Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Я не люблю таких слів з Євангелії Мт.23

Я просто думаю, що це не до мене, але ... Але приходить часом думка , ну, наприклад, коли церква майже порожня, тихо, напівтемрява, кілька свічечок,це таки я сам - і відповідь, якій противиться щось в підсвідомості(„гріб побілений, повний всередині трупних кісток і нечистоти”)... Може легше думати про радість Воскресіння, світло П”ятидесятниці, бути гордим, що в Церкві,сповідаюся, причащаюся, з дітьми, але не знаю, звідки той сум...
Так откуда взялась печаль?
И вроде жив и здоров,
И вроде жить - не тужить.
Так откуда взялась печаль? (В.Цой)
На це питання немає відповіді...

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Не говори, что нет спасенья,
Что ты в печалях изнемог:
Чем ночь темней, тем ярче звезды,
Чем глубже скорбь, тем ближе Бог...

А. Н. Майков

 

Відповідь: Дискусії щодо різних питань традиційного християнства

Ходила я минулого року до сповіді. Відчувши потребу висповідатися, підготувалася як слід, з молитовником, спеціальною книжечкою про сповідь, всьо честь по честі. Сповідаюся, аж тут священник каже: дивіться, яка за вами черга стоїть! Говоріть коротко і ясно. Ну звісно, частини гріхів я не розповіла. Не дали.

От на казанні кажуть (та й справді так є), що сповідатися треба щиро, гріхів нема права замовчувати, бо сповідь буде неважна, буде святотатство. І в той же час... Навіть не знаю, як то назвати. Абсурд повний.

Вже пізніше на дверцятках сповідальниці я побачила "Взірець доброї сповіді". Перелічені Божі заповіді і гріхи проти них: робив тото, не робив тото... Це що, клякнула людина при сповідальниці, повернула голову направо - висить взірець, як треба сповідатися, ага, значить, те я робила, те і те робила, того не робила, що там далі, ага, те робила, а того не робила. Все. Прошу покути. А якщо людина має такі гріхи, які не вказані у взірці? То що, їх можна не визнавати?

 

Відповідь: Дискусії щодо різних питань традиційного християнства

Що до сповіді. Не треба забувати що отці це в першу чергу такі самі люди як і ми, і вони втомлюються так як і ми, вони злостяться так як і ми, і переживають всі ті почуття що і будь хто з нас. Вимагати від них щось більшого ніж від себе самого не можна бо лише один Господь Бог є досконалий і ніхто інший.

Я сама пригадую сповідь як ходила в добру церкву і до доброго священника у Львові але нажаль я йому була чужа і часу він на мене мав дуже мало, бо якраз залишався тиждень до Великодня і всі «великі грішники» стояли в величезній черзі аби висповідатись. Сповідь відбулась досить швидко і можна сказати машинально. Ну я наприклад навчена з дитинства як сповідатись і недолік який отримала з таких он сповідей на конвеєрі це те, що нема доброї поради а є лишень те що тобі сказано що гріхи прощені іди і вважай на майбутнє.

Для людини яка перший раз або по «довгих вакаціях» іде до сповіді така річ може відкинути. Але якщо ми подивимось реально на речі - в той день справді була велика черга, священник мав висповідати енну кількість людей... Отже просто треба попробувати щераз висповідатись в інший день коли не буде такої черги. Тим більше у Львові, в вас ж церкви відкриті до пізна. Мені он треба їхати годину аби висповідатись.

В основному священники просять щоб люди сповідались хоча б з головних гріхів але ж є ще і повсякденні. Я думаю, що це робиться з надією що якщо людина буде пам*ятати про основні гріхи вона частіше буде задумуватись над своїм єством. Над своїм покликанням в цьому житті.

Наш отець нам роз*яснював минулого року кожну заповідь і які гріхи підпадають під кожну. Всетаки я люблю маленькі церкви, бо там є якийсь затишок і священники приємні. Знаю двох тут коло нас що є добрі - один одружений а другий монах. Вони як говорять з проповідальниці то просто аж світяться радістю і добром.

Додано через 12 хвилин
Тепер скажу трохи про гроші.

