Не так вже й рідко. Бувають такі упирі, що тільки таким способом вміють спілкуватись. Крім того, не думаю, що гніватись на когось - означає автоматично його ненавидіти.
Не про них тут мова. Упир - він і в Африці упир. І його вже нічого не виправить. Просто стараюся з такими не спілкуватися. Але часто не виходить таких уникнути, особливо в громадському транспорті. По дорозі на роботу в маршрутці щодня їздить кілька таких упирів, які кожен раз самі провокують і починають скандал з будь-якої причини.Так як зранку їдуть практично в той самий час, то пасажири вже їх знають в обличчя. Недавно мав змогу потішитися, коли в одному автобусі зіткнулися між собою дві таких упирихи.Обзивали одна одну, кляли, матюкалися, але коли проїжджали повз духовну семінарію біля оптового Шувару на секунду обі зупинилися і почали показово хреститися від лоба до самої "небоги". А потім знову продовжили свою "утіху". Отут я не витримав і втрутився: "Жіночки, хіба так можна - одночасно клясти і хреститися?". Ой, ліпше би я того не робив - вони тут же переключилися обі на мене і отримали свою порцію "насолоди". Тепер дію обережніше по принципу: "Не зачіпай г...но - не буде смердіти".
Це з якої сторони дивитись. Бо з мене чиїсь негативні емоції без причин енергію відчерпують. І хрести її потім не компенсують.
Питання важке, але кажуть є з того вихід. Енергетичні вампіри діють переважно двома способами: викликати гнів або жалість. Перші починають наїжджати на вас, щоби викликати зворотню реакцію гніву і потім витягують енергію. Інші ж починають плакатися в жилетку про свою нещасливу долю і як тільки ви проникаєтеся їхньою проблемою - попадаєтеся на гачок. Якщо не вдається уникнути такої розмови можна і відшити співрозмовника з тих чи інших причин - треба просто кивати головою, а в цей час думати про своє зовсім інше. З гнівом дещо складніше, важче оволодіти собою. Колись в Інтернеті зайшов цікаву книжку "Психологічне айкідо". Там є кілька способів уникнути конфлікту і перевести енергію нападаючого на самого нападаючого. Наприклад метод амортизації: Для иллюстpации опишy сценy, котоpая пpоизошла в автобyсе. Специалист по психологическомy айкидо М., пpопyстив пpедставительниц пpекpасного пола, последним пpотиснyлся в пеpеполненный автобyс. Когда закpылась двеpь, он стал искать в своих многочисленных каpманах (на нем была кypтка, бpюки и пиджак) талоны. Пpи этом он, естественно, доставлял некотоpое неyдобство стоящей на стyпенькy выше Г. Вдpyг в него был бpошен "психологический камень". Г. гневно сказала: - Долго вы еще бyдете ковыpяться?! Тyт же последовал амоpтизационный ответ: - Долго. Далее диалог пpотекал следyющим обpазом: Г.: Hо ведь так мне может пальто налезть на головy! М.: Может. Г.: Hичего смешного нет! М.: Действительно, ничего смешного нет. Раздался дpyжный хохот. Г. в течение всей поездки больше не пpоизнесла ни одного слова. Пpедставьте себе, сколько бы пpодолжался конфликт, если бы на пеpвyю pепликy последовал тpадиционный ответ: - Это вам не такси, можете потеpпеть!
Краще таки ігнор ---------- Додано в 11:43 ---------- Попередній допис був написаний в 11:33 ---------- Та сама сцена але попереду не дамочка а амбал: Питання в іншому. Можна роздути конфлікт, а можна звести його на нівець. Все залежить від бажання людини. Тому я дуже не люблю наглих людей. По темі. Є люди хороші і погані. І найважливіше. Поганими людьми можуть бути і ваші родичі... як би ви їх при цьому не любили і як би не захищали перед хорошими, яким вони зіпсували настрій...
Це з Вашої точки зору. Я ж не маю найменшого бажання з"ясовувати, чим викликаний чийсь гнів. Має до мене претензії - прошу сказати прямо і спокійно перш, ніж відкрити писочка. Хоча може це тому, що я по собі міряю. Я рявкаю дуже рідко і в крайніх випадках, і всі розуміють, чому, без пояснень.
Добродію... правила Форуму і норми елементарної вихованості кажуть, жи варто стримуватися, коли до людей приходите. Або (на всіх) Нє?
Тобто, як ваші рідні і близькі гніваються чи зляться, а ви не знаєте чому - то вам по барабану? Про чужих не кажу, бо для цього є поліція...
Власне, про це я говорила. Я не допускаю ситуацій, аби вони злились чи гнівались, якщо це стосується моєї поведінки. Якщо вони злі на когось стороннього - їхній крик нічому не зарадить.
До речі, є така мудрість: "Не страшно коли тебе не люблять чи сварять - страшніше коли тебе не помічають (ігнорують)". Ігнор - то мабуть досить страшний удар для людини, яка очікує віт тебе на певну реакцію. До речі чув, що в СЄ є така міра покарання чи як там правильно її назвати, як позбавлення спілкування. Кажуть далеко не кожен може то витримати, дехто через певний час мало не сходить з глузду.
Може таки поліція? ---------- Додано в 12:29 ---------- Попередній допис був написаний в 12:29 ---------- Думаю тролям це не грозить
Не завжди так виходить. По собі можу сказати, що інколи мене починає дратувати якась людина просто так, навіть не маючи з нею ніяких особистих контактів, я починаю гніватися лише за те, що вона не так поводиться, чи не те говорить... Я в такі моменти починаю молитися про себе і казати: "Боже допоможи мені, дай мені любові до цієї людини!" І,знаєте, помагає! Гнів кудись дівається і приходить любов, починаєш любити людину, на котру тільки що гнівався. Рекомендую всім
Коли мене дратує смердючий бомж в метро, я інколи думаю: а колись він був рожевим ніжним немовлятком, і мама цілувала його в рожеву п'яточку яка пахла молоком... Не для того щоб зняти роздратування - воно не зніметься поки не вийду чи відійду в протилежний куток вагону я або він. Просто, думаю - наскільки все змінюється на світі..
Краще не дратуватись, а зрозуміти, що модливо людина з дитинства опинилась у вкрай складних умовах для існування. І не факт, що він маму пам'ятає.
Ви йому то в очі скажіть... цікава реакція.... ---------- Додано в 19:13 ---------- Попередній допис був написаний в 19:10 ---------- Але тут, якби був який хлоп з доброю рукою, то міг би і в дах заїхати за знущання.