Дауншифтинг-відмовитися від цінностей сучасного світу.

А я був вже набрав воздуху для довгої дискусії... Видихаю

 

Дуже цікава тема. Чув про таке явище і підтримую людей, які роблять подібні вчинки, звичайно, якщо воне не стають на шлях деградації, не впадають в крайнощі, а просто вдовольняються тим, що є необхідним для життя. Знаю по собі, що настають такі моменти в житті, коли задумуєшся - "а для чого мені все це потрібно, що воно дає мені крім зіпсутих нервів і втраченого здоров'я". Років так десь 5 назад я, як і преважна більшість людей в нашій країні, мріяв про кар'єру, гроші, але потім все змінилося, з набуттям життєвого досвіду я почав усвідомлювати, що гроші, влада - це ніщо, це дочасні матеріальні блага, на які ми тратимо купу життєвої енергії і рабами яких стаємо, добившись їх. Мені шкода тих людей, що мають великі гроші чи владу, тих, що женуться за кар'єрою. Я абсолютно не заздрю багатим - вони нещасні, у погоні за грошима і владою вони втратили себе. Людина народжується голою і в домовину її кладуть практично голою, надягнувши кілька речей на неї. За межею життя нас чекає вічність, а тут ми всього лише мить із цієї вічності. Мить, за яку ми повинні стати кращими, очиститися від поганого наслідя попередньої інкарнації і не наробити нових дурниць. А ми ускладнюємо собі життя самі, добиваючись кар'єрного росту, ми не увсвідомлюємо, як мало часу залишається нам на самих себе, як ми марнуємо наше життя, як втрачаємо можливість набути нові знання, проаналізувати цей світ, захопитися красою природи. Мені подобається "Бійцівський клуб" Чака Палініка, там можна простежити, до чого призводиить погоня за матеріальним. Я заробляю рівно стільки, скільки необхідно для розумного існування, без "излишеств". У мене нема машини і я не хочу її мати, бо вона мені абсолютно не потрібна - це лише зайві витрати і відповідно пошуки того, як заробити ще й на машину. Я не прагну їхати на відпочинок в Єгипет - мені вистачає Карпат і намету. Мені абсолютно наплювати на те, що думають про мене інші - це виключно їхні проблеми, я намагаюся без емоцій аналізувати поведінку кожної людини, намагаюся не осуджувати нікого. Для мене головним є знання, інформація, нові цікаві факти. Яка мені була б користь з того, що я зміг би колись поїсти у найкращому ресторані, якщо цю їжу мені б прийшлося запивати ліками, через той спосіб життя, завдяки якому я зміг собі дозволити сходити у цей ресторан. Я вже свідомо відмовлявся від кар'єри і зроблю це знову, якщо буде потрібно. Головне для мене - це спокій і затишок, можливість подумати наодинці із самим собою. Завжди згадую вступ до книги Дмитра Волкогонова "Тріумф і трагедія (Політичний портрет Й.В. Сталіна)" - там описано, як людина, яка керувала залізною рукою половиною Євразії і знищила мільйони сконала на дачі у калюжі власної сечі. Ніхто нічого не забере із собою. Все це мішура і окозамилювання.

 

А тут була вже схожа тема, започаткована Маюнкою http://forum.lvivport.com/showthread.php?t=43142
Мене теж часто загрібають "дауншифтингові" настрої.
Хочеться більшого контакту з природою, більше часу для себе, для близьких. При цьому згадується безтурботне дитинство у селі і ні з чим не порівнюване відчуття щастя, коли ми бродили луками у пошуках лікарських трав, ягід, грибів, просто ганялися за метеликами...ех.. Дуже хотілося б, щоб і у моїх майбутніх дітей було саме таке, а не залізо-бетонне дитинство. Та й себе ще з рахунків не хочу списувати...В офісі, справді, то не життя, а суцільне "треба". І тягнеш ту лямку, тягнеш, бо батьки інвестували в твою освіту, бо хотіли для тебе кращого майбутнього, а ти прагнеш того ж для своїх нащадків...Я готова була б до одноосібного аскетизму (в ролі, скажімо, сільської вчительки), але ж відповідаю не тільки за себе...на щастя. Мрію поки про хоча б тимчасовий шифтинг у вигляді декрету:girl_tender:

 

не, тут на лечение собирали, это - дело, а уж на свои хобби маниакальные, прийдется самому ), это я к этим драм-пам-парам-шифтингерам обращался )

 

...поважаю

 

"На волю! В пампасы! " (ц) Ильф и Петров

 

вроді Саркозі йшов на вибори і планував збільшити до 40 годин.