Наш отець з проповідальниці нераз згадує гроші і просить по-доллару не кидати бо в основному в парафії всі заможні люди і один доллар це принизливо. Він навіть сказав, що як маєте кидати один доллар то краще не кидайте нічого! Шокуюче, правда? Але на нього ніхто не образився і ніхто не покинув церкву, а радше навпаки.

Він нам завжди згадує що в сусідніх протестанських церквах люди мають повинну давати десятину і та церква набагато багатша від нашої церкви. А чому нам так тяжко дати гроші? Цеж не священнику я даю, цеж я даю собі - бо то моя церква. Священник там тимчасово, як єпископ закомандує то священник візьме валізу в руки і поїде в інший кінець світу. А церква залишиться, приходство залишиться і я залишусь в тій церкві. Отже, кому я даю гроші? Собі і своїй церкві.

А те що можу звіт в кінці року взяти за те що дала і списати з податку це другорядне, скільки там спишуть... я ж значну суму не маю звідки дати. Даю що можу.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Це як, ходити кожного дня і дивитися, яка черга, велика чи маленька?

До 19.00. А сповідають же не цілоденно без перерви.

То була п"ятниця, і була осінь. Не неділя і не Різдво і не Великдень на носі.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Ні.. не ходити і дивитись чи черга велика чи маленька а піти в інший день або в іншу церкву.
Висповідати вас можуть в будь який час, священник не повинен вам відмовити. І причастя не обовязково приймати в той самий день. Ви можете його прийняти на другий день.

Я може трохи ідеалістка в тих питаннях бо вірю що якщо хтось просить о Сповідь йому не повинні відмовити.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

У церкві черги досить рідко. Можна ходити тоді, коли їх немає. А на конвеєри не бажано.

Додано через 45 секунд

А що за церква взагалі?

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

От і в мене таке було. Стою я в черзі і думаю, что то так швидко всі сповідаються? Думала, що може вони ходять раз в місять. Але ні. Як почала перечислювати свої гріхи, то священник мені каже-"Чого то ти мені говориш? Тебе мучає, то має ще й мене мучати? Каєшся?..." І по всьому. Тепер я до нього не ходжу. Інші священники досить добре сповідають. І не потрібно іти в іншу церкву.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Такого зараз нема, черги постійно. Останній раз вистояла у черзі всю службу Божу і висповідалась, коли інший священник хрестив дітей і після хрищення приймали Святе Причастя. Дякуємо Богові, і так добре.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Церква св. Анни по вул. Городоцькій.

Ситуація така. Приходжу до церкви ще перед службою Божою, бачу - черга маленька, чоловік 10-12, думаю, висповідаюся нормально. Починається служба, священник виходить, кланяється людям, і тут з лавок піднімається 10 бабусь і ще підбігає стільки ж молодших жіночок (біжать через цілу церкву) і вклинюються в чергу. І так завжди.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Я кажу тільки свою думку, мені видається, що християнство, і Православ”я і Католицизм багато в чому „перестрахувалось”, наприклад, з Таїнством Святої Сповіді. Господь дивиться насамперед на серце людини, слова важливі, але не настільки. І ще Таїнство Сповіді – це не духовне провідництво – священник тільки свідок Покаяння, і має владу відпускати гріхи, по апостольській переємності... Він може давати якісь поради чи не давати, але Таїнство від цього не втрачає свого змісту і своєї сили... Переживати, що не сказав якийсь гріх, не має сенсу, є багато гріхів, якими люди грішать не усвідомлюючи їх, але прощення від Господа через вуста священника таки приходить, незалежно від нас, навіть незалежно від того, що ми скажемо,але саме ЯК ми скажемо... Я десь читав,що Сповідь у перших християн була явищем рідкісним, поодиноким, натомість Таїнство Євхаристії, чи Ламання Хліба – майже щоденним.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Що тут скажеш! Культура так і пре.:cowboy:

Додано через 8 хвилин

Я думаю що ви напевне вважаєте що приймати Євхаристію можна лишень після сповіді? Але це не правда. Священники заохочують причащатись якщо не щодня то хоча б раз на тиждень, якщо ви не відчуваєте за собою тяжкого гріха. Але навіть якщо ви відчуваєте потребу прийняти Христа в своє серце але не мали нагоди висповідатись скажімо останні кілька тижнів, то церква заохочує не відмовлятись від Причастя але висповідатись при першій можливості.

