Наслаждаться можно, понимая, что дано немало...Я могу сравнивать уровень жизни своего родного деда в Штутгардте и свой собственный в Одессе. Я понимаю, что уровень разный...но меня мой устраивает. Как совершенно верно отметил Олег - мне намного больше, чем 20, и я помню, что было при СССР. Мне и тогда было ОТЛИЧНО - юность, друзья...Но меня ТОГДА не смущало проживание впятером в однокомнатной хрущобе. Сейчас, боюсь,я бы взвыла... Я не наслаждаюсь жизнью ТАМ, потому что меня тянет в Одессу со страшной силой...я не ощущаю там воздух, не чувствую людей, не понимаю вкуса пищи. ДОМОЙ - и усе) Это ни плохо, ни хорошо, радоваться тут нечему, Вы неправы. Это просто так я устроена.
Отчего же? Я родилась и всегда жила в Украине, одной из республик в то время - да...Но мне повезло с бабушкой, с учителями - Украину мы всегда умели отделить от общей массы республик, хоть и уважали всех без исключения...во всяком случае , я. Можно сотни раз вертеть терминами и названиями стран, но все осталось на месте - где-то лес и горы, где-то море, главное - люди, история... Я начинаю догадываться....По этой фразе "любовь зла"...Вы НЕ ЗНАЕТЕ эту страну и не чувствуете её, соответственно о любви к ней можете рассуждать чисто гипотетически. Это нормально, не грех и не недостаток, но спорить с людьми, любящими Украину, Вам глупо. Примерно так же глупо, как мне с Уллом о машиностроении или с Князем и Наношаманом о философии. Вы ничего в этом не понимаете, Олег Какой кошмар? Кошмар - нацизм. Укро, руссо, канадо..Остальное - реальность. Как и моя НЫНЕШНЯЯ страна, надеюсь, она останется в своих границах.
I do not understand your logic something. So tell her it is the right thing about the "a "and "b", that option A simple, easy but pernicious, and option B is difficult, long, but useful and correct. And then encourage her to variant A. Since the difference that a slightly different context. Perhaps the echo of the past noctuid deeply seated and those who purportedly from him finally vyrvasya. Well, almost escaped, fleeing through the rich lands. Так згодиться?) Я скористався Гугль перекладачем.
Однако замечу, большинству из нас свойственно любить страну проживания не потому, что "тут наша родина, сынок", а просто потому, что нам хорошо в этой стране. Если спросить у миллионов украинцев в Канаде, ведь они тоже не представляют свою жизнь на родине предков. Значит, дело не в украинских степях, русских березах или в горе Сион, а в личном уюте.
Розумієте, Ви схваливши її дії щодо програмування свого сина на легкий варіянт в облаштуванні його майбутнього життя. Тобто Ви схвалили пункт "а" який дописом вище назвали як легкий, але згубний. Погодьтесь, що вирішення проблеми шляхом елементарної втечі від неї - зовсім не означає, що вона (проблема) вирішена остаточно.
Так что же делать? Посоветовать ее сыну на баррикады лезть и бороться с коррупцией? Такого права не имею. А вот то, что эмиграцией избавит себя и близких от одной большой головной боли, я в этом почти уверен.
Ваш пламенный спич о паразитизме - ко мне и моей семье не имеет никаго отношения. Вся моя обширная семья - трудяги из трудяг. У нас принято быть профессионалом, ассом в своем деле. Так что свои коммунистические призывы положить жизнь во имя очередной идеи - оставьте при себе.
поки що не відноситься. І маю надію не віднесеться в майбутньому. Хоча Ви робите все (програмуєте) щоб він таки торкнувся Вас. Маю надію, що Ваш син таки Українець і з розумінням поставиться до Вашого програмування (як мати бажає дитині лише блага), але вчинить як Українець. Я і не сумніваюсь, ні на грам. В такому разі припиніть ізливатись в любові та відданості Україні і т.п. Це не Ваша ідея. Слідування паразитизму та совкової халявщини - це Ваша ідея. Не вирішення проблеми, а втеча від неї - і це Ваша ідея. Але затямте, люди з такими ідеями будуть чужими кругом. І у власній країні, і в країні майбутньої еміграції. Навіть там, Ви це відчуєте на власній шкірі (по при Ваше трудолюбіє) гараздо болючіше та скоріше.
Іноді буває краще взагалі нічого не робити і не радити. "НЕ НАШКОДЬ "(Не навреді) тут було б доречніше. Це споріднено з таким "Щоб позбутись тарганів у власній голові - треба цю голову відрубати". Бо це вирішить всі питання. І тарганів позбудешся і та і будь якої головної болі назавжди.
Я понимаю, "поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан". Однако, не у всех есть таланты бороться, добиваться, идти на лишения. Когда вокруг всем наплевать, то тяжело играть роль Данко. Я бы не сказал, что молча терпеть, как тебя принимают за скот - это признак патриотизма и любви к родине, а если плюнул на всю эту безнадегу и уехал, то ты уже вроде как струсил и смылся. Вот Вы, к примеру, знаете людей, которые уехали. Сравните себя с ними и скажите, делаете ли Вы лично для будущего страны больше, чем они? Каким образом Ваше личное присутствие в стране влияет на будущее благополучие?
Угу. Тільки я не розумію: Ви чого так пнетесь у Еуропу? Щоб був вищий рівень життя. Перш за все матеріального. І в той же час дорікаєте "совкам" за ностальгію по смачній ковбасі за 2:20? Де логіка? От тут погоджусь. Я палкий прихильник пива. Визнаю, зараз набагато кращий і вибір, і якість, і "доступність".
Вами движет банальная совковая зависть, которую Вы ловко, по совково-коммуняцкой привычке, комуфлируете под озабоченность судьбой страны.
Европа здорово бы помогла в одном большом деле - обуздать коррупцию. От нее все беды. В смысле, от коррупции, а не от Европы.