-му закатували.
І ми завжди знали,хто їх вбив.
Так що то пабєда хіба для потомків совків.
Тьфу ще раз.

 

а отец? а дядя? а брат, родной двоюродный и т.д. как не крути а найдутся те кто строил социализм почти все кто жил с 50-го по 90й как и Вы ...

завжди ... и тем не менее "Я, гражданин Союза Советских Социалистических Республик, вступая в ряды Вооруженных Сил, принимаю присягу и торжественно клянусь быть честным, храбрым, дисциплинированным, бдительным воином, строго хранить военную и государственную тайну, беспрекословно выполнять все воинские уставы и приказы командиров и начальников .... " и это вы читали .. несмотря на двух закатованных дедов и т.д. теперь то понтов орать о непримиримости? надо было тогда - дать прикладом по куполу принимающему присягу откусить кусок знамени - вот это была бы позиция ... а так, теперь какой смысл? воевать с тем чего нет ...

 

І тоді і тепер оці слова були для мене пустим звуком.
Як ота червона плюгава ганчірка на шиї.Як і отой значок з ліком педераста,що заставляли носити.
Коли ви зрозумієте,совки,що ота купа смердячого баговиння,блювоти,що називалось серсер,ніколи не було нам родіною.
Та й не може бути родіною для нормальних людей.
Хіба для совків.
Але вони ж не люди.
Совки.
Послідовники педераста лєніна.

 

