ото передвчора глянув файний мультик - "Шрек. Різдво" так отам сам головний герой і каже (може не зовсім дослівно, але суть зрозумієте) "... тупий, впертий, злий, але ж я людожер.... ....віслюче, нічого не було, ні Різдва, нічого... людожери не святкують Різдва, людожери взагалі нічого не святкують"
Це і є критерій свята якщо воно від душі, якщо бажане, то і святкуєш. А як ні - то нащо той цирк і "так прийнято", "мусить бути, бо всі..." Але також є традиції. Вони не для того щоб пригнобити дух протирічча і свободи Вони для того щоб пам'ятати звідки ми. Наприклад здавалось би релігійне свято Різдво має у собі багато обрядових елементів, що прийшли до нас через тисячоліття, і релігія, що прищепилася нашому народу за принципом "хрест або меч" не змогла то побороти, бо люди це зберегли. І ще свята нам потрібні для того, щоб зібралася разом родина. Питання не таке гостре, коли всі живуть поруч і є можливість бачитися дуже часто. А коли близькі люди розкидані по країні? По континенту? По світу? (хотілось би додати - по планетах, по світах, але поки людству то не світить ) Їм важко часто бачитися, не неможливо, а важко. Загальноприйняті свята = вони ж законні вихідні, дають людям можливість побачитися, зібратися - і це є свято Хоча, що заважає звичайний день зробити святом? Всміхнутися? Зробити щось приємне близькій людині, маленький подарунок (то необов'язково має бути щось матеріальне, має бути в радість). Створити свою власну персональну традицію Нічого! Окрім ліні, байдужості та хронічної втоми
Пупер, шо з тобою?!! НЕ про п'янку ідеться!!! І взагалі!.. Радіти треба, що люди згадали про тебе в час зустрічі нового року, Різдва і т.д. От коли мовчанка - то гірше. Чи тоді то для тебе друзі?!
Проголосував за "Частково". Мається на увазі що святкую з друзями, бо це весело і так би мовити так роблять усі. Хоча з кожним роком нас усе менше і менше. Але у родинному колі свята як такого немає, ніхто не готує ніякого новорічного столу, а 1-ше число використовується як вільний день коли можна щось зробити вдома. Незнаю чоум але чомусь ще з дитинства підсвідомо всі державні свята асоціюються з комуністичними на противагу релігійним (Різдво, Великдень і т.д.) мабуть тому відчуття свята як такого немає на державні свята. Вийняток лише 24 серпня. І просто бішусь коли мене хтось вітає 23-го лотого :
Останнім часом свята сприймаю як звичайні дні. Вважаю що при бажанні свято можна організувати в будь-який день.
в мене таке враження останнім часом, що свята перетворились на суцільне об'їдання і п'янство. Люди забувають причини тих свят. перед Різдвом і Великоднем змітають все з полок магазинів. якось дуже скептично ставлюсь до цього. Так, гарно дотримуватись традицій- але холодці, олів'є, пляцки ітд... кому то все треба,- лишня робота і мука. IMHO
Угу. А інші мудрі люди на цьому гарно заробляють. Мене наприклад зовсім не пре піти кудись на новорічну вечірку і заплатити в 5 раз дорожче ніж звичайно тільки тому що новий рік.
У САТАНИСТІВ І ДИЯВОЛОПОКЛОННИКІВ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ЯВЛЯЄТЬСЯ ОДНИМ ІЗ ОСНОВНИХ ЇХНІХ СВЯТ, НА ЯКОМУ ВШАНОВУЮТЬ ЛЮДИНУ ЯК БОГА. Це так дослова щоб ви знали більше з історії.
не святкую новий рік. святкую день народження\ люблю різдво тому святкую... а так загалом більше нічого. свято роблю тоді коли мені це потрібно..ане коли Всі це роблять.
Бідний ви Миху та нещасний! Усіх по собі намагаєтеся судити! ---------- Додано в 00:25 ---------- Попередній допис був написаний в 00:16 ---------- Не розумію Romko, до кого ви себе зараховуєте: до Сатаністів чи Дияволопоклонників?