Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Може і навіть досить точно. Те, що люди кажуть буденне, може і не запам"ятати, бо інформація повторюється, а щось оригінальне, наприклад, хто з ким переспав, то може ще й адрес запитати. Це не здогадки, це факт, який я знаю 100% !

Додано через 7 хвилин

100% підтримую ! Все згідно Біблії. Є багато священників-пльоткарів, які тільки чекають, щоб щось почути і вдома з їмостею поговорити, а з часом і на церкві виговорити, правда не називаючи імені...

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Вживати приклади-казуси на проповіді можна.
Ніколи не чула, аби хтось обговорював теми сповідей у священичих родинах. Хіба загально. Казуси мусять бути обговорені, бо на те вони й казуси. Адже сповідати вчаться в семінарії, в єзуїтів узагалі є окремий іспит саме з казуїстики. Але ніхто не називає імен, віку, хіба стать. І то теж, лише в разі конечної потреби, аби контекст був зрозумілим.
Якщо ви про сільських ксьондзів, то так і кажіть. Крім того, варто сказати, що є такі окремі випадки, але це не значить, що так є завжди і всюди.

Пригадую один цікавий казус. Священикові на сповіді чоловік сказав, що підклав вибухівку під будинком цього священика і вночі вона вибухне. Що має робити священик? Чи піти додому і лягти спати, чи на ту ніч перейти в інше місце?

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

А що, міські ксьондзи всі святі. Не окремі випадки, а навіть дуже багато.
Якщо б я називав Вам конкретні факти про конкретних ксьондзів, то взагалі сумно було б читати. Звичайно, Ви живете і спілкуєтесь серед міських ксьондзів, вони куди поважніші, правда і такси в них куди вищі...
Знову ж таки, не всі такі, лише більшість, починаючи з верхівки. Чим прибутковіша парафія, тим більша ціна, щоб на неї потрапити... Хіба я не правду пишу...?

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Ну, я спілкуюся з тими, які такс не мають, а гроші схильні радше роздавати, ніж під себе гребти.
Сільських знаю небагато, але майже всі приклади невеселі.

Та є таке. Проте не на міські парафії, а саме на сільські. Колись було таке, що казали, що за 4 тисячі зелених можна свячення дістати. Може, хтось так і був висвячений, але з тих, кого я знаю, ніхто. Хлопці по 2-3 роки чекали, аж поки не змінився відповідальний за свячення.
Є священики, котрі є ними за покликанням, а є - за наживою. І їх видно вже в семінарії, де одні, а де другі.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Добре, буду писав щось веселіше, а то деколи ловлю себе на думці, що пишу те, що всі знають і сам себе тішу, який я...

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Мені було завжди цікаво звідки ті гроші, тобто аби роздавати треба мати. De nihilo, nihil. З нічого нічого не буває.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

У всіх та сама система. Я свою церкву люблю, я її фінансово й підтримую.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Хтось там зверху писав, що сповідається кожен вечір, вибачте яка користь з тої сповіді як кожного ранку ви знову грішите?

Людина має сповідатися тоді коли вона відчуває що нагрішила, коли жаліє за ті гріхи і коли готова пообіцяти що більше таких гріхів робити не буде, або принаймні намагатиметься їх не робити....І не частота сповіді (кожен день чи кожен тиждень чи раз на рік) має значення а її щирість, така моя думка.

Додано через 6 хвилин
Особисто я вже кілька років не сповідаюсь, бо вважаю що не здатний виконати того що прийдеться пообіцяти....... може це не правильно але принаймні чесно, може я помиляюсь, може дасть Бог я зрозумію, що помиляюсь і , дуже надіюсь, що мого життя вистачить щоб встигнути висповідатись і від гріхів і від помилок...

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Те, через що я пройшов і по якій причині, може зрозуміти тільки Бог .От Йому я і можу сповідатись сповідаюсь, а йти на сповідь до священника не бачу змісту, бо прийдеться його обманювати, а це ще більший гріх. То хай залишається гріх менший, якщо Бог його не простить...