Друга світова війна на теренах України , де один окупант замінив іншого, не може бути для українців ані великою, ані вітчизняною. Чергове так зване "визволення" – не що інше, як заміна тяжкого німецького окупаційного режиму жахливою комуно - російською окупацією . Війна може бути вітчизняною лише для людей, які захищають власну Вітчизну. У цій війні українці були примушені воювати не за Україну , а за комуно - московську імперію проти гітлерівської імперії. Україна як московська колонія не була суб 'єктом міжнародного права і не воювала з Німеччиною. Для якнайбільшого винищення українців радянська влада примусово їх мобілізовувала до імперської червоної армії і гнала на війну – часто без будь -якої підготовки, у власному цивільному одязі, з однією гвинтівкою на кілька бійців. Позаду фронту йшли "заградотряди", які без попередження стріляли по "своїх" в разі найменшого відступу . Це була справжня окупаційна армія з московськими військовими традиціями, московськими статутами і уніформами, з московською командною мовою. Як стверджує відомий російський письменник В. Астаф 'єв, за підрахунками істориків, на полях "вєлікай атєчєствєннай", в результаті бездарних і злочинних методів ведення війни загинуло 47 млн. совєцьких громадян, а німців при цьому – лише 7 млн.! Тільки в ході "звільнення" Києва, що мало стати подарунком Сталіну до дня більшовицької революції, восени 1943 року загинуло 417 тис. червоноармійців, більшість з яких – українці . На той час у Києві мешкали 180 тис. осіб. Отже, за сталінське "звільнення" одного киянина полягло майже 2,5 примусово мобілізованих і кинутих на явну смерть червоноармійця. Під час Корсунь - Шевченківської операції Жуков кинув на добре організовану німецьку оборону війська, доукомплектовані українцями з навколишніх сіл. Кулями в спину "заградотряди" гнали наших ненавчених співвітчизників в одну атаку за другою . Впродовж 24 днів цієї злочинної акції було знищено 770 тис. вояків, переважно українців . Хіба це – не геноцид української нації?! Справжнє визволення – це коли армія-визволителька прогнала окупанта і сама вийшла зі звільненої країни, надавши їй можливість будувати своє життя на власний розсуд . Але якщо вона залишається і встановлює промосковську комуністичну диктатуру , то це не визволення, а заміна німецького окупанта російським. Отже "Вєлікая атєчєствєнная война" – це війна за збереження російської імперії під назвою СССР, за кривавого ката поневолених Москвою народів, "вождя міравова пролєтаріата" Йосипа Сталіна. Це війна за збереження рабського стану нашої Батьківщини , за панування в Україні російської мови. Це війна за "сліяніє" народів імперії в єдиний "савєтскій" народ, тобто за поглинання цих народів ворожою московською ордою, за поширення людожерної імперської комуністичної системи на нові держави Східної Європи, окуповані московськими "асвабадітєлямі". У цій війні на боці Гітлера завзято билися з червоною армією, тобто з учасниками "вітчизняної", аж 1 200 тис. громадян СССР. Це Українська дивізія СС "Галичина", "Русская освободітєльная армія" генерала А. Власова, балтійські, козачі, тюркські і кавказькі легіони, в тому числі, регулярні дивізії СС та кавалерійські корпуси зі своїми національними відзнаками і своєю командною мовою. Що це за "велика вітчизняна", у якій проти "вітчизни" на боці її запеклого ворога добровільно билися на смерть 1 200 тис. її громадян? Що це за "вітчизна", яка мала у своїй "вітчизняній" війні аж 1,2 мільйона зрадників? Ветерани ж цієї так званої "великої вітчизняної" – це ті, хто замість Української держави вибороли нам імперію зла, викували для нових поколінь українців нові кайдани, знищили в Україні "коричневу чуму ", щоб замінити її "червоною чумою ". Це не лише ті, кого послали на неминучу смерть більшовицькі людолови, і не лише ті, хто воював проти Гітлера на боці Сталіна. Сюди зачислено й тих, хто вбивав у смершах, "заградотрядах", тюрмах НКВД. Це й незчисленна армія слідчих, прокурорів , членів "особих совещаній", вохрівців , які мордували українців у слідчих ізоляторах, в'язницях, таборах смерти, нюхаючи запах пороху не на фронті, а при розстрілах патріотів. Це також воєнні злочинці, винні в геноциді українського народу у вигляді колективізації , голодоморів, депортації, "барьби с бандєравщинай". Усім відомий злочинний зговір двох світових агресорів – Німеччини і СССР, закріплений горезвісним пактом Молотова – Ріббентропа 1939 року, за сценарієм якого Сталін і Гітлер разом, як союзники (!), розв'язали 2-у світову війну. Напавши на Польщу, вони розчленували її між собою по заздалегідь визначених