Чистилище

або немає пела, а тільки чистилище і рай, або пекло і чистилище якщо не одне і те саме, то принаймі щось(пекло чи чистилище) містить інше з додатковими функціями

 

чистилище - це тимчасове перебування грішників, після чого вони потраплять у рай.
пекло - вічне перебування грішників.
рай - вічне перебування грішників.

 

пекло=рай?

не міг втриматися

---------- Додано в 12:57 ---------- Попередній допис був написаний в 12:55 ----------

це не помилка?
які ж тоді муки в пеклі, якщо вони вже в раю?

 

помилка, перепрошую.

в раю - безрішні люди і там нема мук.

 

як тоді можна потрапити в пекло, якщо грішники в кінцевому випадку попадають в рай?
Договорюйте до кінця, а то якись абсурд получається.

 

а то цілком індивідуально....
Комусь і в рай ні нада...він тут має...рай.
А,комусь надія,що ТУТ чистилище....
Хм...настільки все це невідомо...

 

Гм... невже я щось недобре написав?


Грішні люди, які не покаялися, не прийняли Ісуса Христа потрапляють у пекло.

Ті, хто має невеликі гріхи, але прийняв Ісуса Христа, потрапляють у Чистилище, а потім - в рай.

Ті, хто практично вів побожне життя, майже не грішив, часто сповідався, прийняв у своє життя Ісуса Христа, потрапляють у рай.

Все. Які питання?

 

Читаю Катериничева...
Надибав фразу

доречно....

 

чим доречно?

 

Тим,що цей світ навіть не чистилище,а майстерня....

 

Ніхто й не каже, що цей світ чистилище. Той світ - випробування.

 

1, Заплата за гріх-смерть. За "маленький", за "великий"-смерть.
Хто повірив в Ісуса Христа, прийняв як свого Господа і Спасителя, покаявся, охрестився-обіцяно спасіння. Їх гріхи змиті кровю Спасителя.
На протязі свого життя людина освячується.
Апостол Павло писав-Бо воля Божа-освячення ваше. ТОбто тут, на землі, ми маємо пройти шлях освячення. Підкорити свою волю(свої рішення) Божій волі. Стати слухняними з допомогою Божої благодаті.
Чи може бути спасена людина, що ніби-то вірить, що є Ісус Христос і Він помер за людей, але все-рівно чинить неправду?

---------- Додано в 00:22 ---------- Попередній допис був написаний в 00:17 ----------

Майже не грішив?
Про людей, що мали близьке спілкування з Богом-Авраама, Давида, Якова-написано в Бібліїї, Авраам взагалі названий -другом Божим. Всі вони мали гріхи. І Біблія підкреслює-Нема праведного ні одного, всі згрішили.
Нас приймає Бог по справжній вірі в Ісуса.
Своїм благочестям і своїми правильними вчинками ми на Царство небесне не заробимо!

 

Хм...і тут..заробітки....
А,може гендлярство?
І кіко?

 

+100!!
Спасіння по вірі в Ісуса Христа -це сама серцевина християнства!!
Ідея дуже проста, наскільки проста, що людина, котра за все в житті звикла платити, аж не може її вмістити в себе... і називає це глупотою...
Але глупотою ця ідея, є тільки для тих, хто гине, а для тих, хто спасається то є Сила Божа:

1Кор.1:18 Бож слово про хреста тим,
що гинуть, то глупота, а для нас, що
спасаємось, Сила Божа!

 

Питання "хто спасеться". Просте і складне одночасно. Так, то правда, ми маємо написано, що треба, щоб спастися, та все ж людина не може знати остаточно, бо якщо людина наперед знала остаточно, мов от той рівень, який я маю є достатнім для спасіння, або, допустимо, мені треба ще зробити то і то і буде достатньо. Ми того не знаємо і тому на то є суд Божий. Бо якщо б ми знали, то й суду непотрібно було б, але ми не знаємо.
У Біблії є чимало місць, де сказано, що треба, щоб спастися. Наприклад, що може простішого, як повірити Ісусові Христові. Повірив, прийняв Його, як Спасителя і ти спасся. Ніби все зрозуміло і ясно. Скажіть, а скільки є таких, що є поза церквою?
Ну а при чому тут церква? Ніде не сказано, що повір церкві і ти спасешся, правильно? Правильно. Але Ісус сказав, що ось збудую церкву, але людині церква не потрібна. Запитання: людина щира, коли каже: вірю в Ісуса Христа, а не в церкву, чи можна вірити Ісусові, Його словам недовіряти, по суті відкидати?
Інше місце у Святому Письмі... Хто їстиме цей Хліб(Тіло) і питиме мою Кров(Вино), матиме життя вічне. Як людина поза церквою може вживати освячені хліб і вино, щоб спастися?

