Чому люди вірять в те, в що вірять?

Не зовсім згоден. Ставлення формується вже на основі баченого. А інформація - це то, що бачиш.(досвід контакту - перший, другий, n-й)
Наприклад ви взнали, що є зелені квіти - це новина, але що квіти це гарно - це вже не новина. Отже ви вірите, що зелені квіти існують (десь на 20-й секунді, коли пройде шок, але що квіти - це гарно ви знаєте з 1-ї секунди (до тих пір, доки не познайомитеся з квіткою-гнилкою)

П.С. Ви ж не знаєте чи ви хочете почути чи ні про відкриття мю-мезона... (ви ж ніколи з ним не стикалися, хіба що в школі тоді це вже другий досвід...)

Це не к~0. Якщо ви почуєте з каналу вести24 - то це буде достовірніше, ніж з каналу 5. Це про подію. Ви повірите, що подія відбулася. Але ви не будете вірити, що російський (москальський, адже при чому тут росіяни?) народ розкаявся. Адже у більшості є досвід, що москаль прийде нагадить і піде не подякувавши...
Вам не потрібні відомості к~1. Бо якщо так, то це для вас не відомості, ви про це і так знаєте і вірите.
Ось скажіть, ви би повірили хочаб на 49 відсотків, як би я заявив, що Росія (правонаступниця СССР) почне сплачувати за роботи в таборах навіть нащадкам?
Ви би можливо хотіли, щоб це було, але ви не повірите в це, навіть, якщо ваша довіра в те що я пишу 70 відсотків. Тому є джерело, є достовірність джерела (відео - більше, аудіо - менше) і є частка невідомості. Чим більше вам невідомо про предмет, тим сильніший буде вплив на вас наданої інформації. Тому коли ви вже впевнені на 99 відсотків, що Росія не розкається, навіть, якщо би я був москалем повним і покаявся - ваша віра в неможливість каяття не стане нижче 99-(0,7*1/2)=98,65 відсотки.
Отже ви будеде вірити, що це неможливо.

Якщо би ви вперше почули про якісь репресії, соловки і якісь компенсації, то ви би це сприйняли теж нейтрально. Відсотків на 50. Ви би вірили, що справді хтось там розкаявся на 50 відсотків.

Не забудьте, що я навів шкалу не (0)-(1) а (-1)-(0)-(1). Тобто відсутність інформації - це 0. А віра в можливість чи неможливість чогось - це мінус або плюс.

 

Пане Svjato, а як же ситуації "без надії таки сподіваюсь!" ?

До-речі, можете собі записати 1-й наслідок вашого закону:
1) Кохання з першого погляду не існує

 

треба обмізкувати. Але щось мені здається, що до віри воно не має нічого спільного.

Приклад будь-ласка.

---------- Додано в 17:41 ---------- Попередній допис був написаний в 17:36 ----------

Спробую без прикладу відповісти. Припустимо комусь прийшла посвідка про загибель близької людини.
Людина вірить вже цю "правду" на 90-95 відсотків, і поки не побачить - видзвонює, перепитує і віра у смерть росте до 99,9. Коли людина бачить труп - фініш! Шок і сотий погляд добивають мозок. Віра у смерть прямує до 1. За таке і вмерти можна (за таку правду)
А якщо ще немає фінішу - людина сумнівається, вірить що може десь в той 0,001 відсотка попаде ця інформація не достовірна, що це помилка. Отже людина вірить, що не все втрачено.
Це може і є - без надії сподіваюся.

Або ще. Померла людина не дуже знайома. Факт на лице - повної гарантії немає, але людина вже не надіється на виживання...(Щось таке).

 

едолік дискусії ана форумі полягає в тому, що з кожним разом, коли є цікава тема, доводиться все більше писати... біда, що цей процес безкінечний
Але тут доволі цікаво:

тут багато складових: місце, час, обставини, в яких я отримав нове. Саме від цих трьох факторів залежить перший етап - довіра. Саме він є основою віри, тому й називається ДО віра Якщо всі три елементи вдало поєднані, то я вірю відразу. Однак тут треба зауважити, що будь-яка розумна людина від самого початку знає, що якусь річ, явище чи ще щось просто неможливо описати відразу повністю. Тобто, я не "не вірю", я знаю, що ідеального опису не існує серед людей. Однозначно, винятки є, оскільки вони тільки підтверджують правило. З іншого боку, винятки є підтвердженням творчого й грайливого начала Абсолюта

