Чому Бог мовчить?

Як на мене, то супер пояснили!!
Просто і зрозуміло!

 

Ви гарно написали і Ваше пояснення багато чого узгоджує.
Щодо Юди можуть бути різні версії, але навіть якщо іти за основною і загальноприйнятою, то психологічно незрозуміло чому викриття Ісусом Юдиних намірів Юду не зупинило і для чого Ісусу було його ще й підганяти.. не спинити, не присоромити, а навіть заохочувати продовжувати... але то не так важливо, та і без того зрозуміло: треба було щоб все "сталося", і то саме на Пасху а не пізніше чи раніше, це очевидно що вчасність була вирішальним моментом. Інакше б то не вважалося за викупну жертву, якби не співпало з Пасхою старозавітною. Тому з Юдою можна вважати, що все ясно бо не так важливо з яких мотивів він діяв, він свою місію виконав так чи інакше.

Але от народ на площі... При тому що я не сумніваюся у грішній природи тодішніх іудеїв (цікаво, а теперішні християни на площах від них у кращий бік відрізняються, чи нічого не змінилося з тих пір?.. ), все одно не очевидна причина: чи від грішності натовп "проголосував" за розп'яття Христа як "самозванця" лже-..? чи просто людям важко було розібратися у тонкощах писань і пророцтв (які певно тоді не у кожного в хаті були, а зачитувалися священниками), і вони щиро вважали що треба слухатися того що каже їх священник, їхня Церква (по аналогії із днем сьогодняшнім), а не того що каже ця людина.. Їх тогочасна Церква схвалювала розп'яття злочинців, і гріха у такому вбивстві не бачила. Люди були переконані, що розпинають ще одного злочинця, якого не прийняла їх Церква, якій вони залишилися вірними щоб спасти свою душу.. і тільки ті хто "душу свою погубив ради Христа" (відступив від думки тодішньої Церкви) - той її спас. ..так виходить?
Я не знімаю з них провини, але не вважаю що тільки гріх є причиною того що вони розіп'яли Христа. Вони діяли так, як їх навчили їх поводирі: злочинець має померти, лжепророки і інші хто вводить людей в оману і підбурює спокій в народі - теж. Мало хто і зараз міг би піти проти офіційної думки своїх духовних наставників... яким, як ми вважаємо, краще знати чи то сповняється пророцтво, чи то черговий відхід вбік.

 

З Євангелія від святого Матея (5, 17-19):
Того часу Ісус сказав до своїх учнів: “Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити. Воістину кажу вам: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, – все збудеться". Все збудеться, але він також сказав: "... Син за провину батькову не буде відповідати, батько за провину сина не буде відповідати. Праведність зостанеться з праведним, а гріховність із грішником". Значить Ісус доповнив Закон.

---------- Додано в 09:55 ---------- Попередній допис був написаний в 09:45 ----------

"Не давайте святині псами і не кидайте перлів вашого перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас".
Якщо собака потрапить у вовчу зграю і загавкає по собачому, його загризуть. Так само потрібно вести себе серед людей: треба знати, що і де казати або, що і де робити, на то Бог дав нам розум.

 

Мир многообразен принципиально, а человек штучен принципиально.

Я очень люблю Евангелие и часто вспоминаю историю с блудницей, которую хотели побить камнями. Когда Иисус сказал: «Кто из вас без греха, бросьте камень», – никто не бросил. Я думаю – какое тогда было замечательное, идеалистическое, романтическое время. Вы представляете, людям было достаточно сказать, что вы грешны, и они это тут же признавали. Или Иисус так воздействовал… В наше время все наоборот: все бы начали бросать, чтоб доказать, что без греха… В наше время, чтобы остановить эту толпу с булыжниками, нужно было бы действовать по-другому. И Иисус бы действовал именно так, и любой грамотный человек – он бы сказал: «Кто из вас грешен, бросьте в нее камень». Все бы сложили камни. Это к вопросу о времени. Время – место – люди.
И. Калинаускас "Игры в которые играет Я"
http://www.gennadij.pavlenko.name/ex-book?text=884

 

цікава інтерпретація

 

Христос і справді діяв відповідно свому часу і рівню сприйняття тих людей, намагаючись пояснювати за допомогою прикладів які їм близькі і зрозумілі, в кожній ситуації обираючи саме такий спосіб діяти чи говорити.

