Чи варто розділити Україну?

Море - це дуже цінний ресурс. Всі важкі вантажі як гонялися раніше морем, так і гоняються. Нічого не змінилося. Ми молдованам віддали нещасні 500 метрів узбережжя. І вони відразу ж, побудували там порт та термінали. І тепер конкурують з нами. Звісно, це був обмін, але як показав час, дуже не рівноцінний. Якщо ти володієш портом, то платять гроші тобі. Якщо ні, то гроші платиш ти.

Бо це податки у казну, економія на закупівлях(те що сам виробляєш, завжди дешевше того що купуєш за кордоном) та робочі місця.

Проблеми не у промисловості. Проблеми у тіньових схемах та корупції. Чогось власники тієї промисловості, усі як один мільйонери/мільярдери. Якось так виходить, що "збиткова" промисловість, не розорює їх, а робить дуже заможними.
Ті ж самі крики про дотаційний Донбас. Такий дотаційний, що там пасеться ціла купа мільйонерів різного масштабу. Донбас не дотаційний, просто там доять і сам Донбас і державний бюджет. Ось і все. З одного боку отримують гроші від промисловості і копійки йдуть на податки. З іншого доять державний бюджет.
Якщо б видобуток вугілля, був такий дотаційний. То народ не ліз би у копанки. І навіть якщо дотаційний. То якщо позакривати копанки, то дотаційність відразу зменшиться. Бо ті, хто купує його в копанках. Змушені будуть купувати його у держави. А це і гроші і податки. А так, державні шахти дотаційні, народ порпається у копанках, хтось купує наші надра в обхід держави, хтось це все кришує на різних рівнях і отримує гроші у кишеню.
Що до збитковості промисловості, наведу приклад. Всі вже напевно чули, про браковані українські БТРи для Іраку. У яких тріщини у корпусі. Так от, корпуси ті варили на ЛКМЗ. Який належить Анатолію Гіршфельду. Ще одному мільйонеру, який заробив свої гроші, на "збитковій" українській промисловості.
Так от, корпуси варились зимою. Варити іх, за тех. процесом, можна лише за температури у цеху не нижче, здається, 25 градусів(з числом можу помиляться, але це не важливо). Обігрів цехів коштує шалених коштів, тому їх ніхто не опалює. В результаті, зірваний тех. процес варіння. І як наслідок, браковані корпуси.
Далі на заводі "чомусь" ніхто не помітив що продукція бракована. При чому, "чомусь" ніхто не помітив того і на заводі Малишева у Харкові. Коли була "прийомка" продукції.
А далі завод Малишева збирає БТРи, відправляє за державний кошт у Ірак. Іракці бачать тріщини у корпусі. Куеють від такого і шлють наших на х*р.
У результаті. Гершфельд з прибутками. А держава отримує важкий іміджевий та економічний удар. Та позбувається величезного оборонного контракту. Контракт дійсно був, дуже "смачний". Суми там там вимірювалися сотнями мільйонів. І це тільки попередній був. У разі успішного виконання. Було заплановано підписання ще одного контракту. І думаєте когось за це звільнили, заарештували, покарали..? Це риторичне питання.
А знаєте хто головний претендент тепер на цей контракт? Сюрпрайз, сюрпрайз.... так, це сусідня педерація.
До речі про педерацію. Ми з ними конкуренти у оборонній сфері. І вони не соромлячись, поливають нас лайном. Про ті тріщини, вони мабуть тільки на парканах та у ліфтах не писали. А так, усюди про це волали. І як результат, тепер можуть отримати цей контракт. І так постійно. Я не можу сказати з упевненістю про інші сфери, але у оборонці на нас ллються тонни лайна. І заслужено і ні. Про ті вибухи танків у Кривому Розі, волали всі видання. При цьому, замовчуючи той факт, що у РФ таке теж не новина. Але у нас то техніка знята з "консерви". А у них вибухала та що у строю. При чому, більшість статей вони або висмоктують з пальця, або перекручують факти. А ми, "плачемо, але продовжуємо їсти кактус".
Чому коли впав їхній SSJ, не з'явилися статті, що їхній літак зроблений з фанери та скріплений клеєм ПВА. Що він може літати тільки при попутному вітрі і тільки якщо всі пасажири будуть крутити педалі. Чому на мусульманських форумах та блогах, не з'явилася інфа, що усі вузли у православних російських танках, змащені салом та освячені самим Гундяєвим. Або що російські ракети, куди б їх не націлювали, а все одно летять на Берлін. Що російська промисловість, нарешті освоїла виробництво вітрил. І тепер, для руху російських кораблів, не обов'язково завжди використовувати весла і т.і.
Ось таке диво стоїть наразі у Севастополі:

62-го року збудоване. І ці люди, нам ще щось казали, про відварювання від пірсу нашого ПЧ "Запоріжжя".