ну чому відразу 50? просто якась частка. До якої я поступово додаю інформацію.
Дуже добре це описано Сократом: чим більше коло знання (внутрішній круг), тим більше коло незнання (зовнішній круг)... це безкінечний процес
Справді, коли стикаюся з невідомим, моя увага активізується, це мене дивує (ух ти! я такого не знав раніше!), але ні в якому разі не обурює... чому я мав би обурюватися? Хіба я мав би обурюватися, що є дальтоніки, які не можуть сприймати той спектр кольорів, який сприймаю я?
Невідомість справді зростає, але це ще більше спонукає до пізнання все нормально

ну чому відразу страх? тут не погоджуюся... невідомість - це може бути страх, але в тому й річ, що страхом не обмежується весь спектр емоційної реакції. Вибір за вами: можете зупиниться на страху, можете вибрати реакцію "ух ти! стільки невідомого! вперед до пізнання!"
Ви трішки неправильно сприймаєте мету дискусії. Вона не обов"язково призначена для того, щоб змінити віру Чому тільки так?
Приклад: недавно підійшли на вулиці мормони... виявляється, що я дуже багато не знав про гілки християнства! Це було справді цікаво, я шукав в інеті інфу про них. Є ідеї, які посилюють мою віру у певні речі. Це класно

ні, я собі не суперечу. Я просто вказував на недоцільність відсоткового вимірювання віри. Так само, як не можна кілограмами виміряти любов чи кілометрами поміряти ненависть... тут не може бути чітко фіксованих одиниць. Ми говоримо про абстрактну категорію - віру (тобто те, що не можна пізнати за допомогою об"єктивних експериментів, застосовуваних сучасною наукою).
О... складно відповісти на питання про зростання в певному регіоні... я запросто можу бути тим винятком, який підтверджує правило Дуже багато залежить від надзвичайно великої кількості обставин. Але, можна визнати, що в основному ви праві. І, якщо віра розвивається у дитини правильно (не перетікає у фанатизм: або всі повинні вірити так, як я, або нехай здохнуть!), то із часом вона запросто зрозуміє, що в цьому Всесвіті не може бути двох вихідних точок. Відповідно, все, що існує, походить від Бога. А яке в нього ім"я - не так принципово. Десь Його називають Єговою, десь Саваотом, десь Ісусом, десь Аллахом, десь Ґовіндою, а ще в іншому місці Ґопінатхом чи Буддою. Тобто, людина має усвідомлювати ту істину, що Бог є для людини і її 5 почуттів занадто великий. Людина не може описати Його повністю, відповідно, хтось зосереджується на одному аспекті, хтось - на іншому.
Повторю знову: чим більше коло знання, тим більше коло незнання. Але це круто! Бути постійно у процесі пізнання набагато цікавіше, ніж цмулити пиво на дивані перед телевізором протягом енної кількості років.

вона вже вірить, що вони є 100%, бо ми про них говоримо і навіть маємо їх опис! Звичайно, вона знає, що всі наявні описи можуть виявитися тільки частковими, але це нормально, бо, цілком можливо, у нашій мові нема слів, щоб передати всі деталі.
Якщо зможете знайти вимірювальний пристрій для віри і на основі експерименту довести, що вона не дорівнює 100%, а з часом навіть падає до 85,7%, то я з вами погоджуся, хоча навіть це не буде підставою для дочки не вірити в існування єдинорогів.

 

Якраз в тому весь фокус, що коли ти б вступив в ге, ти б повірив, а от коли знайшов 10000 баксів, ти б не повірив і ніякі органи чуття тобі б не помогли.

 

Я це об'єднаю з

Інформація є просто інформація.

Я не повірю, що ви побачите інопланетян і тут же повірите, які б вам умови не сворили... Мусить бути досвід, щоб підтвердити або заперечити взнаний факт. Це і буде другий досвід. Інакше побачивши їх раз ви не зможете довести їх існування ніколи більше не бачивши...

(так може і дурка вчепитися - коли всі будуть казати, що не вірять..)

Це наближена величина. Уявіть щось неможливе. Ви не сумнівалися як би побачили це лише мить? Скільки сумнівів би було? один до одного чи більша частка?
Ящо до невідомості додавалося би 10 відсотків, то процес набуття знань був би дуже повільний. Як би людина беззаперечно вірила в те, що випадково побачила - це би було принаймні дуже дивно. Тому я зупинився на 50 відсотках. (золота середина)

---------- Додано в 18:50 ---------- Попередній допис був написаний в 18:49 ----------

Будь-яке коло - це лише лінія. І людина на цій лінії. І по обидва боки є по 50 відсотків території - звіданої чи не звіданої. (знову ж умовність )

---------- Додано в 19:02 ---------- Попередній допис був написаний в 18:50 ----------

Страх радше, як приклад. Я не боюся невідомого, воно мене теж цікавить. Особливо те ,в чому я не впевнений. Мене воно цікавить і я хочу заповнити цю пустку - з чого складається електрон, коли все почалося, чим все завершиться. Інформацїї вкрай недостатньо і довіра до джерел хоч і ж, але точність даних дуже невелика - звідси і повільність набуття досвіду... Ви про християнство взнали щось нове. Ви були впевнені дуже сильно в чомусь але досвід додає або відбирає впевненість

---------- Додано в 19:08 ---------- Попередній допис був написаний в 19:02 ----------

Чому ні? Ви вірите, що зубна паста Colgate корисна для зубів? на скільки вірите? 70 відсотків?
Ви вірите, що зубна паста Localut корисна для зубів? на скільки вірите? 90 відсотків?Тепер порівняйте що корисніше? 90 до 70. Висновок - Локалут - краща...

