День Перемоги - це свято?-2

Що це за маячня?
Вiдроджуємо кпрс?

А молодь чому радiє?

 

Опечатки "по Фрейду" в дядка

 

Та нє, то Ви не дочиталися. Як казала моя бауся (хай царствує!) - не швиди!

 

День перемоги.

60 років тому, 24 лютого 1953 року, за вироком коммунитсічиного суду, після пародії процессу, переможці замордували заступника командувача Армії Крайової генерала Еміль Фільдорфа, пс. "Ніль"

Еміль Фільдорф, біографія:

Еміль Фільдорф - бригадний генерал Війська Польського

Освіта

Закінчив школу св. Миколая в Кракові, а потім чоловічу семінарію. У 1910 вступив в Стрілецький союз, в 1912 став його повноправним членом. Закінчив унтер-офіцерські курси.
Учасник Першої світової війни

6 серпня 1914 пішов добровольцем до Польські легіони, служив російською фронті в якості заступника командира піхотного взводу. З 1916 - сержант, в 1917 навчався в офіцерській школі. Після «присяжного кризи» (відмови польських легіонерів принести присягу на вірність імператорам Німеччини та Австро-Угорщини) був спрямований на італійський фронт у складі австрійської армії. Покинувши службу, з серпня 1918 працював у складі Польської військової організації в Кракові.
Офіцер Війська Польського

З листопада 1918 - у лавах Війська Польського, командир взводу, з березня 1919 - командир роти . У 1919-1920 брав участь у віленській кампанії, потім в радянсько-польській війні, брав участь у занятті Дінабург, Житомира, в поході на Київ, в білостоцької битві. Після війни залишався на дійсній службі, з 1928 - майор, командир батальйону в 1-му піхотному полку Легіонів. З 1935 - командир батальйону «Тракай» у складі полку прикордонної охорони «Вільно». Незадовго до початку Другої світової війни призначений командиром 51-го піхотного полку імені Джузеппе Гарібальді, розквартированого в Брезанах. Під час вересневої кампанії 1939 на чолі свого полку у складі 12-ї піхотної дивізії брав участь у битві під Ілзой, після розгрому полку в цивільному одязі дістався до Кракова.

Після поразки Польщі перебрався до Франції (де закінчив штабні курси і в травні 1940 чин полковника), потім у Великобританію для продовження боротьби проти німців.
Офіцер Армії Крайової

У липні 1940 став емісаром польського емігрантського уряду в країні, у вересні 1940 прибув до Варшави. У 1942 - комендант району Армії Крайової (АК) № 2 «Білосток», з осені 1942 - комендант «Кедіва» (управління диверсійної служби) головного командування АК. Віддав наказ про ліквідацію генерала СС Франца Кучери. З лютого по липень 1944 - комендант законспірованої організації «Не» («Незалежність»), яка повинна була діяти після того, як території Польщі радянськими військами. З 28 вересня 1944 - генерал бригади. З жовтня 1944 по січень 1945 - заступник командувача АК генерала Леопольда Окулицкий, потім заступник коменданта «Не». Псевдо - «Ніль».
Переслідування і загибель

7 березня 1945 заарештований, але його особа встановлена ??не була. Вивезений в СРСР, де під чужим ім'ям перебував в ув'язненні до 1947, коли повернувся до Польщі. Жив під вигаданим ім'ям в Бяла-Підлясці, Варшаві, Кракові, Лодзі, у підпільній діяльності не брав участь. Намагався легалізуватися під своїм справжнім прізвищем, але в листопаді 1950 був заарештований управлінням безпеки. Звинувачений в дачі наказів на ліквідацію радянських партизанів. Незважаючи на тортури, не визнав себе винним і співпрацювати зі слідством. 16 квітня 1952 засуджений до смертної кари воєводським судом Варшави. Страчений 24 лютого 1953.

У 1958 Генеральна прокуратура припинила справу в його відношення за відсутністю доказів вини. У березні 1989 реабілітований зі зміненою формулюванням - у зв'язку з невинуватістю.
Пам'ять про генерала

У 1972 на його символічній могилі був поставлений пам'ятник. У 2008 Сейм Польщі прийняв резолюцію в пам'ять 55-річчя з дня загибелі генерала Фільдорфа. У 2009 на екрани вийшов фільм «Генерал Ніль», а міністр національної оборони присвоїв ім'я генерала Фільдорфа підрозділу спецназу. 26 вересня 2010 у Варшаві було відкрито пам'ятник генералу.
Нагороди

Нагороджений орденом Білого Орла (2006; посмертно), Срібним і Золотим хрестами Військового ордена «Віртуті Мілітарі», Хрестом Незалежності, Кавалерським хрестом ордена Відродження Польщі, Хрестом Хоробрих (чотири рази).