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

А я все ж сповідаюсь Богу.І,особа священника для мене не має значення..
Але сповідаюсь в церкві.
Правда,перед Великоднем не ходжу до сповіді.Можливо,хтось скаже.шо це гріх,але не люблю отого ажіотажу,стовпотворіння.Для мене сповідь -це важливо.
І.поспішати,оглядаючись на кілометрову чергу я не хочу...

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Я сповідаюся протягом Великого Посту, зазвичай на початку. Допомагає добре розпочати і перейти піст. Протягом Великого тижня ніколи. Теж не люблю того "конвейєра" у церквах. І страшенно мені шкода священиків, які після кількагодинної сповіді забувають, як вони називаються від виснаження.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Сповідаюся під час Великого Посту.Люблю сповідатися в священника якого не знаю.Хоч за собою якихось аж-аж гріхів не памятаю , але все одно їх краще розказувати незнайомій людині , ніж тому кого я знаю і він знає мене.
Для цього наш священник завжди запрошує 2 отців.В різний час були різні.Цього року є з Детройту і отець-васильянин з України.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Тобто ви визнаєте, що хворі тобто грішні, але до лікаря йти не хочете, бо сам собі лікар. Це таке у вас ставлення до Христової Церкви, чи просто гординя не дозволяє приступити до тайни сповіді перед Господом через священника? І як це ви собі уявляєте можливість обманювати у церкві перед хрестом? А може вам не вистачає мужності побороти свій сором чи марнославство і висказати свої гріхи священнику, щоб ваш гріх став явним і зовнішнім, таким чином поборовши його. Це дуже не легко, але дуже дієво, повірте.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Сповідаюся коли відчуваю тягар гріха. Не звертаю увагу на те що знайомий священник( так навіть краще що він знає мене і може мені щось порадити знаючи мою ситуацію в житті, сім'ї.) Бувало таке що сповідався два рази на день, згадавши що не про всі гріхи розповів на сповіді!

Додано через 7 хвилин

А до чого з перерахованого зверху ви причепні? Ваша справа висповідатися , а те що буде далі це вже компетенція священників і їм за це відповідати!!!

Я свідомий того що можу припуститись гріха. і якщо священник навіть на людях назве мене грішником з використанням того що я на сповіді йому розповів. Перше що я запропоную: "Хто без гріха хай кине в мене камінь"

Додано через 11 хвилин

Ситуація в світі настільки гріховна що такий гріх як "перелюб" давно став буденністю для багатьох. В того священника може не вистачити записників щоб все записувати, не те щоб запам'ятати !!!

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Коли йде мова про лікаря, то він сам собі може допомогти. До сповіді цього року вирішив піти до свого священника і не через те, що завдяки посередникові -священнику я буду сповідатись перед Господом. Просто вважаю, що священник, мій брат во Христі, який уповноважений єпископом проводити молитовний процес до Господа. Тому згідно Біблії, де пише хай сповідається брат перед братом, сестра перед сестрою, піду сповідатись, як ходив і раніше. Скажу все, що робив і все, що думав. І ніякий священник не є посередником між Богом і людьми. Посередником є лише Божа Особа - Ісус Христос, який є Посередником Святої Трійці.
Проаналізувавши свої гріхи, нічого страшного не бачу і більше того, на листку напишу весь список, щоб щось не пропустити, а там хай діється Воля Божа !

Власне я так писав, тому що знаю кінцеву реакцію деяких священників. Чи може Ви хочете сказати, що всі 100 відсотково кажуть про все, в чому згрішили...? Думаю, Ви не впали з Марса, що пишете мені таке ?

Мужності в цьому не бачу, бачу лише почуття обов"язку. Про марнославство і взагалі мови немає.

А відносно останнього, я вірю Вам. Дякую за відвертість !

А чи не краще зробити висновки і почати більше контролювати себе, щоб Ваша сповідь не прийшла в буденну звичку, замість того, щоб мати зміст нового народження після очищення...

