Чи варто бути сильною/сильним?

Відповідь: Чи варто бути сильною/сильним?

Тут як на мене має значення, що саме вважати силою для людини, і коли вона буде сильною?! Бо людина будучи сильна фізично, може бути слабка морально та психологічно, та навпаки. Людина маючи владу може бути сильною та керувати багатьма, проте в її владі її слабкість і тюрма.
Сильною можна вважати ту людину, яка може прийняти ті рішення щодо життєвих ситуацій, які не нашкодять, ані психічному, ані фізичному здоров"ю її особистості, а також оточуючому колу людей. В такій силі людини заключається її гармонія та щастя.

 

Відповідь: Чи варто бути сильною/сильним?

Знаєте. Мабуть це офтоп. я тут не цитувала Біблії... Але можна ще мільйон років сперечатись відносно понятійного апарату, а в Біблії все то описано вже простими словами.. і в Торі... і в Корані. чомусь мені здається що поняття там однакові..і це значно мало б сприяти порозумінню між людьми. Для чого ще щось вигадувати.
Своїми словами сила - це здатність витримати всі незгоди не втративши себе, не відступивши від людських цінностей, не гублячи віру. А ще - підтримати при цьому й інших які "зірвалися" чи то зневірилися..

 

Відповідь: Чи варто бути сильною/сильним?

цікаве запитання..На мою думку бути сильним треба,але це ще дивлячись в якій ситуації.Якщо ти тендітний та ніжний,то всі жалітимуть тебе в кожній ситуації.Всі думатимуть,що ти ніколи в житті незможеш подлати якісь труднощі власноруч.=)Але,водночас,якщо подумати то краще давати відпір проблемі,як би важко не було б,чим щоразу шукати чиєїсь допомоги та ласки.Незнаю,сама в собі знаходжу різноголосся трохи в цій темі.Але більш схильна до того,що варто бути сильною людиною.Тоді не так емоційно сприймаєш які-небуть ситуції.

 

Відповідь: Чи варто бути сильною/сильним?

От як на мене, то саме люди із сильним характером уміють з легкістю визнавати свої помилки! Слабкий натомість помилки ніколи не визнає, бо бракує певності у собі.

Додано через 42 секунди

Книга Йова...

 

Сильна особистість - досить відносне поняття. Але ще питання в тому, як саме та сила характеру проявляється. Чи були сильними особистостями Андрей Шептицький чи Іван Павло ІІ? Так, були. Чи були сильними особистостями Адольф Гітлер і Йосиф Сталін - однозначно, що були. Сила характеру - це я к ядерна енергія - світло і затишок в оселях або випалена пустеля і обгорівші трупи, залежно від напрямку прикладання сили. Читав колись в одному художньому творі про одного чоловіка - він був сильним у негативному плані, говорив, що такі, як він не зупиняються ніколи, ні про що не шкодують, йдуть до кінця, по трупах, до самого пекла... Є такі люди і в реальності. Вони розуміють, що сіють зло навколо, але не можуть бути іншими, або не хочуть. Я вважаю, що сильним варто бути у сфері відстоювання своїх прав, щоб не стати тупим стадом, потрібно вміти відмовляти і приймати важливі рішення. Сильним добре бути, якщо спрямувати цю силу у відповідне русло. А що до того, що сильному не допоможуть, то я не погоджуся - можуть допомогти, виходячи з того, що коли він підніметься, то віддячить тому, хто йому допоміг. А слабкого розтопчуть, як клопа, навіть увагу не звернуть, ще і підштовхнуть з краю прірви, щоб впав швидше. Навіть якщо сильному не схочуть допомогти, то принаймі, не будуть чіпати, бо це, хоч ранений, але поки що живий лев, а слабкий у очах багатьох є мертвою собакою. На жаль, "любіть ближнього свого, як самого себе" не спрацьовує у цьому світі...

 

Варто і треба. Сильній людині легше йти по житті. Така людина самодостатня.