Чому відсотки? Це зручно для математики. (для формули) А віра в щось за звичай вже сформована - вона вже в районі 98-99 відсотків. Тому складається враження, що в те що віриш склалося раптово... Може так?

---------- Додано в 19:18 ---------- Попередній допис був написаний в 19:08 ----------

Я не шукаю вимірювального пристрою і це не важливо. Я описав метод формування. І на мене - він працює. Виміряти віру можна грошима - хто більше голосує за Колгейт - той більше і вірить. Про Бога? Знаю таких, що пішли в Баптисти, щоб виїхати в Штати. Вони вірили на 100 відсотків? Ні. Але вони християни і нехай їм буде добре. Те що вони оманули інших - не говорить про віру, але вони не відстоювали її.

ДО речі щойно розмовляв по телефону і почув цікаве питання сторонньої людини - перепитувала, чи правда, що десь там в місті на чорній тарефі писало білими буквами, що в суботу - кінець світу?
Якась бабця почула і хоче переконатися чи це правда? Я не знаю чи вона вірить в кінець світу, але я вірю, що вона не вірить на 100 відсотків, що така табличка була. Думаю 50/50. Після відповіді на питання думаю її віра в табличку впала на 20 відсотків і вона або забуде за це або перепитає ще когось .

 

То,кажеш,до грошей?
Хм...хочецця повірити...
Але,поки не помацяю тоту пачку баксєй...нє вєрю(с)...

 

Не мусть бути досвіду, якщо я просто приймаю це. То як дитина, якій ви даєте щось зі словами "їж!", вона бере і просто їсть... їй однаково, що то буде: ціаністий калій чи смачне тістечко. Так само і з вірою. Я просто, як дитина, беру і споживаю І тим більше я не хочу нікому нічого доводити. Навіщо? Мене все влаштовує.

то легше пояснити, намалювавши, однак уточню: лінія, що окреслює коло , відділяє внутрішній вміст від зовнішнього необмеженого, якщо зростає внутрішній вміст шляхом збільшення довжини лінії, то зростає і зовнішня дотична, бо вона практично безкінечна...

математиці може і зручно, але ми все ж говоримо про абстрактні речі, наприклад, як любов матері до дитини... Можна говорити дуже і дуже умовно, а формула передбачає точність.
Ви повинні знати, що раптовостей і випадковостей не буває Все (від початку до кінця!) є закономірністю, але деякі закономірності настільки закручені для нашого мозку, що їх просто неможливо вирахувати чи простежити. Якщо ви кидаєте собі на пальці ноги цеглину з метрової вистоти, то результат можна прорахувати, однак ймовірність того, що ви вип"єте гарячого молока о 22.00 18 червня 2025 року, ви вирахувати не зможете. Але навіть те, що ви пишете на цьому форумі є закономірністю Все у нашому житті не випадково: усе нам дає можливість вдосконалитися - отримати віру (якщо її нема), ствердитися у вірі, прийти до мудрості й пізнати Любов... цілком можливо, що після цього етапу є ще не один і не 2, але нам би хоч до рівня Надії прийти

Питання в тому, навіщо він вам? Ви круто все сформулювали? Ви хочете отримати за це славу, гроші, стосунки чи владу?
Пізнавати зовнішній світ можна безкінечно, але наше головне завдання - знайти щастя. Якщо ви шукаєте його в зовнішньому прояві, то все це принесе тільки страждання (рано чи пізно). Не варто сильно заморочуватися і просто пізнавати себе (хоча це набагато складніше, ніж пізнавати зовнішній світ).
Якось до одного вчителя єдиноборств підійшов учень з метою позадовбувати на філософські теми. Він запитав: "Учителю, навіщо їсти рис?" Учитель відповів: "Бери і їж!" (просто і без особливої філософії)

Чомусь здається, що в цій дискусії вас особисто більше цікавить не витоки віри, а ідея відбору (критерії) істинності/неістинності. Спочатку за допомогою віри отримуємо основу, а потім відбираємо правильні та неправильні варіанти. Пардон, якщо не правий.

