DELFI: Бандеровцы - правда и исторические мифы

нет, Тугрик....вы ошибаетесь...Никуда я не приплыл. Просто проявил волю. Ту саму о которой писал чуть выше.

 

А зря. потому что если "каждый", значит и те, кто, возможно, совершал преступления. или вы отрицаете саму возможность преступлений со стороны солдат УПА? Это было бы неразумно. В любой, даже самой дисциплинированной армии бывают случаи мародерства, необоснованной жестокости, насилия. ТАк вот, следуя вашей логике, даже эти преступники - заслуживают уважения, так как они боролись за Украину. Вот и получается, что цель - борьба за Украину - оправдывает средства - привлечение к ней преступников... Пример чисто гипотетический, заметьте.

Так как вы относитесь к Скоропадскому?

 

при чем тут воля? воля записывать всех, кто с вами несогласен в "платные агитаторы"? что-то вы странно рассуждаете сегодня. но оставим это и сделаем вид, что все в порядке.

Вот скажите мне, bayard, почему вы считаете свой взгляд - верным, волевым, так сказать, а мой - совковым и безвольным? откуда такая убежденность в собственной непогрешимости?

 

потому как я смог поставить себя на место тех людей, завязанных в "узел". А вы не смогли.

 

Если Вы так любите статистику, дайте мне полный список бойцов УПА, кто что совершил, доказательства, необходимые в цивилизованном суде, а не "тройкам" и я попробую отсортировать по совести. Сами в это время пересортируйте бойцов КА, НКВД и партизан. Или там все[STRIKE] белые[/STRIKE].тьфу ты , [STRIKE]красные[/STRIKE]ещё раз тьфу[OFFTOP](еще подумаете от крови)[/OFFTOP]короче пушистые. А ведь это все герои, без исключения! И я считаю, что герои, но не все.

Не люблю отвлекаться. Сначала укажите причину его обсуждения в этой теме.

 

а ЗАЧЕМ мне ставить себя на их место, поясните мне?
Заметьте, я не принимаю ваш тезис, не обсуждаю его пока вообще...

 

нет. это ВЫ мне дайте. ВЫ же предлагаете считать их героями и продвигаете тезисы об их мужественной борьбе...

зачем? мы обсуждаем НКВД и КА, или все-таки УПА?
И почему с КА, собственно, сравниваем? Почему не с морской пехотой США или, скажем, французским сопротивлением?

да я знаю, что не все. Еще как.

ну, вы написали, что все кто боролся за независимость - герои. Я вот и пытаюсь понять, насколько все... Всего лищь анализирую вашу позицию. Так как? Герой?

 

маменька ,Вы правы как никогда!

 

Вірно...а я вам тут "дровишек" підкину в вогонь.


Катрен для Блудного Сина
* * *
В Мій Рідний Край
Прийшов колись Ти,як незваний,
Щоб "облегчить комусь(?)" людське життя.
А облегчив Ти нам лише кишені...
От-так-то побудоване буття.

Ти з Дому свого втік ,та й не вертаєш,
Як на рембрантовій картині "Блудний син".
А лиш мозги полощеш в нашім Краї,
Що виxід в України лиш один(?!)

З Твоїми дУмками і спрАвами згодитись?
І покоряти непокірний Світ??
І в Темряві разом з Тобою все блудити ???...
По-правді,Ти паскудний є сусід!

Сам в себе Ти не збудував Нічого,
Та й тут допомагаєш розвалить,
Те,що і так круxе,xоча й на фундаменті...
Запамятай - Тобі це Не Зробить!
( Юрко НоТоЦо ).

 

