Дауншифтинг-відмовитися від цінностей сучасного світу.

та воно й так..можна бути і серед людей самотнім, але...трохи не то..

 

чесно кажучи не знаю ,як там в "класичному" розумінні,але логічно-це Shift Down,як в авті,зниження передачі,тобто треба спочатку мати той рівень,з якого можна вже щось знизити.У випадках коли рівень на "рівні плінтусу",як у 99%наших співвітчизників то то вже має інакшу назву,теж красиву ,теж англійську-ескапізм.

 

А це тому що жiнки завжди придiляють велику увагу антуражу i всякiм несуттевим дрiбницям Баловство!

Ну по-перше, це вiдносно чого порiвнювати. По-друге, навiть якщо i так, то воно ж i простiше -- менший шлях i менший контраст мiж старим i новим життям

 

Мені видається що думки про downshifting з"являються одночасно із думками що треба дбати про здоров"я.

 

ж пишу-плінтус

 

не читала ні тему, ні посилання - брак часу
бачила колись передачу про дауншіфтінг, з основними тезами згідна
колись в мене було багато амбіцій і планів, тепер добре знаю, що щастя не в їх здійсненні і я не готова покласти життя на їх втілення
тепер я більше схиляюся до того, що треба жити і працювати (і заробляти достаньо грошей теж) в своє задоволення і приділяти час близьким
а якщо кар*єрна чи фінансова гонка на першому місці - це шлях в нікуди

 

Во-во! Або у випадку коли сім"я валиться, або коли помирає хтось з таких самих...

 

"Даунши́фтинг (англ. downshifting, замедление или ослабление какого-то процесса) — сленговый термин, обозначающий жизненную философию «жизни ради себя», «отказа от чужих целей»[1] (также применяется синоним Simple living). Причисляющие себя к дауншифтерам склонны отказываться от стремления к пропагандируемым общепринятым благам наподобие постоянного увеличения материального капитала, карьерного роста и т. д., взамен ориентируясь на жизнь ради себя и/или семьи.
В классическом понимании дауншифтинг — это всегда выбор между доходами и стрессами и душевным комфортом за меньшее вознаграждение. Обычно, уходя из бизнеса или со стрессовой работы...."

А я так і живу... хоча до "даунів" себе не відношу.

 

не можу впевнено підтримати одну із сторін... але те, що пишуть про обов"язки перед близькими.. хм.. приклад: Ісус Христос, чи апостоли.. в них хіба обов"язків ні перед ким не було?

 

на мій погляд це все не так... дауншіфтінг дуже важко помітити в людині,тому що саме за цим ховається страх... страх поразки... всі добре знають приказку "чим вище лізеш, тим довше падати" саме тому люди і відмовляються від кар"єри, бізнесу і т.д. більшість з них бояться того самого падіння, реаліїв життя, чи відповідальності яка в активному житті яппі зростає геометричною прогрессією.. тому переважна більшість людей і сидять деградуючи перед телевізором називаючи себе даунфіштінгами...
чітких критеріїв нема, чи то дауншіфтінг це відмова від матеріальних благ, чи відсутність стремління до цих благ... я схиляюсь до першого, але бувають і виключення (Будда, Діоген і інш.)
Я вважаю що дауншіфтінг - це відмова від матеріальних благ заради благ (знань) душевних (не заради свого его, а заради душі ), а не здоров"я, сімї, протесту проти соціуму і т.д.

 

Як на мене то люди за терміном дауншіфтінг маскують свою лінь. Адже краще лежати на дивані, говорити мені нічого не потрібно від цього світу і техенько деградувати. При тому від цього можуть страждати їхні сімї, близькі люди. Але ж в них є "виправдання". Вони живуть стилем дауншіфтінг.

 

Щоб було зрозуміліше пропоную перекласти термінологію на рідну мову, пропоную слово "ПОФІГІЗМ"

 

Влучніше і не скажеш.

 

Мова не про тих, що лежать на дивані і нічого не роблять, а про тих, що досягнули дуже багатьох вершин, а потім поставили собі питання - "чи хочу я цього всього?" і у ліні їх звинувачувати немає жодної причини. Так, можуть страждати сім'ї, але коли людина буде робити те, що їй остогидло лише через те, що це потрібно для сім'ї, то вона скоро стане алкоголіком чи пацієнтом божевільні. Взагалі, це досить складне питання і підходити до цього потрібно дуже обережно, зважуючи "за" і "проти".

 

розглянемо на абстрактному прикладі - Джек Лондон "Мартин Іден"
==
кожен вішає на інших ярлики згідно свого світогляду
і власне саме з цим часто і пов’язане нерозуміння, і вигуки - "Та як він міг?! а сім’я!..."

 

Ну, можна повернути це i так, що тi, хто лежать на диванi i нiчого не роблять, просто кмiтливiшi й ранiше втямили, що "це все" є лише марнотою, за якою не варто навiть починати гнатися

 

Ті, що лежать на дивані - люди, які бояться щось міняти у своєму житті і боротися з труднощами, а дауншифтерів у цьому звинувачувати не можна - вони не одноразово долали ці труднощі, йшли до вершини. Зрештою, правильно сказав afterstep - ми готові навішати на будь - кого ярликів, а в душу цій людині подивитися не хочемо, хоча б краєм ока зазирнути, а не хочемо тому, що нам стане страшно від побаченого і ще не хочемо, бо боїмося, що в нашій голові може зародитися питання "а що, якщо він правий...". Якщо хтось порушив певну усталену систему стареотипів, то його вже потрібно заклеймити, як боягуза, як людину, яка втікає від відповідальності. А що робиться в душі цієї людини ніхто не хоче знати... "Він позбавив великої частини доходів свою сім'ю, він такий поганець" і т.д., не варто вважати, що людина, яка має сім'ю стає певним роботом, який зациклений на тому, щоб все для сім'ї робити, та людина живе ще й своїм внутрішнім світом, на якому наклало відбиток його дитинство, його молоді роки, його оточення, якого ніхто не хоче бачити, лише кажуть - ти повинен бути лідером, бути сильним, та людина бере це собі все в голову і мучиться, терзається, мовляв, "який я поганий і невдячни" і одного ранку його рідні, якщо вони його вислухати не хотіли, а лише казали "ти повинен", мають високі шанси знайти його в петлі на гакові від люстри... Не потрібно думатим, що дауншифтінг - це відмова від всього і існування на "підножному" кормі, це сповільнення ритму життя, жертвування частиною доходів заради спокою, якого так цій людині бракує. Ми сліпі і глухі до інших, хочемо лише ткнути пальцем, але не хочемо розуміти.

 

Як лікувальний засіб після "Мартина Ідена" пропоную вживати "Кола Брюнон" Ромена Ролана. Мені допомогало...!
А в чистому вигляді Джек Лондон тільки Леніну, та і то в кіно, допомогав

 

А чи конче щось мiняти? I чи не мудрiше не боротися з труднощами, а просто їх не створювати за можливостi?

 

йшлося не про допомогу - а про розуміння мотивів. І шкода, що Леніну приклад Мартіна Ідена не допоміг уникнути 17-го року
==
йшлося про те, що не варто всіх під свою мірку підганяти,
і про те, що "дауншифтінг" ніч спільного з "канапізмом" не має.