кордонах. У відповідності з цим пактом СССР загарбав Західну Україну , Західну Білорусь , що перебували у складі Польщі, самостійні Латвію, Литву та Естонію. А на Фінляндії, яка теж мала відійти до Совєцького Союзу, Сталін зуби з'їв. Усі ті червоноармійці, які "визволяли" Західну Україну , захоплювали Балтійські держави, Фінляндію – це теж ветерани "Великої вітчизняної"". І ті, які після розчленування Польщі брали участь у спільному тріумфальному параді вермахту та червоної армії в українській Бересті (зараз Брест), яка з легкої руки Сталіна нині належить Білорусі – це теж наші ветерани. Зараз ми не згадуємо , що 2-у світову розв'язав не Гітлер, а Сталін з Гітлером, тобто СССР (читай Росія) та Німеччина. Може, через це декому не хочеться ветеранів "вітчизняної"" називати ветеранами 2-ї світової, як ведеться у всіх демократичних державах ? День "Пабєди" 9 травня – це день повернення в Україну комуно -московського окупанта , який винищив десятки мільйонів українців , а після так званого "визволення" у 1944 році розробив план депортації всього українського народу до малозаселених регіонів "вєлікай савєцкай родіни" ("Наказ № 0078/42 по наркомату внутрішніх справ Союзу і наркомату оборони СССР від 22 червня 1944р., м.Москва", підписаний нарком Л. Берія та маршалом К. Жуковим ).
Найзлочинніший в історії людства задум залишився, на щастя України , майже нереалізованим лише тому, що не знайшлося в імперії такої кількості транспортних засобів та підготовлених територій, щоб у стислі терміни вивезти і розселити увесь український народ, подібно до того, як це було зроблено з кримськими татарами, чеченцями, інгушами , калмиками. Згідно з цим наказом, український народ, який під час війни вимушено перейшов з тривалої російської окупації до короткочасної німецької, підлягав тотальному виселенню зі своїх етнічних земель до віддалених районів Сибіру. В наказі йдеться про те, що необхідно "висєлєніє проізводіть: а) в первую очередь украінцев , коториє работалі і служілі у нємцев, б) во вторую очередь всех украінцев , коториє знакоми с жізнью во врємя нємєцкой окупаціі ". Цією фразою совєцький режим визнає, що життя лояльного українського населення за часів гітлерівської окупації було кращим від його життя доби сталінської окупації . Отже, суть "провини" українського народу перед російським полягає у тому, що він знає життя часів гітлеризму і тому, за московським сценарієм, мусить зникнути з планети, розчинившись у безкрайому російському морі. Цей звірячий наказ увійшов до історії взаємин двох "братніх" народів, як апогей московського українофобства . Вигаданий Сталіним і зроблений Брежнєвим неробочим днем "празднік пабєди" – це свято тріумфу комуно -московського загарбника у війні, в якій українцям : "Не за Україну , А за її ката довелось пролить Кров добру, не чорну, Довелось запить 3 московської чаші московську отруту " (Т. Шевченко). 9 травня – це один з найсумніших днів в історії українського народу. Святкувати такий день в Україні аморально і безглуздо . Що таке сталінська "пабєда" сьогодні? Це мільйони московських зайд в Україні , які наплодили мільйони місцевих яничарів, це вічна проблема подолання москалізації українського народу. Зараз сталінський термін "вєлікая атєчєствєнная" культивують насамперед імперкомуністи та імпершовіністи. Вони не згодні з єдиним терміном "ветерани другої світової"' для всіх учасників бойових дій по різні боки фронтів. Цим самим вони не тільки проти вшанування усіх фронтовиків, вони проти їх примирення навіть у глибокій старости. І якщо сьогодні українські керівники посилено вживають подібну термінологію, то це робиться на догоду сусідським великодержавникам – імперській нації з вічним загарбницьким менталітетом . Звитяга ветеранів по обидва боки фронтів – це боротьба проти Української Ідеї, за іноземне панування в Україні . Її не можна прославляти в Україні . Вшановувати слід усіх фронтовиків, але славити треба лише героїв України – борців за справжню Незалежність. Це Українська Повстанська Армія під орудою ОУН Степана Бандери – єдина збройна потуга , що воювала проти Гітлера і проти Сталіна за нашу Ідею. Вояки УПА , які полягли у боротьбі з гітлерівськими і сталінськими ордами, члени ОУН , як бандерівці, так і мельниківці, підпільники, які поклали своє життя на вівтар неньки України – ось де легендарні звитяжці нашого народу ! Влада, яка особливо вшановує та ще й прославляє лише тих, хто свідомо боровся за більшовицьку владу московського загарбника і, разом з тим, не вшановує героїв УПА – не може бути українською владою.(с)
Не я писав,але згідний з усім.

