Чоловік вирішив пожартувати над дружиною, і написав їй прощального листа про те, що він нібито хоче покінчити життя самогубством і стрибнути з багатоповерхівк и. Він поклав записку на табуретку, а сам сховався під ліжком в очікуванні дружини. Чоловік розумів, що це жорстокий жарт, але йому дуже була цікава реакція дружини на таку новину. Він сподівався почути, як вона засмутиться, почне плакати, дзвонити знайомим... Коли дружина нарешті прийшла додому, вона побачила лист і прочитала його. Через кілька хвилин мовчанки вона не витримала і почала сміятись як скажена, потім взяла ручку і почала щось писати в листі. Далі вона переодяглася, насвистуючи веселі мелодії, підспівуючи і пританцьовуючи на місці. Вона була скоріше щаслива, ніж засмучена і пригнічена. Чоловік був шокований. Але все ставало ще гірше. Дружина взяла телефон і набрала номер. Чоловік прислухався, як дружина з кимось говорила по телефону: — Привіт, любий. Я вже зібралася і виїжджаю до тебе. Що стосується цього дурня,то можна про нього вже не думати, все сталось так як ми мріяли. І як я тільки могла вийти заміж за нього? Шкода, що ми не зустрілися з тобою раніше. Побачимося, милий! Вона повісила трубку і вийшла з кімнати. Через деякий час чоловік почув, як відчинилися і зачинилися вхідні двері, дружина пішла... Засмучений і зі сльозами на очах, він виліз з-під ліжка і почав читати, що дружина написала в листі. Крізь сльози він прочитав: «Я бачу твої ноги, що стирчать з-під ліжка. Я в магазин за хлібом."
Її, звичайно, прокопали, але там, де вона завжди текла. І напрямок русла ніхто не змінював. І тече вона в р.Зах. Буг, а той, відповідно, в Нарев, а той - у Віслу, а та - в Балтійське море. До речі, в нашім районі лише територія (чи її частина) Лучицької сільської ради є басейном р.Прип"ять і, відповідно, Чорного моря. Решта територія району - басейн Балтійського моря.
свіжа об"ява з "магазину" ... Симпатична львів"янка, вдова, познайомиться з російськомовним чоловіком...
сьогодні вирішили шиконути , замовили собі екскурсію лісовим трамвайчиком . все було добре . привезли нас до керниці, з лісу вийшов "бандерівець" увесь обвішаний машингверами) ..ну і.. без тіні сумління та усмішки всім об"явив, що та вода є отруєною ...гарно дядько грав.). поруч з нами стояла тетенька чи то росіяни, чи російськомовні , але одразу ж миттю бістрим двіженієм рукі позабирала у всіх своїх стаканчики з водою, яка до бандерівця була ще цілющою та й вилила долу.)) з цього я роблю два висновки - нас поважають та бояться і то добре, і другий , не менш важливий - вони таки розуміють українську на генетичному рівні , нагальна потреба, або коли просто треба))... ....отака непридумана історія.
- Вы не подскажете кого хоронят? - Артиста театра Леймана. - А он шо, умер? - А вы считаете, шо это репетиция?!
Два куми розмовляють про життя. -Є ж люди,куме,яких нічого не турбує і у яких немає проблем? -Є звичайно. -І як їх впізнати? -Дуже просто,куме.У них на великому пальці ноги бірка з прізвищем...