Так,Ромку...То є та гірка правда про Україну і Українців! А чи була би велика біда,якби ми,громадяни нинішньої України та національно спрямувати б себе і ті сили,які ще є не на схід,а на захід і називали б себе словянами,русинами(тими ж українцима)і...Активно говорили б про своє об'єднання з такими ж словянами з Словакії,Польщі,Хорватії... Думаю ми б нічого злого не зробили...бо та...та боротьба за донбаські багатства(???) нам ,словянам,галичанам,волинянам,подолянам,поліщукам...може знову боком вилізти,як білорусам совіцьке шчістє в лиці Лукашенка! Мусимо добре думати,що говорити і що робити,хоча багато з чим згіден в цім питанні і з свободввцями,які спрямовані на східно-словянські терени!
Не знаю насчёт инопланетян, но перед вторым туром выборов в 2010 году Юля хотела прислать в Донецк более 3 тысяч грузин.. Так что вполне вероятно. что виноваты они...
...,подолянам,поліщукам...може знову боком вилізти,як білорусам совіцьке шчістє в лиці Лукашенка! Мусимо добре думати,що говорити і що робити,хоча багато з чим згіден в цім питанні і з свободввцями,які спрямовані на східно-словянські терени! ---- Мої,порівняно недовгі тексти тут на форумі чомусь обрізаються на пів-слові..без доведення суті,висказаної думки до кінця!.Це вже в декількох останніх дописах!Приймаю це до уваги! Відпадає бажання перередаговувати,во-о,до чого я!
Я бы ещё согласился с этим, если бы не одно НО.. Украинцы выезжают за пределы Украины и работают там вполне успешно..И пашут на работе, как положено, и никто их не называет ленивыми и неспособными... Получая денег в два- три раза больше, чем на Украине.. Так что дело в самой обстановке на Украине.. В отношениях между властью и работающими в самой стране.. В России тоже нельзя сказать, что строго соблюдается трудовое законодательство, что к работающим людям внимательное заботливое отношение со стороны работотдателей.. И тем не менее, украинцы туда едут и там хорошо работают.. Это противоречит написанному в статье, цитируемой Вами.. Значит, не в этом дело!
“Вообразим, что станет с детьми и детьми детей, усердно посещающих гимназию им. Джека Потрошителя, ходящих туда по улице Соловья Разбойника у станции метро им. Чикатило? Детей, которые, подросши, будут пить пиво, изготовленное на фабрике имени Великой Чумы? Строить города Молотов, Дзержинск, и так почти по всей шестой части суши. Неужели сознание-подсознание этой популяции не окажется почти необратимо изуродованным? Так что никакие последователи Фрейда с Юнгом не сумеют откорректировать причинённых повсеместной ложью увечья. Ведь на что национал-социализм, сиамский близнец Передового Учения, знал толк в мифологическом агитпропе, в насильственном возвращении германской нации в великое языческое прошлое — однако никакому Геббельсу, мастеру пропаганды, не надумалось Мюнхен переименовывать в Волсунгштадт или Унтер ден Линдеи в Брюнхильдештрассе”. (с)Никита Кривошеин
Смотря где... Это, в принципе, не так важно.. Важно то, что украинцы неплохо работают за рубежами Украины, и никто не говорил пока, что они не умеют или не хотят работать.. А у себя дома - выходит, не хотят работать?..
Угу, всюду недобитые коммуняки украинцам дают работать за пределами Украины.. А на Украине те же коммуняки не дают им работать? Как-то не вяжется! Нелогично...
А как было 22 года назад? Что говорили и писали тогда? Как хотели стать вильными та незалэжнымы? Извините, шановные паны, дело не в украинском народе! Дело в его поводырях! Когда мы встречаемся со своими одноклассниками - русскими, украинцами - мы не обращаем внимания на то, кто мы по национальности.. И мы видим, что сейчас народ живёт хуже. чем тогда, в Союзе.. Мы не стоим в очередях, в наших магазинах всё есть, мы можем купить всё, чего не хватало в советские времена.. Лишь одного не можем купить.. Надежды и веры в будущее.. Мы вдруг поняли, что у нашей страны нет будущего...
