В иудаизме В Талмуде душа описывается как независимая от тела сущность[10], как та часть человека, которая непосредственно создана Богом[11]. По своей природе душа непорочна, а злое в человеке объясняется тем, что наряду с благим началом, которое стремится к добру (иецер ха-тов), в человеке присутствует и отрицательное начало — склонное ко злу (иецер ха-ра).[12] Душа одухотворяет тело и управляет им; подобно тому, как Бог наполняет Вселенную, но остается невидим, так и душа наполняет тело человека, сама оставаясь невидима. От позиція юдаїзму. Абдурахмане, ви так любите говорити, що фарисеї говорили правильно. То ж прошу. Хоть одне речення співпадає з поглядом СЄ? Жодного! На стыке иудаизма и христианства Несмотря на то, что в Ветхом Завете приведён явный пример явления души мёртвого Самуила Саулу (1Цар.28), иудеи новозаветних времён расходились в понимании сути души. Фарисеи считали, что душа бессмертна и может существовать вне тела до воскресения из мёртвых. Саддукеи учили обратному, что душа умирает вместе с телом: Деян.23:8 Ибо саддукеи говорят, что нет воскресения, ни Ангела, ни духа; а фарисеи признают и то и другое. Единственный раз публично Апостол Павел причислил себя к фарисеям тогда, когда защищал учение о бессмертной душе и воскресении: Деян.23:6 Узнав же Павел, что тут одна часть саддукеев, а другая фарисеев, возгласил в синедрионе: мужи братия! я фарисей, сын фарисея; за чаяние воскресения мертвых меня судят. Этот случай уникален, ибо во всём остальном школа фарисеев расходилась с христианством и была к нему враждебно настроена. Ну як? абдурахмане? Вартова Башта вас знову надурила? Толі єсчьо будєт....
в мене нетерплячка а ще питання на рахунок пекла: 1. чому Бог відразу не повідомив людині про існування пекла і раю, а сказав "...бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! " 2. що роблять душі всіх люди, які жили і померли до Христа, теж страждають в пеклі?
1. Талмуд був складений вже після еліністичного просвітлення. 2. Те ж саме. 3. Це вже відверта профанація мозгів. Павло нічого не сказав про безсмертя душі, а лише про можливість воскресення з мертвих. 4. Прочитайте на дозвіллі єврейська енциклопедія про трансформацію єврейських уявлень про душу: http://www.eleven.co.il/article/11493 ---------- Додано в 17:47 ---------- Попередній допис був написаний в 17:43 ---------- 1. Він тоді ще не знав, на скільки це комерційно вигідно... 2. Ні, закон не має 3воротньої дії й тому вони насолоджуються небуттям...
Мова йшла про духовну смерть в Божих очах, що власне і є пеклом - відірваністю від Бога. Тому про пекло було сказано відразу. Чому це? Після смерті і воскресіння Христа, душі праведників є в раю.
я питаю про час, від створення людства і до народження і смерті Христа ---------- Додано в 16:20 ---------- Попередній допис був написаний в 16:19 ---------- а про рай? ---------- Додано в 16:21 ---------- Попередній допис був написаний в 16:20 ---------- Я вже зовсім заплуталась: спочатку ви мені наводите вірші про вічні муки і страждання, а потім що пекло - це
Конкретні дати будь-ласка. Ви знаєте коли був написаний Талмуд? Талмуд почав писатись задовго до еліністичного просвітлення. Може досить брехати? Читайте: "ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа. Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом. Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле." (2Кор.5:8-10) Ви самі хоч читали? Де там є заперечення душі? То ви хто? Православний чи свідок? Чи православний свідок?
Від Адама до Христа праведники перебували на лоні Авраама. Це духовний стан, в якому люди не страждали, але й не бачили Божого лиця, а тому не мали того щастя і радості, яке є раєм. І про рай було сказано відразу, як про вічне життя, радість і щастя, яке зявляється від споглядання Бога і єдності з Ним. Так вічні муки це і є наслідком духовної смерті. Це щось подібне до того, коли розлучаєшся назавжди із найдорожчою, найкрасивішою, найулюбленішою особою. Такі муки є подібними до вогню.