 

Не завжди. Самодостатність, на мою думку, більше визначається інтелектуальним розвитком, відчуттям комфорту, а не силою характеру. Слабохарактерний інтелектуал, який боїться навіть заговорити з сторонньою людиною на вулиці, почувається самодостатнім на одинці із своїми книжками і роздумами, у своїй нірці - йому більше нічого не потрібно, йому комфортно, з його точки зору, це з точки зору іншої людини він нещасний, але із своєї позиції він має все, що вважає за необхідне.

 

Варто і треба... от тільки не легше...

 

Варто. Бо слабкі програють.

 

Рибцю,з поверненням. А по темі... і сильний Мих,що має вибір,і слабкий я...що не має вибору...в результаті будем сидіти в сусідніх пательнях,в наступному колі пекла і фільозофствувати на фільозофські теми...з нетом...чи не з нетом... Та й всьо...

 

І вам вітання, вуйку. Але вибір є у всіх, просто не завжди ви його помічаєте. А він завжди Є У ВАС.

 

Оля,дійсно радий тебе бачити. А мій допис...не тобі...то я...о свойом...о наболєвшем.... Щоб бути в курсі,глянь в гілку "Доля і вибір"...там зрозуміеш,про що мова...

 

...щоб знову бути сильним...

 

Все на світі відносно...
І..бути сильним..теж...відносно...

 

відносно тещі, наприклад... нє?

 

Я, кілько себе пам"ятаю, (не мало,не багато,а двайцять п"ять (з чимось там) літ )) - сильна...і то дійсно вартувало...але зара...хочеться побути слабкою....а.....н е м о н а.. бо вже всі привикли,що я така.....

 

До чого тут...не згадуй всує... Я про вміння нести хрест...вміння чекати,поки впаде стіна...вміння жити...і вміння вмерти...

 

Але при тому потрібно пам'ятати, що чим вищий злет, то тим важче і болючіше падіння. Для слабкого падати - не дивина, а сильний може і не витримати. Я веду не до того, що не слід прагнути стати сильнішим, а до того, що сильний має усвідомлювати ще й можливу глибину свого падіння. Це казки все, що дясягнувши дна, починається підйом - можна провалюватися у саме дно, в болото цього дна. Сила дарує ще й більшу відповідальність за свої вчинки.

 

По справжньому сильна людина не боїться падінь. Адже в кожному падінні тільки загартовується. Коли все добре в житті то як можна взнати сильна ти людина чи ні.Сила проявляється якраз після падіння на самісіньке дно.

Для слабкої людини це закономірність падати. Більшість таких людей навіть починають задоволення від цього отримувати як їх всі жаліють і як співчувають.Це стиль життя. Сильна людина впаде і задумається чому так сталось і як звідти вибиратись. А слабка сяде, по плаче, пожаліє себе, попроклинає долю і не зробить висновків.Я веду до того що сильна людина може в якусь хвилину надломитись (всі ми маємо почуття і емоції) але не буде в цьому стані довго перебувати.

Цілком з вами згодна. Коли людина сильна від неї і чекають більшої витривалості, її можуть і добивати сильніше і коли потрібна підтримка або добре слово цього ніхто не помічає бо звикли що саме ця людина всіх підтримує і все витримує.

 

Тільки дурні нічого не бояться. Сильні люди знаходять в собі силу підніматись. А падати страшно всім.

Та не конче так проявляється сила людини, сила духу. Я думаю, що ми вкладаємо у це купу стереотипів, а це поняття доволі багатогранне.
Переважно ті, які не потребують співчуття, відкидають допомогу і все таке інше, керуються гординею. В них промовляє не сила духу і характеру, а бажання показати чого вони варті.
Істинно сильна людина, на мою думку, то в дечому синонім зрілої особистості: людини, яка має внутрішню рівновагу, вміє давати собі раду з багатьма речами, але у потребі вміє просити про допомогу, готова допомагати іншим. Та можна багато наводити прикладів, але я веду до того, що у всіх є ресурси для формування отої сильної особистості, але не всі їх використовують - з різних причин: виховання, середовище, лінь, глупота etc. Багато факторів, словом, але деякі людина в стані усунути самостійно.
Якщо виходити з того, що я під цим розумію, то варто бути сильним, бо наявність стержня, який гнеться, але не ламається, дає нам право вибору навіть тоді, коли обставини намагаються довести протилежне.