 

Гарно сказано. Але перед тим, як зробити висновок чи їжа корисна її як мінімум треба спробувати. Іноді кілька разів, щоб розкуштувати і настільки вірити, щоб давати вже своїм дітям...

Людина не рак і дивиться тільки в одну сторону. Тому поза лінією лище дрезкальне відображення.

П.С. Дотичні до кола і до сектору - це матиматика. не будемо вдаватися в подробиці
невідомість - це лише невідомість (це пустка) Питання лише - якою великою ми її очікуємо.

Нема питань. Я до речі переглянувши фільм про послання від Іуди побачив Божу правду глибше ніж про це все описано у канонічних книгах. Це просто знання, але як вони іноді міняють рівень віри...

Це наближення від 99,9 до 99,99 а потім і до 99,999. Ось у чому вся річ

перепрошую, але навіщо воно мені?

Я просто виклав спостереження. Як я писав в темі про державу - Не вимагаю жодних прав на використання

Тішитися життям можна попри викладання в неті різних теорій. (Це гроші не коштує)
А доказувати щось там на математичних кафедрах - краще застрелитися зразу.

Не сприймайте матиматику так сер'йозно. Вона для нас а не ми для неї.

Саме так. Мене не цікавить доказ існування Бога. Для мене це очевидно.

Це вже демагогія...(перепрошую)

 

тобто?.......

 

Це стосується попереднього речення. Якщо Відкинути, що я не шукаю доказів існування Бога, то ці слова втрачають зміст.

До того я не розумію, як спочатку вірять, а потім шукають доказ віри
Людина споглядає, а потім вже починає вірити у щось. З вірою ж не народжуються. До цього треба прийти і прийняти.

 

Слово Боже каже:
"віра то підстава сподіваного, доказ небаченого." (Євр. 11 )

 

Ну "доказ небаченого" то вроді як ясно...а "підстава сподіваного"???

 

А що таке підстава сподіваного?

 

А що не зрозуміло з "підставою сподіваного"?
Це підстава того, на що сподіваємося...

До-речі, в російському синодальному перекладі так звучить цей вірш:
Евр.11:1* Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом.

 

то вам треба почитати Берклі і його роздуми про мишу Ви тоді зрозумієте, що невідомість - це пустка для вас .а для інших то омже бути сповнений життя світ

та все ж ви не відповіли на питання: нащо воно вам треба?
Мабуть, для цього:

А нащо доводити це? Тобто вам потрібні якісь додаткові докази: аналіз ДНК Господа, вимірювання Його енергій, опис Його голосу із детальним розбором частот???
Хіба вам не достатньо того, що маємо кожен день довкола:
1) все народжується, живе і помирає, тож Бог і є народженням, життям та смертю (альфа й омега).
2) Якщо подумати логічно (і навть науковці це підтверджують), то все почалося із чогось, бо не може щось початися з нічого. Ось ця вихідна точка і є Богом, причому вихідна точка може бути тільки одна, інакше вона не вихідна. (Гегель: Абсолют походить сам із себе, бо інакше Він не Абсолют)
є й інші докази, але практично всі вони поза нашим чуттєвим сприйняттям: слух, зір, нюх, смак, дотик - це надто примітичні інструменти. Ми ними не можемо виміряти (чи пізнати) навіть такі елементарні речі, як совість

 

Ех, Левко... Гарну цитату ви знайшли. Бо питання то давно в мене висіло, не думав, що відповідь є у Біблії.

 

Може то буде офтоп,але як співдіють віра і совість?Бо в мене інколи буває відчуття,що поняття"совість" то поняття для полегшення маніпуляції людьми...т.т. насправді,вірю у свою совість,знаю що вона є ...але от інколи такі сумніви...

 

совість визначається списком що для вас добре і що зле... відповідно якщо робите із списку зле, то прокидається совість...
так що для маніпуляції людьми достатньо маніпулювати тільки цими списками...

---------- Додано в 18:48 ---------- Попередній допис був написаний в 18:47 ----------

не зрозумів....
віра то підстава сподіваного...
а доказ це підстава небаченого
чи це все відноситься до віри?

---------- Додано в 18:50 ---------- Попередній допис був написаний в 18:48 ----------

по-моєму при доказі віра вмирає... лишається знання...тобто я вже не вірю - я знаю....

---------- Додано в 18:55 ---------- Попередній допис був написаний в 18:50 ----------

тобто Бог це все що є?
а може десь є ще одна точка?

це просто різні інструменти.... вони призначені для іншого...

совість - це правильно чи неправильно ми вчинили, а колір не може бути неправильним - він просто є

совість ми визначаємо розумом...

 

І все,що поза тим.
І перед тим.
І після того,що є.