я вже про це питала - чому людина, для якої Бог не є такою особою 9ні любимою, ні дорогою), має страждати від того розлучення? Мені це не зрозуміло
1) Пекло - вічне (Юдити 16:17-20; Іс.33:14; Іс.66:24; Дан.12:2; Мт.3:11-12; Мт.25:46; 2Сол.1:8-9 та ін.) 2) Пекло - стан душі: "І коли рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний, де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло, де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло, де черв’як їхній не вмирає і вогонь не вгасає" (Мр.9:43-48). Якби пекло було матеріальним (фізичним), тоді до раю потрапляли б лише інваліди. 3) Пекло - добровільне, інакше Бог не був би Любов'ю: «Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ. Хто мене відкидає і слів моїх не приймає, має той суддю свого: слово, яке я вирік, судитиме його дня останнього» (Ів.12:47) 1) Коли Бог сказав «напевно помреш», то йшлося якраз про пекло, бо пекло – це духовна смерть, тобто добровільна відокремленість від Бога, що й зробили Адам із Євою. 2) Загалом логіка тут така: 1. Христос перебував у Чистилищі (шеолі): «Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник — за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі, в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці» (1Пт.3:18-19) 2. Там також перебували люди Старого Завіту: «…тим, що колись були неслухняні, яких очікувало довготерпіння Боже за часів Ноя, коли будувався ковчег…» (1Пт.3:20) «На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом» (1Пт.4:6) 3. Христос забрав їх до небесного раю: «Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям”. А те “вийшов” що означає, як не те, що Він був зійшов і в найнижчі частини землі? Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити» (Еф.4:8-10) Людина не є джерелом власного буття. Таким джерелом для кожної людини є Бог. Відповідно свідоме і добровільне відокремлення людини від джерела буття спричинює страждання не зважаючи на те, хоче людина цього чи не хоче
Тому що кожен, побачить Бога в судний день, тоді це бачення стане для правендників нагородою, а для грішників карою, бо раз Його побачивши будуть знати що більше ніколи Його не побачать, хоч і будуть бажати цього всією душею.
Біблія багато разів каже, що людина не може вижити побачивши Бога. От вам і цитати. Але чи задумувались ви чому? Відповідь проста, тому, що Бог є абсолютний і всіх своїх рисах, в тому числі і в красі. Побачивши таку досконалу і безмежну красу, люба людина вмираю від відчуття радості і щастя. Бачити Бога лицем в лице може тільки безтілесна душа, або людина у воскреслому, безсмертному тілі. Теперішні наші тіла не спроможні винести той шквал почуттів який би виник від бачення Бога. Хто побачить Бога хоч на секунду - закохається в Нього на вічно. (1Кор.13:12) Подальше життя людини у вічності залежить від того як вона прожила своє життя і від покаяння. Хто не розкаявся, більше Бога ніколи не побачить, це і буде його пекло.
1. Шо за дурню ви плетете?! Адам з Євою жили в Раю від початку. Едемський Сад це і є Рай. Матеріалістичний рай для матеріалістичних людей. 2. Якщо людина ненавидить все що пов'язане з Богом, якщо вона служить Сатані, то думаете вона сильно мучетиметься через те що буде в розлуці з Богом? Для неї т.з. Пекло буде Раєм.
17 Горе народам, що повстають проти мого роду, Господь Вседержитель скарає їх у день суду, нашле вогонь і черву на їхнє тіло, і вони плакатимуть у муках повіки.» 18 А як прийшли в Єрусалим, то поклонились Богові, й коли народ очистивсь, принесли свої всепалення, добровільні жертви й дари. 19 Юдита посвятила Богові все рухоме майно Олоферна, що дав їй був народ; і завісу, що сама була взяла з його ліжка, теж посвятила Богові. 20 Народ радувався у Єрусалимі перед Святим святих три місяці, і Юдита була з ними. (Юдити16:17-20) ---------- Додано в 21:32 ---------- Попередній допис був написаний в 21:29 ---------- Тілесному, такому як ви не дано зрозуміти духовні речі, бо це духом пізнається. А якщо ви матеріаліст, то не примазуйтесь до віруючих людей, ви вже труп і живете у своєму пеклі і якщо не покаєтесь і Бог вас не просвітить то будете в цьому пеклі вічно!
1. Читав 2. А де підтвердження безсмерття душі, від стародавніх євреїв? Я ніколи не заперечував душу нефеш, але заперечував той зміст що вкладено традиційниками в це поняття. 3. Де юре - православний Де фактум - свідок. Надіюсь дав вичерпну відповідь?