Чорний Гумор

Не знаю, чула, що це хайвей типа як в Білорусі від кордону до кордону (безплатний для своїх ,платний для авто з іноземними номерами), дорога технологія, будується на багато років. Що вкрадуть, то звісно.

 

Год назад я прихожу к психологу, какое там прихожу, влетаю, хлопая дверью, без предварительной записи. Падаю в кресло и пол часа рыдаю про свои проблемы. В конце резюмирую, жизнь говно, Василий ничтожество, шарики не радуют, как жить, прощайте навсегда.
А, доктор, молодец, во первых не прервал меня ни разу, во-вторых вообще на дедушку Мороза похож. И отвечает:
- Женщина, не рыдайте, вы вот про бухгалтерский учет слышали? Так жизнь она, как баланс: актив, пассив, если откуда то убыло, то где то прибыло, ведь так же баланс работает? Например вы с Василием холодильник купили?
- Ну купили, - всхлипываю я.
- Это все активы, денег меньше, основных средств-холодильников больше.
- Неее, - говорю, -вы мне про другое, про нематериальные активы расскажите. Вот Василий мне вчера сказал, что уходит, забирает корзину картину картонку и маленькую собачонку раритетной породы, а заодно квартиру и кучера с каретой. Как быть?
- И хорошо, говорит доктор, пусть берет. Картину охранять надо, кучера кормить, лысую собаку вы и так за животное не считали, теперь у вас вместо активного Василия в пассиве есть капитал: жизненный опыт и сарказм. Опять же долгосрочные обязательства.
- Что, обязательства? – спрашиваю.
- А то что они меньше стали. К свекрови поди ездили?
- Ездили, - шепчу я.
- Товарищей по работе терпели?
- Тамбовский волк им товарищ, - шепчу еще тише.
- Ну вот, отлично, - говорит доктор. – Налицо существенная экономия жизненной силы. Сейчас валюту баланса увеличите, средств поднакопите - в разделе доходы будущих периодов, жизненным опытом воспользуетесь и The king is dead. Long live the king.
- Ну, хорошо, - утираю я подсохшие слезы, - спасибо, доктор, полегчало, куда вам гонорар положить, в актив или в пассив?
- А я не доктор, - обиженно сказал доктор, - я Петров, аудитор. Вот баланс ему годовой делаю. Доктор завтра будет, женщина.

©перто в сети

 

Супер. Но один трабл... - Василий.

 

To Lwów, kuЯwa
53 хв.

 

Акція "Селфі-відбір"
Зроби селфі на вагоні і набери найбільше лайків!

 

Було би смішно, якби не було так гірко...

 

На березі річки вночі обнялися закохані, милуються повним місяцем.
Вона зітхає:
- Милий, а ти міг би любити мене, як Данте любив Беатріче?
Він мовчить, вона знову:
- А зміг би ти любити мене, як Петрарка кохав Лауру?
Він знову мовчить.
- Дорогий, а зміг би ти любити мене, як Ромео любив Джульєтту?
Він не витримує:
- Слухай, я про любов тільки одну книжку прочитав. Називається "Муму". Так що краще помовчи...

 

— Чому ви вдарили дружину молотком?

— Кожна людина — коваль свого щастя!

 

На суді: "Вона мене подушкою - трах!! А я її безменчиком - тюк..

 

- Куме, позич мені свій чорний костюм, бо дід помер.
- Без питань.

Через 3 тижні:
- Куме, віддайте мені костюм!
- Та як? Він же на дідові!

Galina Mykhajlyuk
Адміністратор · 14 год

 

Биль

Похорон старого діда.

Вже закінчують засипати могилу, а зять того діда по своїх кишенях лап-лап:
- Не пам"ятаю, де дів ключі від хати і господарки...

Сусід:
- Вони в діда Івана в правій кишені!

зі
хоч і на цвинтарі, хоч і похорон, але люди сміялися)
І дідо Іван, і сусід любили жарти;

ззі
о, і дідо Іван, і зять Геник обернулися на другий бік
А сусід Мирон дальше жартує.

 

@Silver bullet , щоби вже скінчити биль до кінця, то дідо Іван - то мій тато, зять Геник - то чоловік моєї сестри Іри, мій швагер, а сусід Мирон - то Цюпка Мирон, зять вуйка Івана Помалєнька, виходець з Яворівського р-ну. Прекрасна людина і файний хлоп /це я про Мирона/, ще досі жартує.

зі

о, вуйко Іван, зять Геник і дідо Іван знову повернулися на другий бік.
А ви берете і шось кажете про Чапая і Пєтьку

 

А що там про них говорять?
Подивилась трошки - не бачу.

 

н-да...

Якось при нагоді розповім;

 

Так от, гуляє екскурсія по тому складі, де лежать тіла померлих.
І час від часу то там, то сям якесь тіло перевертається.
Ну і туристи питають екскурсовода:
- А чому вони так по всякому перевертаються, хтось частіше, хтось рідше, а хтось лежить непорушно?
- Та це якщо люди на землі когось один раз згадають, то тут його тіло один раз обертається.
- А це що за пропеллери так крутяться?
- Та то Петька і Чапай...