 

Ми маємо повірити словам Ісуса. Прийняти по вірі що будемо спасені через кров Христа. І саме це буває складно. Але віра без діл мертва. Якщо ми не чинимо так як Христос сказав-не поступаємо по-любові то наша віра-це просто почуття. Діла любові совершенствуют віру. Ділами не спасаються. Діла показують, що віра жива.
В багатьох інших релігіях спасіння йде по кількості хороших діл.

---------- Додано в 13:44 ---------- Попередній допис був написаний в 13:41 ----------

Це так здається. Людям , що жили в часи Христа, знали про Його земну сімю чи легко було повірити що Він-Месія, Помазанник?
Дуже складно. Тому в Назареті Він і не творив чудес-бо люди не вірили.
Зараз ми живемо в світі-що каже головне наш розум, прогрес, що ми самі собі господарі. Різні філософи і науковці говорять що Бога-нема. Згадайте часи комунізму.
Багато хто і не вірить.

---------- Додано в 13:50 ---------- Попередній допис був написаний в 13:44 ----------

Багато хто не хоче ходити в Церкву, бо бачить діла священників та інших віруючих. Вони мають вид благочестя, але сили його відреклися. Інші не можуть знайти справжню церкву де є любов. Треті не згідні з доктринами.
Ми довго спорили яка церква є справжньою. Кожна конфесія доказує що їхня.
Церква потрібна людині. І я вірю що Господь кодну людину, що шукає Його приведе в церкву. Споживати кров і плоть Христа ми маємо також духовно. Бо хто не перебуває у Христі-той гине.

 

Власне..
не тримаємо ж ми реального світильника постійно (бо ніхто не знає свого часу), бо так рекомендував Христос - а розуміємо що то метафора, образ - через який маємо "картинку", відчуття.. значно глибше аніж довгі пояснення.
У всіх глибоких духовних вченнях передача знань не може відбуватися лише словами.. бо слова - пласкі, двовимірні. А потрібне відчуття, образ, картинка.. яка б давала можливість не зрозуміти - а відчути те знання "об"ємно".
Тому і притчі, метафори із звичайними земними речами і подіями, прикладами- для розуміння духовних процесів.
Христос не регламентував строго ніяких нових обрядів, не надавав таким речам значення взагалі - просто дотримувався тих норм які склалися і пояснював духовні процеси через земні речі.. про що це говорить? Що якби Йому було важливим донести до нас особливу важливість форми - він би це зробив. Але для Нього був завжди важливий зміст - потаємний зміст чи помисел що не кидається в очі наочною дією (пригадайте випадок з жертвою бідної вдови і багато інших)..
Тому - погоджуюся з цим.

А от стосовно

Спасатися через кров в натуральному вигляді - це звучить.. по-сатанинськи якось.. може, то теж образ чогось? - то чого? може через любов можна спастися?
перша із наважливіших заповідей - возлюбити Господа всім серцем.
От ситуації: людина має сильні почуття і вірить, вірніш, думає що це віра ,але це напевне не віра - бо не чинить добрих вчинків.
Людина чинить добрі вчинки бо відчуває потяг до добра, але її віра недостатня чи неповна (тобто, її немає?).
Людина вірить і робить добрі справи - здавалося б, все добре. ..А якщо вона робить добро саме тому, що намагається заробити спасіння чи підтвердити віру ділами при цьому?.. тобто, не хоче -але робить бо так треба.. це дасть її "спасіння"?

 

знайомі слова і хід думки.. не підкажете звідки вони?

ведете до того, що добрий вчинок повинен бути суттю людини, а не причиною щоб спастися?

 

Прочитала першу сторінку, де грунтовно подано католицьку вигадку про чистилище, прийняту у 1439 році і затвержену у 1562р. Після короткого відгуку - "софістика" і поставленого питання, не знаходила часу для обговорення цього позабаблійного догмату, оскільки аж надто багато було викладено інфрормації на користь т.з. чистилища.Пропускаючи об'ємні красномовні тексти, хочу зупинитися лише на самих біблійних "аргументах".Тому відразу зауважу, що користуватимуся лише канонічними книгами Біблії (., прийнятими.... .так, так ,Миху, тією церквою, яку Бог використав для того, щоб Його слово дійшло до нас у неспотвореному вигляді, до спотворення якого та церква долучиться пізніше, але вже буде пізно, - Біблія є!... а Христова Церква не обмежиться двома розколитими частинами....)

Спочатку був великий вступ, тепер формулювання вигадки ... чекаємо аргументів.

Хто сказав?

Авжеж. Так Біблія і каже. До чого тут чистилище?

Гм... а це вже цікавіше. Поїхали далі...

Гм... це не є аргументом ні для чистилища, ні для людських вигадок і доповнень Святого Письма взагалі.

То це у цьому вірші католики знайшли чистилище? Нє? То нашо його наводити? Поїхали далі....

Вау! О це круто! Католицька церква спирається на цю цитату для доведення своєї вигадки. А чого саме на цю? Так і усі цитати Біблії можна тулити.... Де там натяк на чистилище?
Гріх проти Духа Святого не проститься "ані в цім віці" (земному житті), ані в майбутнім (в майбутньому воскресінні надій на вічне життя також нема), отож - пряма дорога до пекла. (Причому тут чистилище? )

Це не цитата "підрозуміває", це Yur разом з тими, хто це придумав, підрозуміває.

О... ця цитата вже ближча до католицьких уявлень про т.з. чистилище, оскільки мова йде про вогонь, а згідно з католицькою гіпотезою вогонь є в пеклі і в чистилищі. Але не слід забувати про те, що це свого роду притча, а не пряме пояснення основ віри, тому візьмемо слова ап.Павла у контексті:
"І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете" 1 Кор.3:1,2. Гадаю ніхто це не розуміє буквально, уявляючи як Павло годує молоком братів у Христі. Молоко - це духовна їжа, проповідування, де він починає з молока (простого) перед тим, як перйти до твердішої їжі (чогось серйознішого).
"Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні? Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь. Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив, тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!" 1 Кор. 3:4-7.
Віра будується на БОЖОМУ вченні. Проповідник - це лише той, хто посадив зерно віри. Інший проповідник підтримує ("поливає") це вчення, але не вони є джерелом істини, а Бог.
"І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю! Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля." 1 Кор.3:8,9.
Кожен, хто проповідує, доводячи правильність того чи іншого, отримає свою нагороду і відповість за себе. Йому не прийдеться казати: "Моє діло маленьке, для того є конфесійні професіонали, я їм довіряю і підтримуватиму все, що вони скажуть і т.п.". Що людина посіє - те й пожне.
"Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!" 1 Кор.3:9,10.
Павло поклав основу. А Інші на цій основі будують. Але будувати треба уважно, не підмішуючи до розчину болота, аби будівля була міцна (не підмішуючи до Христово-апостольського вчення позабіблійні фантазії, перекручення, вигадки і припущення).
Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос." 1 Кор. 3:11.
У цьому проповідуванні і знаннях основа - Христос. (хтось проти?)
"А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи, то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є." 1 Кор.3:12,13. Тут не йде мова про буквальний вогонь. Вогонь використаний як засіб, що може відсіювати те, що горить, і те, що горіти не може. Міцна віра, основана лише на Христовому вченні - це золото і срібло, а сіно-солома - це позаХристове і позаапостольське людське вчення.
Але є такі, що будували і з одного, і з іншого. Прийде день, який образно спалить (знищить) ту солому - лжевчення, залишивши лише "золото-срібло". Ця людина буде образно обпалена, але чи значить, що не спасеться? Зовсім ні, бо солому поряд з добрим будівельним матеріалом використовувала у будівництві не навмисне. Але сіна-соломи у кожного - різка кількість. Кожному буде за його ділами. На то і є Суд : кому життя вічне, а кому ні.

Якщо не входить, то і не пхайте її в канон.

 

Та невже?

Відповідь на це вище.

Ви праві, мова йде про суд Божий. До чого тут чистилище?

Він просто каже про ФОРМАЛІЗМ віри. Дехто думає, що віра полягає у дотриманні обрядів. Так як колись хтось думав, що виконуючи обряди (приносячи щось до жертіваника), здобуває неабияку похвалу, так і зараз. Покаяння відбувається у серці, а не в обрядових діях (в даному випадку жертвоприношеннях). А обрядовість - це символіка, за якою стоїть щире сумління віри. Тому спочатку треба каятись, просити пробачення у скривджених і т.п. а не думати, ніби формальною обрядовістю на вічне життя заробляєш.
Але якщо мати неабияку фантазію, то під темницею можна не лише чистилище придумати, а навіть написати книжечку "Як терплять муки душі в чистилищі", де детально описати вигляд чистилища, розмову з духами померлих і т.п.

А чому та сама? Давайте прочитаємо цитату і вияснемо - про які духи йде мова.:
"Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,19 Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав; вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег (1Пт.3:18-19)".
Отож, мова йде про конкретних духів, які були непокірливі в часи Ноя, а католики тут бачать душі у чистилищі. Що ж це за непокірливі духи часів Ноя? Петро пізніше у своєму посланні дає відповідь: " Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд." 2 Петра 2:4. А що ж то за ангели? Та про них описано у книзі Буття - 6-й розділ. Саме вони за Ноєвих днів були неслухняні, що і стало причиною потопу.
Фу..... я вже втомилися коментувати ті католицькі гіпотези про ніде не існуюче т.з. чистилище. То такі самі фантазії як і лімбо, лиш одні возведені у ранг догми, а другіі замінені іншими здогадками.