За цією логікою, РФ було б набагато краще, залишити Крим у складі України. "Якір" був би, ще більшим. Але у одному Ви праві. Якщо все вийде на Донбасі, полізуть далі.

А я все життя на півдні. І що це доводить?

 

А Ви не зрозуміли?
Це яскравий приклад націоналістичного світогляду. Заради стерильності нації вони готові на будь-що: позбутись половини України, частини населення...

 

На жаль, Ви праві. Робота деяких "партіотів" у мережах робить біди не меньше, ніж ПР+КПУ... ((((

І що показово - більшість з таких поплічників путіна - мешкають не в Україні...

 

Ви ж кажете що корупція непереможна, яка різниця тоді, з непереможною корупцією ця промисловість потрібна тільки корупціонерам. Про податки там ще шось, які податки, в нас всі давно навчились покладатися тільки на себе.

---------- Додано в 08:51 ---------- Попередній допис був написаний в 08:49 ----------

Це жахливий суржик. Невже кураж допису щось втратить якщо використовувати українські слова?

 

Пане Мартіні, злили Крим. Стало легше?

 

Я вже роками фiгэю з того, що адмiнi примiром пише слово в слово моi думки, особливо в останнi тижнi - а це наiвне стадо, що завжди пiдiймаэ мене з педром за подiбнi дописи на списи, в цьому випадку угодливо лiпить адiмнi плюси за таку крамолу.)
Але тiшить то, що народ вже хоч трошки починае задумуватись, хоча то iтак нiчого не принесе.

 

О, так ви духовні брати.

 

Просто, адмiнi, сам знаеш - "што дазволэна цезарю"....)

 

Можливо. Хоча не знаю чому. Зараз живу 100 метрів від моря так що під час недавніх штормів хвилі мало вікон не повибивали.
І українцям за перепрошенням, до дупи те море. Українцям потрібна У К Р А Ї Н А!!!
На кшталт Англії, Франції, Німечини чи Ізраїлю. Де люди любили б і пишалися своєю мовою, культурою, історією, традиціями. Україна без кацапні і інших люмпенізованих і денаціоналізованих данбасцев і крімчан.
Дякуючи Путіну, Крим відтяпаний. Відтяпає він Донбас, в моїй хаті буде завжди висіти його портрет.
Бо тим він врятує Україну, існування якої з донецькою і кримською гопотою я собі просто не уявляю.

---------- Додано в 09:32 ---------- Попередній допис був написаний в 09:25 ----------

Дзеко, всі ми духовні брати. Коли починаємо думати, щоб справжня Україна відбулася. А не міфічна Україна від Атлантичного до Тихого океанів. Де б не було нічого українського і каркали б на кацапскам нарєчії.

 

Бiда педро в тому - що вже не вiдтяпае.
Тактику кацапстан змiнив, про що я постив ще днями назад, а адмiнi файно описав нинi. Впевненний - гангрену данбас кацапи вирiшили таки залишити в складi Украiни, це найгiрше, що вони можуть зробити для Украiни.

 

Звісно, бо гангрена вбє Україну. Що майже зробив Янукович. Майдан врятував. Надовго. По реплікам заєдінщіков (на жаль, включаючи деяких галичан) видно, що нас нічого не навчило і сміливо можна граблі робити нашим гербом. Ось тільки не думаю, що той герб буде ні до чого, так як країна просто зникне, зїджена гангреною.

 

Їх ніхто не питався шо вони вирішили.

 

Хто мене читав і пам"ятає, то я завжди була проти розподілу України. Але дивлячись, що робиться останні майже три місяці, а особливо оці події на Донбасі, я зрозуміла, що це щось подібне на ось такі життєві картини:
1) В маминої двоюрідньої сестри не було дітей. І жили вони з чоловіком душа в душу. Але 4 роки тому його розбив інсульт і він був на грані смерті. Вони православні, то вона де могла просила молитися і свічки в церкві ставила, щоби Бог його не забирав, бо що вона буде без нього робити. До моєї мами говорила особисто, що "нехай хоч лежачий, але живий, а я його буду, як дитину обходжувати". Вимолила! Він живий. Але він не живе, а мучиться сам і її мучить( не говорить, а тільки мичить, б"є її, перекидає їжу, як вона його годує, ходить під себе). Короче,вона вже - одна тінь. І тепер вона вже просить Бога, щоби Бог її забрав, бо вже не має сили терпіти.