 

насильно мил не будешь.....

 

Червона ганчірка – це прапор окупації України. Для частини українців війна почалась у 1939 році. Для решти українців вона і не закінчувалась, почавшись ще у 1918 році. До 1921 року тривали Перші Визвольні змагання, після втрати Держави до середини 20-х років тривало так зване холодноярське повстання в Центральній Україні. Починаючи з 1928 року по всій Східній та Центральній Україні прокотилась хвиля народних селянських повстань, це тривало до 1933 року. Потім Голодомор та репресії, слідом – Друга Світова війна. Таким чином, для українців війна і не закінчувалась. Для багатьох кінець війни – це 7 травня 1945, бо Західні країни прийняли капітуляцію Німеччини раніше. Для російських імперців-шовіністів кінець війни – це 9 травня, день прийняття капітуляції Жуковим (в ніч із 8 на 9). Багато хто вважає кінцем війни 2 вересня – день прийняття МакАртуром капітуляції Японії. Але в Карпатах йшла війна до середини 50-х. Радянська авіація після 45-го бомбардувала Карпати, бомбила західно-українські села.
Радянська влада палила пшеницю, знищувала цілі посівні поля. Для українців війна тривала. Українців винищували саме під червоною символікою – з іменем Леніна та Сталіна на вустах.
Тому червона ганчірка – це символ винищення українців. І ті українці, котрі святкують так звану "пабєду 9 мая", да й ще із червоними ганчірками – вони плюють проти вітра. На своїх нащадків плюють.

Слід вшанувати загиблих бійців, бійців всіх сторін, де волею долі воювали українці, а не святкувати офіційну більшовиську переокупацію!
Поки Верховна Зрада, а точніше, ПР та тушкована наволоч із БЮТ та НУНС займаються маніпуляціями із червоними ганчірками, три самих великих родовища на чорноморському шельфі віддані російському Лукойлу та Роснєфть. Але, чи буде інвестувати в ті родовища Лукойл гроші? Ні, бо нарощувати видобуток газу та нафти на території України російській стороні не вигідно – з'явиться конкуренція Газпромівським поставкам.
Аби українці не задавали зайвих питань, наприклад, а кому ж віддають самі перспективні родовища на чорноморському шельфі, влада педалює питання руССкава язига, маніпулює червоними ганчірками.
Українцям вселяють думку, а для певних верств, просто підтримують таку думку, що ми напряму пов'язані із Радянським Союзом, ми похідна від Радянського Союзу. А тому нам місце саме на пострадянському просторі, і в політичному сенсі, і в економічному. Сиди в СНД, ЕОП та МС і зась кудись інтегруватись!!!
Ви думаєте, що для більшості сьогодняшніх провладних та владних політиків, точніше – політиканів, червона символіка щось конкретно означає і вони ставляться до неї серйозно? НІ! Це інструмент маніпулювання нашою, УКРАЇНСЬКОЮ свідомістю. Психологічний важель впливу(с)

 

клялись? - клялись, пустой звук не пустой, но по факту зная "всегда" кто поубивал ваших дедов вы торжественно Клялись это защищать ... получили бы приказ - пошли бы воевать, защищать совок, победили бы - радовались бы ... вот теперь слушать от защитника совка о ненависти к совку - че это? торжество лицемерия?

и носили ...

не пойму, вот вы как представитель совков, служивший в совковой армии и присягнувший совку и т.д. не вызывает у меня выше перечисленных ассоциаций ... мои родители также "совковали" - и тоже никто не испытал особых патриотических порывов, как и сейчас мало кто на волне патриотизма готов под танки лезть ... вот грубо говоря напади на нас Москва вы бы шли воевать за власть? или за Родину ? или не пошли бы вообще? допустим пошли бы, а потом через десятку лет читали бы как за Януковича сражались и за укрепление его тирании ...
СССР и не должен быть родиной, ссср это союз республик, вот ваша Родина - Украина а вернее Украинская социалистическая республика ...

когда и кто оккупировал Украину? в 39м Сталин присоединил Восточную Польшу к УССР, кого оккупировали?

 

Та харкав я на ваш савдеп.
Як і всі.



За шо боролись,на то й напоролись.
Ненавиджу.

 

на свой - на свой, я в силу возраста не успел ни присягнуть ни защитить ни строить, а вот вы все это делали, так что вы слюнобрызжите на свой совок ...