А добра сповідь має велике значення. Тому навіть якщо священник є лише посередником і не дасть мені ніякої поради я всетаки сподіваюсь що він хоч мене вислухає. Але як йому таке не вдасться то зла на нього тримати не буду. Я також нераз не маю бажання вислуховувати мужове ниття і відправляю його пройтись або кажу що не маю на це часу, а воно не правильно. Як би там не було до мене людина прийшла поговорити, навіть якщо я це вважаю дурницею, мій обовязок його вислухати.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Певно що так. Сповідь - не витирачка. Висповідався, пожалів за гріхи, обіцяв виправитися, то й виправся і з тим самим не приходь більше. Тоді сповілаоися привселюдно, перед громадою. Якщо сповідалися з того самого кіотка разів, могли викинути зі спільноти у гіршому випадку, або ж не допускати до причастя по кілька років.
У нас часто сприймають сповідь як похід до психолога, аби виговоритися. Із цим треба йти до духівника. А священикам співчуваю. Отак сидіти сповідати годинами...

Та де ж то добре?
А що сповідь раптом така популярна стала чи люди більше грішити почали?
Бо тут взагалі дуже рідко люди сповідаються. Жартують священики місцеві, що в Північній Америці гріху нема.

Додано через 4 хвилини

Е, та то "церковні баби". Одна із хворіб церкви. Нема на то ради.
Головне на провокації нечистого не піддаватися і не думати про них ніц, коли самі на сповідь чекаєте.

Оце мене завжди дивувало у православних. Як на мене, то це лише намагання перестрахуватися, бо немає довіри до людини і до Божої Благодаті.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Ну все це було і ще є в католиків, не потрібно виділяти православних. Так, може й потрібно було б розділити Таїнство Сповіді і духовне наставництво,як це було в першому тисячолітті Христової Церкви, але таки подумав, що, мабуть це в даний час неможливо і непотрібно, часом якісь єретичні думки приходять...

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Та ні, Лілю, добре, що хоч не легко, але висповідалась, бо відчувала потребу і готовність.:borat:
На рахунок популярності сповіді, не можу говорити за інших, хіба за себе. Мабуть людям то теж треба. Та й прихід великий. Якщо на одній службі біля 1тис. людей, а на свята ще більше, то до 30-50 сповідальників назбирується, а то добрий кавалок часу. До Причастя йдуть може 200 чол.
Роботи багато, жнива не за горами.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

У католиків може й було, та хто зна коли. Тепер немає. Сповідь перед кожним причастям не зобов"язує. Особливо, якщо людина часто приступає до причастя. Вважається, що тоді благодать діє й очищає людину.

Потрібно, навіть дуже потрібно. Але кадрів замало, аби це було можливим.

Та то вже я гамериканізувалася. Тут до сповіді добре якщо раз у році йдуть. А причащаються постійно. Щонеділі. І ніхто не питає, чи в шлюбі, чи розлучений... Недобре воно, але тут про гріх не говорять, тому так і є.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

таке враження, ніби ви сповідаєтесь для священника, а не для себе.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Я згідна.Сповідатись треба перед Богом.А хто такий священник?Така сама грішна людина,як і ми.А є ж і такі священники,які бозна-що витворяють:насилля,хабарі,педофілія...І такому сповідатись?!Ні,правий був Мартін Лютер.Мені ідеї Реформації дуже імпонують.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

еге, знали б ви до чого ті реформи докотилися.... священник-трансвестити... легально!!!

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

А ви впевнені, що ви ідеї Лютера знаєте?
А з іншого боку, просто показуєте, що ви не розумієте сповіді як такої, і нема там, що ви сповідаєтеся священикові, ні, він просто свідок вашого примирення з Богом. Проте, аби таку річ зрозуміти, треба вміти бути покірним, негордим і ... банально дорости.