2) Ще один приклад тут маю. Ходить до нас одна сім"я українська в магазин. Вони перед тим жили на Східному побережжі Америки. Там їхній наймолодший син зробив страшну аварію. Сильно перевищував швидкість, втікав від поліції і розбився. В машині ще було двоє таких же ж підлітків, як він. Хлопець зі сім"ї з Білорусії загинув відразу, дівчина сильно була поломана і він весь був переломаний. Лежав довго в реанімації. Мати по всіх церквах давала молитися, щоби хоч каліка, хоч нерухомий, але щоби жив! Живе. Вони переїхали сюди до нас на Західне побережжя, бо батьки загиблого хлопця не давали переходу. Він - кусок м"яса. Вріс від лікарств, як кабан. Батько, мати не можуть його навіть поворухнути, бо такий тяжкий. А ще ж до того тіло зовсім розслаблене. Один брат його обходжує, не жениться, бо не має совісті його покинути. Зірвав вже собі спину, здоров"я... І вже він їм так впікся, що вони вже раді, щоби його Бог забрав...

До чого я це все розказала? А до того, що ті самі в мене паралелі в Україні в площині ситуації з Донбасом. Так,шкода української території, так шкода тих нормальних людей, що там живуть. Але ви ж подивіться на ту всю масу, що там розмножилася на постсовковому просторі. Хіба то люди? Та то звірі кровожадні, які наплодилися від ссильних зеків, в яких ні моралі, ні культури, ні совісті! Так, Росія проводить там провокації, присилає всякого кольору чоловічків, але ж основна маса отих сепаратистів - то місцева гопота, п"яна, матюклива, в яких не обличчя людські, а пропиті, пронаркоманені морди, які ще ізригають прокляття і погрози на нормальних людей на місці, на всіх людей по цілій Україні, хто не за рускій мір. То скажіть, як з ними жити, якщо їх і силою втримати в Україні? Хочете жити, як на пороховій бочці всю "оставшуюся жизнь"? Бо їх або якось виперти в паРашу треба, або пересадити вчергове. А толку?
І нехай не ображаються на мене хороші люди зі Сходу України, я знаю, що вам гірше за всіх, але не краще вам розселитися по всій решти території України і держава би мала вам в тому допомогти, ніж жити з тими шизокацапами і все одно боятися за своє життя? І ніяких їм автономій в складі України я би не дозволила. Копня в дупу - і в паРашу. І з решти східних областей і південних всіх кацапів і сочуствующих - нафіг в паРашу! І кордон на замок з Росією. Я би порвала всі дипломатичні відносини з Росією. І за транзит газу нанімо би брала самим газом. Або нехай собі свою трубу попід небо переведуть без захОду навіть на українську територію. І ніяких їм довгів за газ не віддавати. Мають Крим і Донбас, як оплату. І жодного би поїзда з Росії в/через Україну не пустила. За кордон хай літають літаками, або через Китай, а в Україну їм сунутися нема чого!
І терміново Україні - в НАТО! І всі протиракетні установки - біля самого кордону з паРашою.

 

Ну от i ще одна, колишня запекла супротивниця, прозрiла. Браво.
Але пiзно Оля, пiзно вже, повiрте менi.

 

Я дуже тяжко розлучаюся зі своїми речами, а ще, знаючи, що вони дійсно мої. Криму мені було не шкода. Він мені ніколи не здавався українським. А ще маю тут одну знайому, шизокацапку, яка з Криму, то тільки би через неї і її зневажливість до всього українського, я би той Крим вже давно в дупу копнула, якби то від мене залежало. А от Донбас мені шкода було. Мала родичів в Луганській області, які колись виїхали туди з Львівщини, їздила до них в гості, то сусіди їхні мені видалися дуже хорошими людьми. Старалися зі мною розмовляти українською, бідкалися, що вони українці, але так не вміють гарно українською розмовляти. Була в Ростовській області з боку Луганщини. Кантемирівський район. Там аж остовпіла, як почула, що вони в магазинах, їдальнях суржиком розмовляють. І зараз в мене повно покупців тут ростовчан, то вони вільно говорять українською. Адже вся ця територія - то колишні українські землі. Не хотілося, щоби і Донбас спіткала ця ж доля. Але як в моєму довгому попередньому дописі - краще нехай вмирають (відходять Росії) зараз, ніж мають так Україні допекти, так з"їсти нерви, щоби вона вже не знала, як їх спекатися.

Нічо не пізно. Провели "рехверендум" - відрізати їх тепер, чи хочуть вони, чи не хочуть. То як камінь зі шиї скинути. Дав би Бог тільки українським керівникам мудрості то зробити. Я би ще спитала: Хто наступний хоче за ними. Знаєте, як відпускаєш, або ще виганяєш, то не спішать йти. А як тримаєш, то мало не через вікна втікають.