Сказало 77 років.Як Бог дасть,так і буде,головне---ЗДОРОВ*Я!!!!А взагалі---хочеш насмішити Бога---розкажи йому про свої плани.В принципі,у нас в сім*ї майже всі довгожителі,75--норма,моїй тьоті 74-й рік,вона веде активний спосіб життя,дуже рухлива,ще бігає готувати якомусь дідові їсти,підробляє до пенсії,найперша модниця і шанувальниця моди.
я планую дожити і до 100 років, та тут все може бути якшо не помиляюсь то середній вік в Україні 55 років в нас жити не просто
Згідно тесту, який запропонував Ромко в першому дописі, виходить, що до 75 дотягну, але по моїх підрахунках, то навіть не половина на яку я прикинув.
Да....видало, що "дотяну"до 81 але я щось не впевнена Хоча в родині в нас багато доживало до 90, а бабця була вислана і зараз має 86(Богу дякувати) але старше покоління сильніше за нас.
а я до 75! І у мене в родині довго живуть... Пробабця 96 мала, бабця - 84.. коротше, жінки живучі в нас.. бо чоловіки щось раненько всі повмирали.. а по маминій лінії навпаки, прадід жінку пережив і в 93 помер... дідусь в 78...
В мене в родині теж довгоживучі.. Але ось живу ж я тепер в Польщі. А тут держава не має грошей на пенсії. Ось підняли податки. Виявилось замало. З квітня десь мають знову підняти, відповідно ціни на все зростуть в 2 рази! Грошей у них і після того не буде на пенсії, ясно що (тут теж собі кишені добре запихають), але от пенсіонерів поменшає - просто вмруть з голоду.
А я долго жить не планирую. Скучно. Доживу себе до 150 и застрелюсь )))) А в 70 планирую выйти на пенсию и буду отдыхать. Перееду жить в село. У меня есть присмотреное местечко под Попельней. Куплю кресло качалку, первые два месяца буду просто сидеть, на третий начну тихонечко раскачиваться))))
Дурдом... Ще тридцять років за Борині податки жирувати, дай йому Бог здоров"я! А все інше як у Вас... Село, крісло качалка, морги поля і планів громадьё!!!
до 61 Радить більше позитивних емоцій, шо я КВНу мало в дитинстві дивився чи шо "Я не хочу быть старым и както глупо умирать молодым"
Планировать - гневить Бога. А жить хочется... Ведь жизнь прекрасна, как бы мы на нее не жаловались...
Це тільки втома. Втома. І шалена. Це тільки так — найшло — і відійде. А вже як не відступиться од мене — то краще — хай уб’є. Нехай — уб’є. Дарма бо скніти — вже напівдорозі між смертю і життям. Їй-бо — дарма. Бо жодної з надій не маю в Бозі і порятунку жодного — нема. Пучками стисну ошалілі скроні чекатиму, допоки відгримить ця навіжена мить моїх агоній і забарних чекань обридла мить.
Согласен, Ромко... Жизнь и смерть во мне объявили мне Жизнь - игра, у тебя нет масти Смерть к тебе не питает страсти Жизнь тебя проиграла стуже и смерти ты не нужен Жизнь и смерть во мне объявили мне Будешь жить не кидая тени, обладая горячим телом Обжигая холодным взглядом станешь ядом Я так не могу жить, тени дарить Понять не успеваю Я - жизнь, я - смерть Там так все уже знают Жизнь и смерть во мне объявили мне Так и будешь идти по краю Между адом земным и раем Между теми кто жил, кто снится Путать лица... Я так не могу жить, тени дарить Понять не успеваю Я - жизнь, я - смерть Там так все уже знают
