Нас було четверо. Я був наймолодший. Їхали на зовсім НЕ джипі Міцубісі. Виїхали 1 січня о 10 ранку. Під вечір (ще не стемніло) були на базі Козьмещик неподалік села Лазещина Рахівського району Закарпаття. Від Козьмещика до Говерли - 7,5км, до Петроса - 10км. Пропоную увазі шановного панства маленький фотозвіт : Вид на ранковий Петрос з Козьмещика. 2 січня. Вирушили в сторону Петроса. По дорозі нагнала нас група набагато молодших від нас людей, з приводу чого був маленький перекурчик) Неймовірна краса!!!
Таблички - то на висоті 1540м. Звідти вже починається крутий підйом на сам Петрос. Ми на зимовий Петрос лізти не ризикнули (та й не збиралися))) Дальше - я біля тих табличок. Я біля зльодянілих смерек. Остання світлина - верхівка Говерли в 7км від того місця. Вдалося зробити решту світлин повнорозмірними і остання стала першою..... Ну, розберетеся, де шо є))))
Стрілками позначив відчайдухів, які таки полізли на Петрос. 3 січня пішли ми на Говерлу. Чорна цятка на білій світлині - то я і один мій товариш. Інші двоє відстали (вони якраз фотографують). Дійшли ми до рівня 1800м. Дикий вітер, густа хмара... Старший групи дав команду повертатися. Ну, нічо))) Далі - я на фоні вершини Говерли. Остання світлина - ополонка, в яку ми стрибали, коли цього ж вечора вистрибували з парилки))) 4 січня виїхали домів і ще завидна були вдома. Поки їхали, яку лиш погоду не бачили - і тепло з сонцем, і вітер зі снігом і, навіть, град дрібний.
Останній раз голився 20 грудня 2012 (дванайцятого!!!!!!!) року. Весь той час йно періодично стрижу писка машинков