Василь Стус

Я йшов за труною товариша й думав :
щастить - таки людям,
задер ноги, і ніякого тобі клопоту,
востаннє блиснув голими стегнами покійника,
а світ хай собі ходить хоч на голові.
Та коли ми прийшли на цвинтар,
побачили стільки машин, фургонів, катафалків -
не те підступитися
голови встромити немає де.
Стояла величезна черга за ямами.
Кожен намагався захопити шмат землі
( на руки давали 1, 5 х 2 метри ).
Наша черга була вісімсот шістдесят третя.
Де його було дочекатися
коли полізло стільки горлохватів
той інвалід першоі групи
в того право в тіеі немовля на руках
а той просто так - залляв з самого ранку сліпи
і суне куди втрапить
байдуже за капустою чи по смерть
Мали вже повертатися додому ні з чим
Думаю собі : приідемо назад
я й кину покійникові як з кілочка,
буде тобі вилежуватись, уставай-но
потерпи днів зо три зо чотири
поки той плав спливе
однак спішити - якого чорта
Аж тут підступається до нас
баба з двома кошиками
( на цвинтарі випродує городину )
вам ями треба питає
можу відступити свою
карбованців за сто п"ятдесят
Воно можна знайти й дешевше
але ж то тільки звання що яма
а в мене просто тобі перина -
і полежати і виспатись
там самому чи й з молодицею
( у баби весь металевий рот,
що називається озброена до зубів )
Я відразу збагнув що це перекупка -
скуповує й перепродує ці ями
але не торгуючись
вийняв з кишені гроші й віддав -
на, щоб ти землі сирої наїлась.
1 2 3 4

 

Елена, поясните связь произведения Стуса с предыдущим "опусом", пожалуйста?

 

Это для Вуйки, что бы сделать приятное. Я вижу, его на патриотическую поэзию потянуло. Вот я ему сбросила стихотворение кумира нонешней власти Василя Стуса. Пусть насладится большой поэзией. А Вам понравилось? У меня есть ещё шедевры от Стуса, могу поделиться.

 

Не стоит - у меня тоже есть. А что - Стус только нынешней власти кумир? В 1990 я изучала его творчество в педучилище...Правда - лирические произведения, очень красивые вещи есть... И я ни в коем случае не стала бы сравнивать идущие от души переживания с обещаниями сексуально не удовлетворять Москву.

 

Извините, это не я придумала. И не Стус.
А как Вам это....?

Я знав майже напевно,

що він обікрав моїх друзів,

зробив нещасною мою матір,

а дружину призвів до сухот;

і сповнений рішучості

я подався до нього на розплату.

— Де ти, мій кате? —

гукнув я на весь знелюднілий зал,

в якому кат проживає.

На відповідь чотири реви,

одбиті од стін,

вдарилися об стелю

і мертві впали до моїх ніг.

— Де ти, мій кате? —

гукав я удруге і втретє,

чотири реви воскресали із мертвих,

підводились догори і падали об землю.

— Невже він здох? — вирішив я зраділо.

Але повертаючись додому,

побачив, що біля моїх дверей

зупинилося дві ноги, дві руки й тулуб

(голови не було).

— Ти що тут робиш? — я застукав його зненацька,

і з переляку дві руки, дві ноги й тулуб

збіглися в тіло без голови.

Вхопивши тіло без голови,

я гукнув у порожню рурку шиї:

скажи мені, де мій кат?

— Не бий мене,— попросила рурка,

йди до того будинка, де був.

У першій кімнаті сидітимуть люди без голови,

в другій — ще й без ніг,

у третій — ще й без рук,

у четвертій побачиш самі тулуби;

а в п'ятій нічого не побачиш.

Там є твій кат.

Ти нічого не вгледиш,

але повторюй і повторюй до безкінця

все, що хочеш йому сказати.

Тільки не вір очам своїм:

він там, де його немає.

 

Luna, я почему-то думаю, что вы и из Есенина преимущественно приличные стихи читаете, Скорокоуста не жалуя...

 

Это произведение человека, перенесшего в жизни столько, что некоторые вещи читать страшно.

[OFFTOP]
Не любити тебе - не можна.
Володіти тобою - жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов'ї...
Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.
Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.
Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих трансмагорій
Будуть завжди нам дорогі.
Ні! Знайди і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.
Не любити тебе - не можна,[/OFFTOP]

 

Откроем тему моих литературных предпочтений - сразу напишу все, что думаю о Есенине

 

не, тут я пас. у меня специфические литературные вкусы.

Вуйко, кстати, я оценил тактический ход...

 

Я тоже - у меня их нет.
Сорокоуст ведь тоже - крик души...

 

Bища кляса
___________

Що то значить "вища кляса"-
Вуйко з горів й Хлоп з Донбаса,
Хочуть в мирі жить!

Щоб обxодилось без драки,
Та без "гавкання собаки",
І без бука і без лома,
Й без військового "прийома".
(Юрко НоТоЦо)
)