 

Саулюс Тарнаускас,мій друг з Талліна теж "присягав".
І пам"ятаю,як ми з ним обговорювали потії в Прибалтиці.
Прибалтам вдалось поганою мітлою вимести оте червоне блювотиння.
Казала Ліна Костенко:

Бува народ маленький - а великий.
А ми давно розбовтані багном

І це багно - совок.
І ніколи не буде ні в Україні,ні в світі нічого доброго,доки будуть махати отими смердячими червоними шматами і поклонятись педерасту.

 

Тут, дружище, надо "вас" и "ваши" писать с большой буквы.
Тыщу раз спрашивали у плевателя, как удалась семье врага из забитого хутора под Тернополем очутилась во Львове.

А який рахунок?

Полум"яному комсомольцю погрожували таборами і тюремним ув"язненням? Мій однокласник, Ігор Я., сказав, що не вступить, так і не вступив. До самого випуску. Ото Людина. А не харкатель...

І на чужі килими...

Як і всі рогулі.

 

Полумяний камсамолєць,то хіба Ви,Васчилю.
А я свою думку не змінив.
Ненавиджу.
І совок і пабєду отої сволоти.
І шкодую,що Шикльгруббер не винищив всю червону наволоч.
І ніхто мене не переконає в зворотньому.
Внаслідок вашої смердячої пабєди,моя дитина приречена на щоденний біль.
І хто захищає оту пабєду,для мене є тими,хто радіє болю моєї дитини.
Це моє особисте і НІХТО мене не переконає в зворотньому.

---------- Додано в 12:13 ---------- Попередній допис був написаний в 12:12 ----------

Ви називаєте поляків,угорців,прибалтів,всіх,хто позбувся вашої сволочної червоної зарази рагулями?

 

москалі (русские) це друга за чисельністю національність (після самих німців) в рядах Вермахту, тому мені не ясно хто кого переміг. І там і там була москальня.

 

ну вот наконец то выразились за чем шкодуете ... вопросов больше не имею, Зиг как говорится Хайль Вам и вашим единомышленникам ...

по хохольне данные есть?

 

СеРеСеР була імперією нового зразку (не подібна на Священну римську імперію - бо не мала імператора, але мала генерального секретаря). Генеральний штаб армії яка була на території України був в Мосві (столиці Росії). Губернаторів в українські області призначали в Москві, податки збирали і забирали в Москву, начальника мостиської митниці призначали в Москві - все це загально визнані признаки окупації. В 1942 р генеральний штаб армії яка вела бойові дії на території України був в Берліні. Губернатора України призначали в Берліні ----- можна так само сказати що Україна була частиною Німеччини. Але і той і той був окупантом.
За взірвані мости теж треба відповідати..... команду взривати мости на території України давали в столиці Росії Москві.
блвн... коли з вас злізе та советська агітація.... давно порв речі називати своїми іменами. а не вигадувати всякі нісенітниці

 

Хто має святкувати день пабєди?
Може ті десятки тисяч калік воїнів, які після війни, безногі і безрукі тинялися вулицями міст, жебраючи і пропиваючи свою долю і яких одної днини треновані парні з енкаведе попідхоплювали з їх саморобних візків-платформ з підшипниками замість коліс, аби не псували картіну страни-пабєдітєльніци.
Куди вони щезли в один момент?
А може виграли ті мільйони солдат, які прямим ходом опинилися в рідних концтаборах за те, що попали в німецькі?
А може пабєдітєлямі почували себе босі і голодні діти і жінки загиблих у війні, які тинялися і переживали голод 47?
А може мають празднувати мільйони депортованих і позбавлених в правах цілих народів?
А може ті, що 65 послє пабєди ще чекають на власний куток і дах над головою?

 

почитатйе про признаки оккупации, ну ладно я сам :

пардон какого государства?

и я говорю бред, как можно предъявлять какие то претензии от имени государства которого на тот момент вообще не было, я не вижу такого единого порыва в возвращении России или выплаты за промышленность и инфраструктуру (по вашим понятиям - построенную русскими ) ... и какая тут агитация?