чи впевнені Ви у тому, в що вірите?

Це можна розцінювати, як причнно - наслідковий зв'язок - він приніс комусь зло, йому хтось приніс зло у відповідь за вдіяне ним. Хоча, погоджуся з Вами, що це теж є злом для ув'язненого, проте це зло за щось вдіяне, бумеранг, який повернувся, він повинен був очікувати такого і знав, очевидно, що таке може бути, він мав вибір вчинити це чи ні.

 

Таїнства не є людською вигадкою і їх езотеричне значення показане в Богонатхненному Письмі, хоча і трансцендентно. Для християн звичайним і зрозумілим є дотримання принципу синегрії - спільної дії усіх чинників (Бог спасає нас не без нас), тому необов’язковість певних чинників хоча і допускається, але не бажана.

 

Напочатку було лише 2 таїнства - хрещення і причастя, решта було введено пізніше. Та і про корены деяких таънств забувати не варто:
"Хлеб и сладкое вино — святое причастие митраистов — символизировало блаженство в будущей жизни в царстве доброго Митры. Христианское таинство причастия творится как воспоминание о Тайной Вечере Иисуса Христа и апостолов. Ритуальная трапеза митраистов также является символическим воспроизведением священного пира Митры и его помощников.
Еще одно таинство христианской церкви имеет аналогию в ритуалах митраизма — крещение-омовение неофитов, которое в понимании служителей культа Митры способствовало очищению от прошлых грехов человека, посвящаемого в мистерии. Жрецы Митры осуществляли помазание посвящаемых медом, что напоминает христианское миропомазание.
Митраистские жрецы, также как и христианские священнослужители, воспринимали себя посредниками между людьми и божеством, и данной им властью могли исповедовать паству и отпускать грехи кающимся грешникам, налагая на них строгую епитимью. Стремление к духовной чистоте, которой особенно выделялся митраизм среди прочих языческих религий поздней античности, предопределяло суровые моральноэтические требования к его последователям, что опять же роднит митраизм с аскетичным христианством."

 

Отже, відповідати злом на зло гріхом не є?

 

Я такого не писав

А вчинення зла будь - кому є гріхом. Просто у випадку з в'язнем спрацьовує закон справедливості, а він є жорстоким з нашої точки зору. До вчення Ісуса про зречення самого себе ми ще не дійшли і не дідемо очевидно ніколи, хіба окремі індивідууми зможуть це зробити. А зло крається завжди ще більшим злом для того, хто його чинить, повертається підсиленим те, що було вчинено і не обов'язково це має повернути хтось, тобто, не обов'язково якась людина має відповісти злом на зло, інколи, можуть сказати фатальний випадок, доля і т.д., а це всього - навсього повернення вдіяного, закон карми.

 

Тобто, маємо круговорот зла (і гріхів) в природі? Око за око, зуб за зуб? (про закон карми і повернення зла "не через людей", а через саму природу, я наразі не говорю, бо то є для мене матерія темна)
П.С. А кат є грішником через те, що він страчує людей, чи ні?

 

Поки люди не почнуть діяти за принципом "якщо тебе вдарили по правій щоці, підстав ліву" у відносинах між собою, доти так і буде. Людину варто намагатися перевиховати, а не закрити в клітку, де вона ще більше озлоблюється.

 

Я спокійно відношусь до язичництва в т.ч. до митраїзму, хоча вони й були ідолопоклонниками. Люди дотримувались певних вірувань, підтримували в собі духовний "тонус". Порівнювати язичництво, будизм, мусульманство, індуїзм з християнством не бачу потреби, бо це різні релігії зі своїми парадигмами. Зовнішня схожість не є ознакою рецепції.

 

Це не зовнішня схожість, а основні засади обрядовості, та і езотеричний зміст багато в чому подібний. А що саме на увазі Ви маєте під парадигмою цих релігій? Яка парадигма християнства, з Вашої точки зору?

 

Зло гасити добром - ідеальний варіант, який потребує від людей цілковитої самопожертви і досконалоі любові. Прикладом є Ісус Христос. До Його рівня людство даааааалеко не дотягує, хоча має цього прагнути. Імхо в цьому суть християнства.
Щодо ката то він є частиною влади, яка може карати і милувати. Степінь покарання залежить від морального-духовного стану суспільства.

 

ну-ну... якби не так...

сатана бунтується проти Бога, але сатаністи Бога не визнають...

 

При тому одні займаються біля 2 000 років, інші 200 років, і ше інші і того менше.. відповідно з різним духовним і науковим досвідом.

 

сатана бунтується проти Бога, але сатаністи Бога не визнають...
Не визнають, ні сатани ні Бога, а лише беруть написане в Біблії, як сивол бунту.
"Сатанисты исходят из того, что сам человек, а также силы действия и противодействия Вселенной ответственны за все происходящее в природе, и не заблуждается насчет того, что кому-то есть до этого дело."
"Подытоживая дебаты о том, умер Бог или нет, можно сказать, что если он еще не мертв, то ему не помешало бы обратиться за МЕДПОМОЩЬЮ!" - Антон Шандор Лавей, "Сатанинська Біблія".

 

Подібність не означає запозичення.
Наприклад літаки АНи і Боїнги створені різними конструкторами.

Систему уявлень і вірувань. Якщо для християнина Ісус - Богочоловік, то для мусульманина Він пророк і т. д.

Вона викладена в Євангеліях зокрема в нагірній проповіді.

 

В даному випадку співпадінь щанадто багато щоб списати їх на випадковість.

В євангеліях Ісус - син Божий(не Бог-Син), посланець і виконавець волі Бога

 

Але діють вони за одним принципом. Я в техніці не орієнтуюся, але, я думаю, що і АН і Боїнг створені на основі двигунів, які прпацюють за однаковим принципом.

Різні шляхи до одного і того ж.

 

Думка науковців мені відома.

Справа не в принципі, а в Тому, Хто стоїть за принципом - йдеться про духовну сферу. Різні боги - різні сфери. Робляться неправильні висновки, які формально здаються правильними.

Як скажете.

 

Ну так ж визнають....

 

Конкуренція це зло! Смерть капіталістам і творцям World of WarCraft!

 

В Новому завіті події як і відбувались на Таємній вечері ніколи не називають таїнством. Також таїнством не названі хрещення, шлюб, елеопомазання та інші.