Чому ми бідні..?

Вкалывали, вкалывали. И что? Вы видели как жили колхозники?

Здесь мерилом работы считают усталость (с) Очень точно сказано. К сожалению у многих людей до сих пор такой же образ мышления.
________________________________________________________________
Про сельский труд знаю не по наслышке и даже не по подработках. Каждое лето начиная с 7-ми летнего возраста я проводила в селе в Хмельницкой области. Все 3 месяца это безпрерывная работа. Я очень хорошо знаю что такое ацкие боли в спине, что такое боли в ногах, да такие, что уснуть не могла. Но надо работать. Кто не работает тот не ест...
Свой огород - гектар. А на Хмельниччине все в ручную обрабатывают. Плюс баба всегда "брала" на обработку 2 гектара сахарной свеклы колхозной, к ним в нагрузку давали гектар кормовой. И знаете что они за это платили? 2 мешка сахара и какую то часть кормовой свеклы.

Это нормальное ведение хозяйства? Феодальний строй.....

 

на мою думку, вся ця важка праця, описана вище, безперечно, позитив. людина, яка не боїться роботи - це Хтось. але... принцип роботи за "идею" (себто добровільно-примусове рабство), однозначно, негатив. ніколи добре виконана робота не була, апріорі, добрим заробітком. свої інтереси ще потрібно відстояти... перед роботодавцем, державою, кримінальними структурами (на сьогодні, можна просто "держава"). а цього нам ой як не вистачає...

 

Я тоже лет с 6-ти почти каждое лето 1-2 месяца проводила в селе на Кировоградщине (в российской деревне мне не нравилось...), и свеклу полола, и кукурузу, и за хозяйством приматривала, и на току работала...
Страда, все в поле, на фермах от зари до зари, а в магазин хлеб завозили только 1 раз в 3 дня... А условия жизни и работы? А оплата за каторжный труд?...
Еще и сегодня многие к селу, к селянам, сельскому труду относятся пренебрежительно. А ведь Украина могла бы стать крупнейшим производителем экологически чистой сельхозпродукции. Быть аграрной страной не зазорно, особенно процветающей и богатой.

 

Дело даже не в том, что кто-то к селянам относится пренебрежительно. Дело в том, что они себя не умеют ценить. Не научены.
Какие цены сейчас я не знаю, не буду врать. Но когда литр молока в магазине стоил 1,5 грн, молокозаводы брали молоко у селян по 15 коп за литр. Для меня лично это просто было шоком! И здавали. Молодые семьи держат по 7 (!!!!) коров. Вы представляете что это за труд?!

Где в какой економической моделе предусмотрено, что производитель получает несколько процентов от цены товара? Это нонсенс.

И в советские времена и сейчас все держится на человеческой массе, на дешевом труде

 

В країнах третього світу. Наприклад, на кавових плантаціях Латинської Америки тощо - за ту каву, що ми заплатимо в магазині кілька еур, виробник (той, хто каву вирощує і збирає) отримає цент, а може і менше. Останніми роками набуває розповсюдження течія Fair Trade - імпортери купляють продукцію прямо від фермерів третіх країн за адекватну ціну, тобто співмірну щодо ціни товару для кінцевого покупця.

Прикро, що в Україні сільське господарство в такому занепаді.

 

В универе я работала по хозтемам, была такая форма поддержки науки - заказ на исследование или разработку чего-либо. Не раз приходилось слышать разговоры научных работников на крамольные темы...
Один доктор наук как-то сказал такую фразу: "У страны, где человек, который закручивает гайку на приборе получает в 3 раза больше, чем тот, кто это прибор разработал, нет будущего...".
Дешевый труд, неверные приоритеты, экономически неоправдвнные решения...
И сейчас, к сожалению, в этом плане изменений немного произошло...

 

Чи не вважаєте, що цьому може зарадити викладання основ, приміром, фермерства у школах, енергоощадності в містах, вузької спеціалізації в 10-11 класах? Це згрубше, але конкретні люди користають з того, що маса людей не знає як себе пристосувати, що в такий перехідний період для країни й не дивно.