Бо комуняки рулять... Кравчук(з присними)=Кучма(з присними)=Ющенко(з присними)=Янукович(з присними)= ---------- Додано в 13:36 ---------- Попередній допис був написаний в 13:32 ---------- А в таких патріотах,як ми з Юрком...і рештою Про нас ще Самійленко писав.... На печі (Українська патріотична дума) Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом,— За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі, Моє серце сповнялось клопотом. Бо та піч — не чужа, українська то піч, І думки надиха мені рідні; То мій Луг дорогий, Запорозька то Січ, Тільки в форми прибралась вигідні. Наші предки колись задля краю свого Труд важкий підіймали на плечі; Я ж умію тепер боронити його І служити, не злазячи з печі. Еволюція значна зайшла від часів, Як батьки боронились війною,— Замість куль і шабель, у нових діячів Стало слово гаряче за зброю. Може, зброя така оборонить наш край, Але й з нею прекепська робота: Ще підслухає слово якесь поліцай І в холодну завдасть патріота Та мене почуття обов'язків своїх Потягає служити народу; Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу. Так нехай же працюють словами й пером Ті, що мають дві шкури в запасі... І, розваживши так, я віддався цілком Праці тій, що єдине на часі. На таємних думках та на мріях палких Я роботу народну обмежу; Та зате ж для добра земляків дорогих Я без мрій і хвилини не влежу. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі, Слово ж маю на те, щоб ховати думки, Якщо зраджують їх мої очі. До письменства я кличу,— звичайно, в думках,— Щоб світило над нашою ніччю, Хоч, на жаль, мати книжку народну в руках Я признав небезпечною річчю. О країно моя! я зв'язав свій язик, Щоб кохати безпечно ідею; Але в грудях не можу я здержати крик У годину твого ювілею. «Ще стоїть Україна! Не вмерла вона І вмирати не має охоти. Кожна піч українська — фортеця міцна, Там на чатах лежать патріоти». Слава ж нам! бо коли б дух народу погас, Не стерпівши свого лихоліття, То по йому хоч по два примірники з нас Дочекають нового століття. Слава нам! хоч би вмерла Вкраїна колись, Її слід буде легко шукати: А щоб краще навік ті сліди збереглись, Буде зроблено з нас препарати. 28 жовтня 1898 р.
Так є! Ми діти своїх українських,русинських Батьків... І той дух сидить в нас нині,як і 100 літ тому! Дух,що тіло рве до бою За нашу Свободу... І покажем,що ми браття Козацького роду! ...а не Васильки-соплерозмазувачі!
Та мене почуття обов'язків своїх Потягає служити народу; Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу. Так нехай же працюють словами й пером Ті, що мають дві шкури в запасі... І, розваживши так, я віддався цілком Праці тій, що єдине на часі. На таємних думках та на мріях палких Я роботу народну обмежу; Та зате ж для добра земляків дорогих Я без мрій і хвилини не влежу. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі, Слово ж маю на те, щоб ховати думки, Якщо зраджують їх мої очі. До письменства я кличу,— звичайно, в думках,— Щоб світило над нашою ніччю, Хоч, на жаль, мати книжку народну в руках Я признав небезпечною річчю. О країно моя! я зв'язав свій язик, Щоб кохати безпечно ідею; Але в грудях не можу я здержати крик У годину твого ювілею. «Ще стоїть Україна! Не вмерла вона І вмирати не має охоти. Кожна піч українська — фортеця міцна, Там на чатах лежать патріоти».
Ми з Вами,Юрку. І решта тутейших... Та й Василь. Різниця в тім,що я плюю на всіх в нинішній владІ. Ви плюєте на всіх,окрім свободи і Ющенка. Василь плює на всіх,окрім компартії і пеер. І всі плюють з печі (я,з лісу,правда).