Такого не чув.

Так, це відносно великих міст. Тому деякі сільські жителі іноді звертаються на сповідь до міських священників. Село, то як одне подвір"я, дехто на порозі, священник вже думає, цікаво що він буде казати... Але це мене не стосується, я завжди намагаюсь робити все згідно Біблії...

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Я здогадувалась, що мій допис з розряду: не вчи вченого, але тепер у цьому переконалась

Мабуть таки впала з Марсу, бо нічого не приховую. Пригадую, як сповідалася у гріхах молодості, то від жалю і сорому сльози в очах і комок у горлі. Але я таки себе пересилила і усе виговорила. Після такої сповіді повторювати ціж гріхи ні-ні :agree:

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Про що взагалі мова? Сповідь це не примус. Це обов’язок кожного християнина. Принаймні раз до року. Оптимально сповідатись в середньому раз на місяць. Є таке поняття як широке сумління – це коли всі вчинки мають своє виправдання і людина не вбачає в тому ніякого гріха: краду? Та всі крадуть, держава в нас така, зарплата мала і т.д. Невпорядковане статеве життя? Та то тепер всі так роблять, секс – це корисно для здоров»я. Словом…прикладів багато. Є поняття вузького сумління – людина має бажання сповідатись так часто як тільки це можливо, навіть по кілька разів на день. Як мінімум – щодня. Причина – будь-яка: роздушив мушку, наступив на ногу в маршрутці, косо глянув на сусіда. Обидві ці ситуації є нездоровими крайнощами. До всього має бути здоровий і виважений підхід.
Більшість людей міряє свої вчинки глобально – хату нікому не підпалив, корову в сусіда не вкрав, а значить і сповідатись немає з чого.
А якщо взяти до уваги 10 Заповідей, то всім знайдеться з чого посповідатись. І то далеко не раз на рік.
Ісус Христос сам встановив Таїнство Сповіді словами : Кому відпустите, тому відпуститься, а кому затримаєте гріх, тому затримається. Священики хоч і звичайні люди, але одною з місій, які вони виконують є сповідання мирян і вони зобов’язані дотримуватись таємниці сповіді. Непорядних людей ніде не бракує, але міряти всіх одною міркою це також занадто. Є багато розумних, відданих священиків, які слідують своєму покликанню нести людям мир і прощення, вказувати шлях до спасіння. От тільки треба мати бажання їх побачити.
На мою думку – простіше «обхаяти» священика і пообливати брудом, бо тоді є оправдання, щоб не сповідатись. Я до нього не піду, бо він на мерсі їздить, а в мене «запар». Заздрість! Елементарна заздрість. Убогість це не майнове питання, а духовне. Істина християнська убогість полягає в тому, щоб не прив’язуватись до матеріальних речей і вміння без жалю з ними розлучатись, коли це знадобиться комусь у більшій потребі.
Наближається світле свято Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, хороший час щоб пустити в душу промінчик Божої благодаті. Часом треба переступити через власні стереотипи і побачити вічне у буденному. Чого всім і бажаю!

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

у нас у сімї кожен сам собі постановляє піст. Найсуровіше дотримується посту моя наймолодша дочка, вона:
-не їсть мяса
-не дивиться телевізор
-не грає ігор на компютері
-не їсть цукерки, які кусаються.

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

В селах не набагато краща ситуація.

А яким чином вам відомі думки того священника? Ви "телепат"

 

Відповідь: Чого ж ви не сповідаєтеся, мешканцю? © мих

Ви праві, з моєї сторони це прояв егоїзму і гордині.

Я не так пояснив, а Ви не так зрозуміли. Я мав на увазі, що в місті легше сповідатись, тому що священник не знає більшості людей на відміну від священника в селі.

Майже так але це так важливо. Важливо те, що завтра я йду на сповідь.
Тому на сьогодні прошу вибачення у всіх, кого образив і вважаю, що спілкуватись таким тоном, яким спілкувався до сьогодні, більше не буду!:shutup: