чи впевнені Ви у тому, в що вірите?

Хм..серйозна тема...до краю..

але..коли читаю,тут..чив інших гілках...постійно нагадується один уривок:

Александр БЕЛЯЕВ
"АРИЭЛЬ"

 

той уривок говорить про те, що віра не є емоційним сплеском - то перше. Друге, віра є внаслідок чогось більш глибокого і осмисленного, свідомого, а не внаслідок тої причини, що треба камені вивести, або взлетіти у повітря. Тому, "Я повірю, щоб політати", не проходить...

 

всі знають..що я люблю вірші...
от...процитую..один...
Мы верим картам, суевериям и... в Господа,
Мы крестимся и материмся уже слажено.
Красивые на стены клеим постеры,
Не замечая, что вокруг нас всё загажено.

 

ага, особливо рускоязичні....
вибач, Ромко, але захотілось тебе зачепити.

 

Немає Господа на цій землі:
не стерпів Бог — з-перед очей тікає,
аби не бачити нелюдських кривд,
диявольських тортур і окрутенств.

 

Ну... це таке собі... для сили слова можна придумати всяке....

 

Ні.
Це бачення світу.
Без рожевих окулярів.
Василь Стус так і бачив.

 

Художній прийом...
Звідки він міг знати шо Бог втік... смішно просто....

 

він багато що знав...
як і багато з нас...
Хто не носить окулярів...

 

можливо, але ...
не все... особливо про те, що у вірші.

 

А про те ми вже багато говорили...
І я теж вірю...в те.що..від нас нічого не залежить в тому житті...
на все Воля Бога...
і..ще я вірю в те.що тут...пекло...один,з кругів його...

 

Ромко, можеш відкривати нову секту з такими думками.
Тебе Бог судив? Ти був на суді?
Начитався вЕршиків... і думкі твої від нечистого - скажу прямо.

У Біблії сказано, що між пеклом та раєм прірва і ніхто не потрапить з одного місця - в інше. Що ж ти просиш у Бога?

 

Від чистого,чи нечистого..скажу чесно..не тобі судити...
Та й не тобі судити Стуса,і інших,що виливали душу у віршах...
В твоїй церкві кажуть,що Бог.звалюючи на людей напасті,хвороби і страждання,таким чином виявляє свою любов...
Ти ж ніби туди ходиш,нє?
Битіє опредєляєт сознаніє...
Про моє битіє..ти в курсі...
Воно і оприділяє моє...хм..мислення..

 

А ти мені й не вір, зрівняй свої думки з Писанням і побачиш різницю.

Я й не суджу. Вони добре писали, нема сумніву.

Ром, то ти звалив все на Бога, мов я тут нєпричом.
І що до Бога і хворіб... не звалив, а допустив, можливо, щоб змінити людину, а не щоб людина сказала: Що зробив - то маєш, то не моє.

оприділяє, але таке відчуття, ніби у кривому дзеркалі - все навпаки.

 

А я десь сказав,що збираюсь кидати свій хрест?
Ні.
Я признаю Його волю.
Хоч і впевнений.що,як би я не просив..

хм...не сприйми за манію величчя

"Хай мине мене чаша сія"...вона мене не мине...
і все станеться,як має бути...

Що ж навпаки?
Так...нинішній стан викликає в мене якраз такі асоціації...і то ще слабо сказано..

для мене зараз доречно оце...з Писання...

 

без віри марно просити, ти правий.

 

І знов ж таки... Хіба я десь казав,що не вірю? Вірю в Бога,вірю в Його всемогутність...але не вірю в те,що в церкві Його більше,ніж в іншому місці... Та й все...

 

Ага, в лісі більше.

Ромко, те, що ти пишеш, то не є віра, а самообман. Бо те, що Бог є всемогутній і те, що він є всюди вірить і знає навіть Сатана. Ти заспокоюєш себе не на тому.
Віра - то, щось більше. Віра - це ще й довіра ближньому, надія і любов, а не розпач і безвихідь. Яка у тебе віра, коли ти перед собою тримаєш стіну?

 

На скільки одиниць твоя віра більша від моєї і яким приладом ти це вимірюєш? І в яких одиницях це взагалі вимірюється? І кому дано право вирішувати,в кого більше віри,а в кого менше? Я ж в твоїй не сумніваюсь.

 

То є з"їзд з теми. Краще подумай і задумайся, чи віра може породити стіну?