 

Це слушна пропозиція, але наші новоспечені багатіїї (більшість з них політики) не зацікавлені у будь яких змінах. Вони "стригут капоны", стають ще багатшими, а країна, люди... Їх це цікавить?

 

Ні, не бєздєлью, а пофігізму.
Пам'ятаєте? "Лошадь ідьот попєрьок борозди. Єй до ..., і мнє до ..."

 

Це теж, але частково. Звичайно, те, що Ви кажете, а також основи бухгалтерського обліку в школах вчити би мали. Це дозволило б людям краще орієнтуватися як у веденні власних фінансів, так і у випадку приватного підприємництва, а також банківських послугах - позиках тощо.

Біда в тому, що по-перше, навіть за умови такого навчання не у всіх ці знання затримаються, по-друге, селянин поставлений в такі умови, що, скажімо, молоко він або продасть за тих 15 копійок, або вилиє поросятам. Окрім освіти потрібна ще й законодавча підтримка і, що важливо, загальна культура підприємництва.

 

Не вважаю.
Що б там в школі не викладали...
поки батьки (реальне оточення) годяться з повною соціальною безбашенністю доходів;
поки не працюють стимули до ощадливості і фермерства;
буде та наука в школах як ядерна фізика...

 

Буде вище освіченість. Люди здають в селах за копійки молоко, бо ПЕРЕКОНАНІ, що інакше бути не може..Бо їм розповіли, що без їхнього молока обійдуться якщо вони "прийнятну" ціну не поставлять. Я ж чую, що говорять родичі

 

А що, не обійдуться?

ЗІ: розумію, що Львів - теж больше село, але пропоную не влізати у сільгосп-економіку.
Ми ж - люді гарадскіє..?

 

Якщо вони втратять в селах постачальників, то матимуть збитки більші ніж просто б недоотримали певну суму. Наше село (не знаю чиї вмовляння подіяли) таки виступило з тим, що за таку суму не здадуть - тиждень не здавали - хто сир робив, хто ще щось - почали возити самі продавати поки, і в даному випадку перекупщики повернулись і таки купили по підвищеній ціні молоко. А раніше ж говорили їм що це НЕМОЖЛИВО. Люди не вміють оцінювати самі свій труд, оцінювати ситуацію, яка склалась на даному ринку і т.п. В даному напрямку мусить підвищуватись освіченість, щоб щось змінити. Бо коли це олігархи самі приходили і казали - нате, нам зайвого не треба?

пи.си Не можу вважати себе абсолютно міською, маючи стільки рідні в селі. А бідні ми також тому, що раціонально не використовуємо ресурси, які якраз у с/г площині і простоюють.

 

Верхам переміни поки що до .... Не пам'ятаю як це по латині...
Тому, щоб не бути бідними, ми повинні перестати чекати "доброго царя" чи гетьмана, а об'єднуватися і починати опікуватися державою. Є ще в Україні мудрі, професійні спеціалісти (не всі ще виїхали за кордон), які б могли запропонувати перспективні шляхи розвитку країни, розробити концепцію виходу з кризи...
А у нас, нажаль, розбрат... А народного руху нема, нових лідерів теж, ентузіазм практично вичерпиний...
Чомусь пригадалось:
"Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія сама..." (Л. Українка)

 

Не дозріли, значить, не дотиснуло до точки...
Нє?
Бо в нинішній ситуації - любого реформатора затопчуть.

 

Тут я своє нє скажу.. Ну дозріли в 17-ому? І як розпорядились? Після того як стріляти вже нікого було знали, що з тим всім робити?

 

Ви про кого?
В 17-ому ві Львові жодних проблем з дозріванням не було...

 

Ну ми ж ніби мудрі. А мудрі люди як відомо на чужих, а не на своїх шишках вчаться. нє?
ІМХО, освічені люди трохи більше про наслідки думають.

 

Пропонуєте вже підсилити військо по Збручу?
Чи навапаки, з поляками почати бойові дії?