Что хорошего/плохого было в СССР...почему было?

А пана Прокипа вчылы назионализму Арн. Тойнбии..
Дужэ добрэ навчылы...
Тилькы про болотных й вывчыв.

 

Так яка по номеру "категорія" секретності Вам була надана? І хто Вам її надавав?

 

Шутейная, з рогаткою для охорони. Рогаткою він охороняв свої прилади від гамма-променів щоб не пошкодили.

 

По первой форме, доступны документы особой секретности, разрешение давали из Москвы, КГБ СССР.

 

Яка організація готувала запит на форму та готувала документи в КГБ, коли ні директор, ні кадровик до цього відношення ніякого не мали? Невже Жек?

 

Знову брешете. Немає і не було такого грифу "особа секретність".
Так коли ж ми побачим бланк форми допуску, який Ви обіцяли сканувати і викласти для огляду?

 

ДСП, С, СС, ОС...
Був.

 

А не ОВ?:rolleyes:

 

За ОВ не знаю... А ОП було точно... Хоч я її ніколи не бачив.

 

Обережно. Бо в пориві захисту забрехавшогося совка ,самі можете потрапити в ту ж халепу. Ось переконайтесь, що не було ніякого ОС, а був ОВ, як найвищий гриф.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Гриф_секретности

 

Угу, именно ЖЭК..
Работа не была связана со спецификой нашего предприятия...
И директор, и начальник 1-го отдела нашего предприятия имели допуск по 2-й форме...У нас на заводе не было ни секретных подразелений, ни особой секретной информации... Лишь когда появилась военная приёмка на выпускаемые нами изделия, что-то стали делать в этом направлении..
Запрос на оформление давала та организация, которая была заинтересована во мне... Там работали мои однокашники, учившиеся со мной на Харьковском физтехе, и знавшие меня... Именно они порекомендовали меня привлечь...
По поводу документов особой степени секретности - они были, к ним допускались только лица, имевшие 1-ю форму допуска...
К сов.секретным - со 2-й.. Для допуска к документам с грифом "Секретно", был необходим допуск по 3-й форме...
Большинство "ядерных" секретов были особо секретными...

 

І не запросила до себе на роботу. Це й анекдотом не назвеш. Дядьку, ти там на овочевому ринку варгань нам прилади, отримай від ринку гроші, а ми директору його не скажемо за що. Таку безглудість навіть в ідіотській більшовицькій імперії не могли допустити. Організація з "товаріщей" брала на себе відповідальність за поведінку "кандидата", якого не могла контролювати. Такої брехні навіть Комісія графа Шувалова не витворяла.

Масштаби катастрофи на "Маяке", в Чорнобилі.

 

Гранде, обережно...

 

Обережніше і бути не може. Бо сам комплектував "кандидатів " на форми допускую.

Там же де і перше посилання :
ОП, наскільки пам"ятаю надавався лише вищому керівництву країни і до форм допуску стосунку не мав.

 

Члена Політбюро з компроматом на своїх "товарищей" по вказаному Бюро.

 

Так я і не про форми говорю... А про грифи, або ступені...

 

Неук тут пукнув з похмілля дурню про зброю та "таємність", а ми будемо розводити це невігластво ще декілька днів.

 

Да я не уезжал, оставался в Армении...
А вот заинтересованность во мне была...Со стороны того предприятия...
Оно очень мне было нужно - вести семью в места с повышенным уровнем радиации?
Думай что хошь, рынок тебе это, не рынок, я не собираюсь спорить на эту тему...
Я не ГРАНД - доказывать что-то, да ещё с таким пылом- жаром...
Особенно он хорошо описал, как сгорела российская подводная лодка.... Как реактор горел...
Я это прочитал с громадным удовольствием... Сразу стало ясно - разбирается!
Можешь почитать на другом форуме, что я написал на 3-й - 4-й день аварии в Фукусиме...Эти посты до сих пор там выложены...
В США тогда писали статьи для домохозяек, успокаивали - ничего страшного не произошло...
Я тогда написал о расплавлении активной зоны и возможности повреждения герметичного корпуса в трёх реакторах Фукусимы...
Не скажешь, откуда я это знал?
А ведь именно это и случилось...

 

Та "заинтерисованность" при більшовиках доставала людей навіть з норільських шахт. Дзвонили чи писали наверх і казали :"Нам потрібен 4А" і того доставляли в належній упаковці. Так мене шукали після 26.04.86 року для виконання спецробіт в районі реактора.
В 1980 році з Москви прийшла команда на укріплення професійних кадрів серед "военпредства" на Нижнєтагільському танковому заводі. Мене, як винахідника в цій галузі, дали команду направити туди старшим воєнпредом навіть без попереднього обговорювання. Це в військових, а в цивільних йшли умовляння, пропозиція покращення якихось життєвих умов, бував і шантаж, але зацікавлена організація в більшості випадків добивалася свого. Так що не потрібно ля, ля. Я раджу прикрити цю тухлу тему.

 

ус*аться... крутые поцаны, що вин, що друг