По темі - "ми відповідальні за тих, кого приручили" (с) - приручили треба читати з ким одружились, кого народили, хто нас народив ... тому тєжко

 

оце я ...кгх...бабця стара - дивлюсь - наче десь вже була подібна тема, а де?..
а то , виявляється, я її й створювала

 

Головний герой допису-Я з великої літери.
Це все чудово,що ви так схильні до аскези,що безперечно є ознакою вихованості,але в людини ,особливо в чоловіка є певні обов"язки і зобов"язання перед своїми батьками ,дітьми,рідними.І тому часто своє таке красиве "Я" треба посувати на його природнє місце(згідно алфавіту) і займатися прикрим буденним життєзабезпеченням.
(в тексті багато невидимих смайликів)

 

Обидві гілки прочитав.
Повернутися на Батьківщину (не в Київ) з Америки чи Австралії для галичан або слезяков чи словаків (не делю карпатських на укр і pol .) і буде цей самий downshifting.Так гості міркували

 

я напевне те саме сказав трохи іншими словами

 

В моєму дописі цілком ясно було сказано про надмірності, а не про втечу від обов'язків. Ви можете купити своїй дитині колиску за 1000 грн, а можете за 20000$, а ефект і від першої і від другої буде однаковим для тієї дитини - вловлюєте різницю? Якщо я можу, перебуваючи в тих умовах, яких я є зараз забезпечити сім'ю, то навіщо мені гнатися за більшим? В цьому нема сенсу. І що до обов'язків - у тому селі, звідки родом моя дружина прийнято на весілля дарувати подарунки всім - починаючи від хресної молодої і закінчуючи кухаркою, що готувала страви (за що їй, до речі, і так платили). Ви вважаєте, що цей обов'язок варто підтримувати - коли люди тратяться на весілля, намагаються щось дати на майбутнє своїй дитині і ще повинні задовольнити апетити всіляких тітоньок, які зверху, ну хоч до рани прикладай, а якщо хтось їм не подарує належне, то кістки будуть мити рокамим. Вважаєте цей звичай має право на існування? Все зло від надмірностей, як у здоров'ї, так і у суспільстві.

 

Вловлюю,але це до дауншифтінгу не має жодного відношення.От якби у вашої дитини було 10 візочків по 100000 і ви прийшли б до висновку,що це все марнота,і стали б більш розумно користуватися своїми ресурсами то тоді...

А так -це просто реальне,розсудливе ставлення до життя,успіхів вам.

 

"В классическом понимании дауншифтинг — это всегда выбор между доходами и стрессами и душевным комфортом за меньшее вознаграждение. Обычно, уходя из бизнеса или со стрессовой работы, люди преследуют такие цели, как получение большего количества времени на увлечения или на семью." Це не відречення від всього і наплювательске ставлення до всіх - там ж пише "за меньшее вознаграждение", а не аскеза і відмова від усього, просто зменшення апетитів, про яке я писав.

 

В мене свекор -великий теоретик дауншифтингу, проповідує своє повернення до села, як джерела душевного спокою та фізичного здоровя,
на практиці працює як і працював на сидячій роботі, висооплачуваній, яка потребує великих витрат психоемоційних, живе в квартирі, бо для реалізації того всього треба багато зусиль, однозначної відмови від технокомфорту та тяжкої праці.
Думаю багато з нас живуть так само-мріють, не втідюючи

 

Ну в такому разі важко відмовитися від чого тебе нема ... і дякувати Богу я не лише високі доходи маю на увазі.
А з іншої сторони зменшення своїх "апетитів" потягне за собою зменешення апетитів, залежних від тебе ...

 

Нііі, дауншиз..тьху..як там його..а!д-а-у-н-ш-и-ф-т-и-н-г, то не для мене.Яитя цивілізації і від неї втікати не збираюся.Хіба що інколи усамітнитись хочеться і десь погуляти де немає людей.

 

Я згоден, але є різні випадки, які я постараюся розглянути. Інколи оточуючі люди підтримують прагнення дауншифтера, тоді нікому не буде не комфортно, всі все розуміють (так є у моєму випадку), є випадки, коли оточуючі, використовують совість дауншифтера, мовляв, ти зобов'язаний надати нам комфортне життя (я згоден, діти повинні допомагати і підтримувати в першу чергу старших батьків, але вони не зобов'язані виконувати їхні примхи типу відпочинку за кордоном чи купівлі машини, або щорічного ремонту квартири, так само, як і примх своїх дружин - золото, дорогі прикраси) смикають за ниточки і та людина тягне лямку допоки її розладнане здоров'я не дасть збій і вона не скаже "досить", пошле всіх і дійсно тоді втече від усього, а це вже погано. Якщо зменшення апетитів оточуючих не полягає у відмові від чогось необхідного, то нічого страшного не станеться, хоча у кожного своє мірило того, що вважається необхідним

 

Звiсно -- хто ж бажає втратити мрiю?

 

Оце, до речi, в принципi не проблема i посеред натовпу -- аби лише ноги не вiдтоптали