 

странная история ... выпускать с союза для того чтоб потом расстрелять? скорее это ваши прогибались ...

 

Які вони там "наші" ...
Звичайні виродки на услугах більшовіків. Стьерво значить.
Етнична приналежність тут ні до чого.

Там його не впізнали - пізніше сам деконспірувався

 

поляки? - поляки ...

так а за что сидел? впрочем он белый - пушистый? в Киеве он что забыл? Польша страна хорошая - вопросов нет, но имперских замашек и амбиций у нее до 39 го года было хоть отбавляй ...

 

Ну да, у Вас право не знать - прочитайте
http://pl.wikipedia.org/wiki/Ministerstwo_Bezpieczeństwa_Publicznego
а там найдете, кто именно занимался вопросом "государственной безопасности" в созданным Сталином образовании, какое к Польше (как я ее понимаю) отношения не имело:

а работали там конечно поляки, таким же образом, как и русские в Вермахте служили.

С уважением

 

служили, у меня к ним ненависти нет ... ... в жисти все бывает ...

 

Дійсно...
Є такі,що перемогу червоного окупаційного режиму вважають святом...
Уявляєте?

 

На вашому місці я б був трохи скромніший. Бо кожний українець може запитати росіян, що вони "забилі" в Львові 1939 року? Та і зараз тисячами сидять і української не можуть осилити. Я вже не кажу про решту України. Шта забилі???

 

Не кожен, Педро.
А тільки 24 245 українців, які на 1931-й рік поляки пустили пожити у Львів.
От Ваша сім"я коли у Львів жити переїхала?
Ромкова, на скільки я знаю, за клятих сов"єтів із Тернопільського повіту перебралися до Львова. А от за Вас я не знаю. Розкажіть, якщо це не таємниця...

 

Львів - то таке саме як Київ і Москва, корінних одиниці.

 

Ну то треба повернути історичну справедливість. Век зі Львова до свого села. Кому в Рязаньську губернію, а кому в Тернопільску...

 

А решту, що її зупинили на роґатках, куди хитрі ляхи переселили ?

 

О, то виявляється, поляки ввели квоту на проживання в Львові! Кожного ранку вистроювали українців і наказували: на пєрвій-втарой расчітайсь!
Нагадаю вам, Василю, що Галичина на протязі більш ніж 700 років була місцем проживання українців, поляків і євреїв. Була невелика німецька меншина. То що Львів був в основному польськомовним нічого не говорить. Число поляків визначають по числу римокатоликів. І знову... ваш покірний слуга, наприклад, відвідував Катедру.
Коли я вчився в медінституті, в мене було по крайній мірі 5 професорів, які закінчили університети при Польщі. Якість їх викладання не можна було прирівняти до російського чи креольського сміття.
Більше того, знав в Львові багато українських сімей які там мешкали з діда-прадіда.
За мою сімю не буду говорити, але брат мого батька був доволі високопоставленим офіцером польської поліції. Ледь втік до Австралії від москалокомуняцьких звірів.

 

Було би не зле. Всерівно у нас в довоєнних будинках більшість це або нащадки росіян, або банки-установи-офіси. І не одним же Львовом обмежуватися. Схід-південь-центр очистити від понаїхавших, особливо Крим.

---------- Додано в 16:50 ---------- Попередній допис був написаний в 16:47 ----------

І взагалі, коли йде мова про конкретно про місто Львів, то етносом який найбільше вклався в розвиток Львова це були безперечно австрійці. І те як поляків посунули зі Львова в 40-х, подібне на полонізацію Львова після 1918-го.

 

не говорите глупости не было никакого оккупационного режима, он не возможен на территории которая не является суверенным государством, Галичина - все время была под кем-то кто-то был лучше, кто-то хуже, остальная Украина сменила вывески "российская империя" на "СССР" и дальше се пошла ....

ну да их в 39м повыгоняли, заселили украинцами с сел, они вон терь си "здЫбують" ...

а тут пардоньте, не знаю как в остальных орегионазх а Николаев строился как верфь российская, и понагоняли туда люда всякого мастерового с Россииских территорий, а до того как бы ничерта там не было, по всей области было пару козацких хуторов и не более ... так когда позаселяли? Крым всю жисть был росийским, с хрена Хрушев его отдал не понятно, разве чтоб для удобства в коммуникациях, теперь почему то истово считаем его своим, особо не возражая против подачек "прАклятага сафка" ... так что как и с полонизацией ЛЬвова и украинизацией Крыма - все одно, ну было и было, теперь имеем то что имеем ...

---------- Додано в 18:59 ---------- Попередній допис був написаний в 18:55 ----------

кроме того что он выходит польский город .... хотя для нынешнего статуса это как бы ничего не меняет ....

гнались?