приїзжайте тоді. Може встигнете Он сьогодні щось пронеслось що дах сусідам порвало, дерева повалило, і то за пару хвилин. А потемніло перед тим як пізно ввечері. Ми аж світло повключали в офісі
Та то страшне. Я якраз на Сихові була, після тої зливи ледь звідтам вибралась. Колеса в воді, дороги місцями залило повністю, їдеш і боїшся
А я люблю теплий дощ! Люблю під ним гуляти, особливо вечером! Люблю, можливо тому, що перший поцілунок колись так відбувся А взагалі-то під настрій: інколи хочеться заритись під теплу ковдру і заснути під звуки дощу, а інколи хочеться вирватись з 4-х стін під природній душ) ---------- Додано в 18:00 ---------- Попередній допис був написаний в 17:59 ---------- Хоч, в принципі, зараз така погода, що любиш чи не любиш дощ, а під нього попадаєш
я стояв на 3-му поверсі в офісі і споглядав на те як валиться наш світ я вам скажу це в одночас і прекрасно і якось страшно чи що...
Між іншим, в новинах прочитала, що якась маршрутка перекинулась, правда в ній було тільки 3 пасажири, зараз десь з травмами по лікарнях
Теж попав на Сихові під цю зливу Пішком додому топав, місцями води по кісточки, вітрисько дув несамовитий, одним словом невесело. Додому попав мокрий-мокрісінький
дощ страшний був... раптово потемніло, почорніло, сильний вітер... і пропало світло...дома включили о восьмій... то страшне яка злива, повалені дерева...
Вчора під час поривів біля будинку, де я ставлю авто в підвальному гаражі, впало щось на 15річного хлопаку. Сталося на очах у сторожів. Це вже другий випадок схожий мені трапляється. Колись на Петлюри на жінку впав люк з горища в той момент як я проїзджав там.
люблю дощ, коли вдома - відчуваю себе захищеною... а гуляючи під дощем - відчуваю себе вільною... погода дуже впливає на психологічний стан людини)
та де..то була 7-а і там тільки одна жінка постраждала (руку поранила), а так все нормально обійшлось.
і я ризикую) деколи везе, а деколи .. ходжу кудрява))) від вологи волосся як в Пугачової))) пс. В мене під вікнами вчора дерево вивернуло, ну що ж .. повезло шо в протилежний бік від вікон... а на верхівці- такі вишні- такі вишні- правда зелененькі і маленькі)
У мене десь приблизно таке ж відчуття. Дуже люблю гуляти під легеньким, теплим дощиком, і без парасолі, такі емоції позитивні дістаю, не зважаючи навіть на те, що промокаю до нитички.
Нарешті у нас пройшов нормальний дощ, який приніс прохолоду. Пів ночі рівного, спокійного дощу.... На дереві ще й зараз виблискують кришталеві краплі А люблю я його через те, що не люблю літо і спеку, а люблю осінь...