Что хорошего/плохого было в СССР...почему было?

Налоги высчитывают. Но налоги с зарплаты физ.лиц не способны содержать то "бесплатное", которое было "бесплатно" при союзе. Даже если предположить, что не получают зарплат в конвертах и не платят минималок. Для того, чтобы было "бесплатно" или хотя бы по доступной цене хотя бы образование, (медицину не потянем), надо, чтобы налоги начали платить также и крупные предприятия, а не дотироваться из бюджета и не заниматься возвратом НДС. Так что мы с Вами при всей нашей патологической честности при уплате налогов ни медицину, ни образование не потянем

Не осталось. При Союзе, кстати, в бюджет шли все доходы государственных предприятий, которые тоже перераспределялись потом из центра. В нашем случае, мы оперируем лишь налогами
Нам ничего не возвращается. И возвращаться не будет, с этим надо смириться. Такого "бесплатного", как в СССР не будет никогда, потому что ни один бюджет этого не потянет. Необходимо распределить нагрузку между бюджетом государства и карманом гражданина, причем распределить пропорционально и посильно, при этом контролируя качество оказанных услуг и их цену. Это максимум, чего можно добиться.

Нет, не поняла, извините Вы много вспомнили о Союзе, например о больничных. Я сама мама с часто болеющими детьми. Однако давайте посмотрим с другой стороны - например, если работник из 4 рабочих недель в месяц отсутствует на рабочем месте 2, есть два варианта:
- его работа легко разбрасывается на остальных сотрудников, и от его отсутствия рабочий процесс не страдает - значит эта штатная единица лишняя в принципе;
- в подразделении перманентный аврал, потому что остальные работники должны в том числе выполнять работу отсутствующего. И за это им никто не доплатит. Положа руку на сердце, будучи руководителем или владельцем бизнеса, не поставили бы Вы жестко вопрос о решении проблемы больничного?

Сравнивать тогда и сейчас во многих вещах просто некорректно. Потому что многое "тогда" возможно исключительно при плановой экономике СССР. Когда деньги приходится зарабатывать, а не получать из бюджета, когда приходится конкурировать, на вещи смотришь совершенно иначе.

А у меня на лавочке сидит молодежь и пьет джин-тоник. Бабушки, кто еще способен ходить, работают.

 

Та ні. Я, наприклад, поступив лиш з третього заходу і лиш після того, як члени моєї бригади не влаштували "заварушку" в парткомі (пік тимчасової хрущовської відлиги) в знак протесту, що мене, некомсомольця, ВУЗи просто бойкотували. Після цього завод мене, некомсомольця, але бригадира в 18 років, НАПРАВИВ вчитися за його рахунок, тому ВУЗ і прийняв мене та перевів відповідальність за "несознательного идеологического урода" на КрАЗ. І протримався я в ВУЗі лиш завдянки обіцянці Відділу підготовки кадрів заводу, що буду хоч якось слідкувати за своїм язиком.
Але Москва трьох чоловік з групи не допустила до занять на третьому курсі спеціальності на оборону (куркульські та інші сліди), перевівши їх в розряд "трактористів".
Але потім було майже повне обмеження в кар'єрному рості - партбілєта не мав. Ось такі то історії про "кухарчиних дітей" та їхнє "желание учиться". В наші часи була "широка дорога" лиш рабам, які продавали свою душу дияволу в образі більшовизму. І така жлобська ідеологія існує по цей день, тому "тушки" й міняють партбілєтікі з різних жлобських зграй, які всі створені по тій же культурі "рашен" в стилі більшовизму.
Нинішній час - це звичайне продовження гнилі, яка почала рости на базі крові сталінізму з 1964 року. Тому не діліть епохи на "до" та "після" 1991 року. Це примітивно.

 

А як ви могли бути не комсомольцем? В комсомол, як в жовтенята та піонери, приймали усіх, хто навчався у середній школі, не питаючи. Так би мовити автоматично у певному класі.

Не треба впадати у крайнощі. Було по-різному. Мої батьки вступили самі з першого разу у Києві на страшенно популярні у ті часи технічно-інженерні факультети після сільських шкіл. А потім були головними інженерами на виробництві, не вступаючи до партії.

 

Я був в класі менший від самого меншого більше ніж на рік. Вік не дозволив пройти стадним принципом. А потім мене вже й налигачем не могли затягти, бо думати сам почав.

Вони були "беспартійними більшовиками" (далі кухні аналітичних розмов не вели), а мене КГБ "вело" з 1968 року.
В армії (70-і роки) мені в обмін на мій пропонований вступ в партію давали полковничу посаду з правом вступу в ад'юнктуру без іспитів, а на цивільній службі (80-і роки) теж пропонували подібний обмін на посаду головного інженера. Але я ніколи не обіцяв цій сволоті свою лояльність, навіть в пасивності.
Мій кумир - Григорій Савич Сковорода, який не проміняв свою душу на рясу (тодішній партійний квиток).

 

Чому закинули цю тему?

 

Бо тут немає подразника типу 4А.

 

То нехай переміститься сюди.

 

О Господи, люди добрые!!! Та сколько можно обсуждать эту тему? %-) %-)%-) Сколько можно мусолить этот совок? Ну жили как-то так/сяк и хрен с ним. Назад ничего не вернешь. Есть день сегодняшний, есть день ЗАВТРАШНИЙ!
Вот мне интересно, если женщина вышла замуж дважды - так бедненькая всю жизнь и мучается, пытаясь определить, какой же из двух мужей все-таки был лучше? )

 

Мені теж цікаво. Це я про жінку що двічі заміжня.)

 

Дайош тему "Танна та її проблеми". А то все товчуться навколо не зовсім долугого 4А з його "аналізом властєй".

 

О, ні. Краще вам не знати мої проблеми. ) До того ж, це не я та жінка. А всі ми, які все порівнюємо і порівнюємо.

 

Та не порівнюємо, а займаємося трьопом зі спробою доказу "вєлічія" свого інтелекту.

 

Все життя проходить в порівняннях. Це об"єктивний процес.
Отже. Викладайте Ваші проблеми. Ми з ними розберемось. Принаймні спробуєм.

 

Одне із чар жінки - таємність її особи. То ж не будемо, Ґранде, лишати нашу форумну подругу цих чеснот.

 

СССР была страной которую все боялись и уважали.

Это была сверх держава ,которая могла противостоять америкосам.

Такой страной можно было гордится.

 

Мальчик, а ты в каком году родился?:rolleyes:

 

Родители рассказывали что СССР ,была супер держава .

И В СССР был порядок.

 

А Родителям сколько лет?)25?)
Ваш папа не Ваня Лисицын?

 

А в тебе в крові мати жлобські бірки типу "супер", "великий"?

По тому "порядку" в тебе б вже давно забрали б Інтернет.

 

Пробачте, Прокопе, "не верю"(с).