Не знаю, чи я мушу, але я довірлива. В голову не приходить відразу засумніватись в почутому. Правда, мене і не так часто обманювали...
Думаю,то Ваш внутрішній стан (молитва виражається сльозами)- це добре. Та "вірити" і "довіряти" - різне тут у них призначення ... Просто є люди які мають "віру"- і не треба їм якихось доказів чи чудес показувати (вони серцем,розумом проникаються), а є " религиозные люди вообще плачут" - фанатизм, як хвороба.
Всі люди в щось вірять. Без виключень (навіть з травмами мозку). Деякі вірять в те, що хочуть бачити, а деякі в те, що можна довести, оперуючи даними, з якими всі погоджуються. Причина "віри" криється в діяльності мозку. Віра виникає тоді, коли ми чогось не знаємо (як факту), проте думаємо, що знаємо як має бути. Потрібно воно лише для примітивного існування та задоволення власних потреб. Навіть мати Тереза не робила те, чого вона не хотіла (бо робила вона з власної волі). В тій чи іншій мірі вона задовольняла свої психологічні потреби і я впевнений, що вона могла пояснить, чому робила так, а не інакше. Тобто в приклад її ставить я б не став, бо вона вибирала свій шлях так само свідомо, як і Гітлер, який вбивав людей. Різниця лиш тому, що один вірив в одне, а інший в інше. Проблеми виникають тоді, коли одна людина не може змиритись з тим, що інша бачить світ не так і вірить в інше. Насправді ж це абсолютно не важливо.
Дурень думкою багатіє і жити стає легше. Сформулювавши у своїй голові певну установку і взявши її за істину, почуваєш себе щасливим, бо те, що ти знаєш, ніхто не знає. Можливо всього - навсього - це самообман, який з часом втратить свою актуальність і заміниться іншим, актуальнішим на цей час. Так і живе людина, сама собі вішаючи лапшу на вуха і в цьому є свій сенс.
Бо люди мають в щось вірити, і не обов1язково щоб там щось було. Багатьох тільки віра і тримає. Але з часом і вона пропадає.
Віра та критичність Люди вірять в те, про що не вистачає достовірної інформації. Випадки, коли такої достовірної інформації вистачає, треба віднести до знання, а не до віри. Не всі схильні спиратись на свої знання, але також не всі схильні спиратись на свою віру. Тому просто вірити чи просто знати ще не достатньо для людини. Питання в тім, чи ставиться людина критично до предмету своєї віри. Якщо ставиться критично, то віра така є адекватною ситуації, бо недостаньо інформації, щоб відмовитись від своєї віри. Але, коли людина втрачає таку критичність і починає заперечувати очевидні факти, утверджуючи свою віру, тоді вже можна стверджувати, що така людина свідомо ігнорує реальність для якихось інших цілей, наприклад, для виправдання свого власного вибору чи для заспокоєння души. Відомо, що жити без сумнівів спокійніше, ніж сумніватись...
Скорее, религия - это традиция определённым образом описывать, обосновывать и выражать (показывать) веру. Сказка про веру... и танцы про веру.
У мене знайомий фізик віруюча людина. Сказав якось, що зіштовхнувся в житті з такими явищами, які інакше, як чудо пояснити не може, і увірував. В мене є логічне пояснення того, що з ним відбулося. А було таке. Його заарештували як політичного. Він сидів уже в камері попереднього ув’язнення. І раптом змінилася політична ситуація і його випустили. Для мене тут дива нема. Випадок. Після цього він з політикою зав’язав, вірує, що влада на землі від Бога. Дотримується усіх обрядів, причащається, постує, ходить по святих місцях.І як можна зрозуміть, чи дійсно вірує, чи це те саме свідоме ігнорування заради спокою?
Вірити у себе, це як ходити під себе! Завжди знайдеться Месія!!! І тоді віримо в гороскоп, а не в Євангеліє!!!
Вибачте, але тоді логічно, що вірити в Месію, це ходити... Може, кого і гороскоп непогано по життю веде. Кому це дошкуляє?
Чому люди вірять в те, що вірять? Якщо бути точним, то треба говорити про те, чи мають люди віру, чи не мають її. Бо визначення кожного Біблійного терміну дається у Біблії, а за визначенням апостола Павла, віра це - доказ небаченого і підстава до сподіваного. Значить, треба знати все, що було від днів Адама і до сьогодні, а, також те, що буде в майбутньому. Знати треба достовірно, щоби мати надію на що сподіватися, бо лише це може цікавити кожного. Біблійні знання доступні лише тим, хто посвятив себе стати Христовим учнем. Для всіх інших ці знання закриті. Закриті Богом. Для більшості, для 80% ці знання ще і неприємні і вони шукають собі інші. Все це є написано в Біблії. Ви знаєте Господні слова: "Дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і вкидають в огонь". Оце він говорив про нас, про людей і навчав, що Він посіяв слово. Його слово - Біблія. Хто потрудився, щоби зрозуміти Його слово і поступати за тим словом, той приніс Йому плід. якщо хтось вияснить, або дослідить по Біблії, що то є таке "віра", той принесе Богу один плід. Принести плід не маючи віри неможливо. Багато людей не розуміють, що плід приноситься не тоді, коли когось навчаєш, а коли сам вчишся. Тому так багато релігій і, відповідно, вчителів-священиків.