День Перемоги - це свято?-2

Конечно праздник Победы вызывает истерику у всех отъявленных негодяев, новоявленных Иуд. И они набрасываются на всех подряд экспертов и мечтают отнять у России армию, чтобы ее можно было бомбардировать безнаказанно как ЛИВИЮ, Ирак, Афганистан, Вьетнам, Гренаду....

 

Два моих деда воевали в рядовом составе Красной Армии. Кондратьев М.Д. в пехоте, вернулся без руки и скоро умер в 1954. Цеховой И.А. шофером в артилерии главного удара (возил снаряды на грузовике), ранений не было, так как такую артиллерию хорошо охраняли и шоферы не были в прямом соприкосновении с противником, но они подвергались опасности от бендеровцев и бомбежек, он прожил 86 лет, пользовался льготами, был ветераном.
Кого ни спроси у всех кто-то воевал, многие смертью храбрых погибли, война прошла через каждую семью.

 

Ну для бандерівців ваш дід був окупантом, як і для мене.

 

А ким для Вас є Бандера Григорій Омелянович, який народився в 1900 році на Житомирщині, якого призвали в ЧА в 1944-му і в цьому ж році нагородили медаллю "За Відвагу"?

А тисячі Героїв призваних в Червону Армію із Львівської області?

 

А він був призваний чи чи прийшов дзєдзьо в синім кашкєті і сказав: -як не підеш, то вся твоя родина поїде на колиму. То як насправді було?

 

А для Вас,ВасМТ...Ким являлися отакі галичани,яких вели розстрілювать в Катині,і...ті,хто їх розстрілював?
Хоча це вже і так зрозуміло,без додаткових пояснень!

 

Я не знаю.
Знаю одне, осінню 44-го його призвали в Червону Армію, а в грудні він вже був нагородженим медаллю "За відвагу" за знищення окупантів. Впевнений, що за його спиною не стояв Берія із наганом...
На той час Герою було 44 роки. Пізно міняти погляди. І кулемет йому дали, не побоялись, що розверне його вздовж фронту чи в тил.
І Стецько Івану федоровичу, 1912-го року народження. Глинянського р-ну, Львівської області, призваного в серпні 44-го і нагородженого Орденом "Слави".

Не думаю, що кривавий НКВД-ист йшов за ним із кулеметом, аби галичанин не втік...

---------- Додано в 16:59 ---------- Попередній допис був написаний в 16:58 ----------

То навіщо питати? Чи так, відмітитись треба?

 

Загран отряди завжди бділи і раді були підтримати бійців ЧА кулеметною чергою в спину

 

Так ви би за кого воювали, за Галичину, чи за ПІСУАР? Чи ви думаєте шо більшість Галичини пішла б за ПІСУАР, бо бандерівців - 0,07%?

 

Не скажете, скільки в ЧА було загородзагонів на грудень 1944-го і де вони знаходились, бажано інформацію по Українським фронтам.

---------- Додано в 17:04 ---------- Попередній допис був написаний в 17:03 ----------

Не зрозумів питання.

 

Ну нам же часто описують шо з Україною може статись - 10 варіантів розвитку подій. Один з них - Галичина проти ПІСУАРУ.

 

http://www.youtube.com/watch?v=s00J1260rKg

 

Щоб підкреслити фарисейську незмінну позицию таких як Ви,по-відношенні до борців за вільний і незалежний Рідний Край...і щоб закінчилось паплюження правдивої боротьби УПА,галичан за власну Волю і Вільну Україну!

 

Шо там дивитись з 52 хвилин? Бо цей донецький ведучий видко на слух тугий, кричить на всю студію, як недобитий.

 

Я являюсь офіцером запасу 1-го розряду. Приписаний до однієї із частин, що дислокуються у Львові. Мене питати не будуть.

 

А шо з пенціонера спитаєш.....

 

Ну так шо, візьме Галичина, і стане суверенною, як Каталонія уже практично стала, львівські частини разом з нею відповідно. А національний герой Галичини - Степан Бандера. Будете служити Бандері, як ваш Бандера служив Червоній Армії.

 

Там був Руслан Забілий із Музею тюрма на Лонцького цікаво було подивитися що він скаже.

 

Скоріше на Червоній площі стоятиме пам"ятник Бандері, аніж Галичина щось візьме і десь стане. До того часу мене вже спишуть і з запасу, і з резерву, і скоріш за все ще й поховають під триразовий залп...
Будете мастити собі голову самі собі