 

так це понятно... мудрість і тому мудрість, що вона полягає не в тому, щоб тільки знати істину, а в тому щоб вміти її пояснити...

 

Юда допустив в своє серце погані думки. В Євангелії написано що він використовував загальні гроші не за призначенням-був вором.
Ісус неодноразово говорив що Його зрадять. Цікаво, що Юда пішов до первосвященників домовлятися про зраду після того як Марія вилила миро на голову Ісуса, і Ісус похвалив її вчинок:
Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!
І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:
Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?
А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.
І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...
Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!
(Ів 12:1-8)
За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.
Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!
А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?
Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.
Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.
Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.
Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...
Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.(Мк 14:1-10)
Щодо Юди Христос дав йому час покаятися, на вечері Він омив ноги Юді, як і іншим учням. Але серце Юди було запеклим.

 

Якщо можна, наведіть будь ласка цитату.

Так, тут наочна і красномовна спонтанність рішення - "нє винєсла душа поета".
..гм, а звідки той, хто писав, знав про те коли саме Юда пішов до первосвященників, якщо за пасхальним столом всі були приголомшені звісткою що між них зрадник, а після зради Юда майже одразу повісився?..

 

Боже натхнення зійшло.. на авторів....

 

А хто його знає, яке його серце було в той час? Думаю, що він виконував те, що мав виконати. Інакшого вибору в нього не було. Як би був інший вихід, Бог би не мовчав і не віддав би свого Єдинородного Сина розіп"яти. Поступок Юди - це один їз неминучих етапів на шляху до Воскресіння.

 

Почитав, що Ви написали.. і подумав, що треба як Бог помовчати, а то слів бракує... одні вислови...

 

[І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:
Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?
А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.
І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені

---------- Додано в 11:23 ---------- Попередній допис був написаний в 11:19 ----------

Пройшов час, коли Юда пішов домовлятися про зраду-у Віфанії до Тайної вечері було декілька днів. А на тайній вечері Христос відверто сказав що знає про зраду, перед тим з любові омивши ноги Юді. Він мав час покаятися.
Учні узнали про зраду-коли Юда прийшов з тим, хто схопив Ісуса, та коли повертав гроші первосвященникам

 

А це коли стало відомо?...
Адже якби апостоли бачили що він краде тоді - то не мовчали би, я думаю..

Це зрозуміло. Незрозуміло як вони дізналися що він ходив до первосвященників саме після того, як жінка вилила мирро, але немає великої різниці коли ходив, бо очевидно що ходив.
Цікаво, чи він таки розкаявся і повісився - чи залишився жити і купив собі землю на ті неправедні гроші..
«Тогда Иуда, предавший Его, увидев, что Он осужден, и, раскаявшись, возвратил тридцать сребренников первосвященникам и старейшинам, говоря: согрешил я, предав кровь невинную. Они же сказали ему: что нам до того? смотри сам. И, бросив сребренники в храме, он вышел, пошел и удавился».
(Матф.27:3-6)
«...он был сопричислен к нам и получил жребий служения сего; но приобрел землю неправедною мздою, и когда низринулся, расселось чрево его, и выпали все внутренности его; и это сделалось известно всем жителям Иерусалима, так что земля та на отечественном их наречии названа Акелдама, то есть земля крови».
(Деян.1:17-19)
Ось тут є ціле розслідування питання про те скільки і яких апостолів було присутніми при воскресінні Христовому..
http://www.bibletruths.ru/jbaoct96_ru.htm
Хоча в цій темі це вже злісний оффтоп.. :redface:

 

Kats, Бог мовчить, тому що Він знає нашу примітивність мислення та дитячу наївність, а нам, людям, до Нього далеко. Тому, враховуючи це, краще хай кожна людина скаже свою думку і в кінцевому рахунку можливо щось нове почерпне для себе. Набагато гірше, коли людина одне думає, друге говорить, а третє робить. Якщо Ви вважаєте, що можете сказати щось нове, не сказане нами, то прошу сказати. Якщо це дуже багато інформації, то не біда, пишіть потрохи доступною та зрозумілою для всіх мовою. Нам спішити нікуди. Не завжди мовчання ознака мудрості.