Чи потрібно одружуватися?

З таким настроєм точно самі будете !! Але так не можна!! Кожна людина є прекрасна і унікальна, просто потрібно любити себе!!Потрібно відкрити себе для навколишнього світу, а не зариватися десь глибоко у своїх комплексах... Це неправильно. Краса людини-це не зовнішня врода, може хтось і цінує то більше, але я впевнена, що десь є людина, яка побачить у вас щось особливе і прекрасне, просто не настроюйте себе вже наперед на невдачу!!

 

А можна докладніше про кафе, "де можна з хлопцями знайомитись"?
Може я помиляюся.. але жінок "с ищущими глазами" мужчини оминають першими. І самотня дівчина в кафе, яка там для того щоб познайомитися, по-моєму рідко коли буває об'єктом уваги тих хлопців.. може, я помиляюся.
Інша річ, якщо почати займатися тим що цікавить в житті.. (хоббі, спорт, туризм, концерти улюблених музичних груп) глядиш, по дорозі і однодумці зустрінуться. Принаймні, теоретично так виглядає.

Ось тут кажуть "не варто поспішати" з одруженням. Звісно, бо це на все життя (або змінює його занадто кардинально щоб легковажити). Але статистика говорить про те, що пік знайомств і комунікацій припадає на студенські роки. Якщо потім 5 днів на тиждень працювати повний робочий день, один вихідний витрачати на побутові справи, то і часу і простору для "знайомств" стає все менше, як і "вільних" мужчин, що ще не перейшлиу розряд закоренілих холостяків і ще бажають знайомитися.
А ті дівчата, які знаходять свою пару пізніше, в половині випадків просто переглядають своє ставлення до колишніх однокласників чи одногрупників, це не нові люди в їх житті і вони з ними вже познайомлені. ІМХО, суто зі спостережень.
Звичайно, знайомляться і на роботі, і в кафе. Одна з моїх подруг вийшла заміж у 30 за співробітника сусіднього цеху пивзаводу "Оболонь", обоє біляві і блакитноокі.
Але це майже виняток. Більшості з тих, хто не встиг на студентські роки, дуже важко потім, коли починається трудове життя (робота-дім-робота) і звужується коло спілкування, з ким-небудь познайомитися. Так виглядає з моєї дзвіниці. Може, в когось інші спостереження, не наполягаю.

 

от вам и европейские ценности : карьера , плазмовый телек , фотки из египта (я уверен туда ездят чисто сфоткатся, чтобы хвастать потом ибо отдых гамно), батрачить на работе чтобы повысили , брак по расчёту , брачные контракты , ребёнок после 30 лет и только если есть лишние бабки
а как жеж семья , любовь - морковь , духовность, хотение стать космонавтом или героем ? всё это розтоптали современные европейские ценности , к которым нас непременно ведут
раньше если невеста не цельная то это ж стыд и срам ,обязательно простынь с кровянкой вывешивали в доказательство, а щас они вопросом задаются "нужно ли женится" , барышню нормальныю не найдёш чтобы там уже 20 человек не побывало
а щас они тока и думают как и кому бы свою промежность повыгоднее подставить

 

- грубовато как-то...
И насчет Египта Вы не правы - где ещё (так близко и недорого) красивых рыбок посмотришь? Я когда был - нырял с утра и до вечера, жена думала - жабры вырастут (хорошо, что сама пока я нырял под приглядом детей была )

А вот не был бы женат - может и поехал бы в Египет, да ничего кроме секса не запомнилось бы. А зачем ради этого куда-то ехать?

 

Я була двічі заміжня. Від першого шлюбу у мене син 15-річний, від другого - впевненість про те, що "нафігвоновобшетреба". Зараз я сама. Зате в хаті спокій - ніхто мені не вказує, куди йти, що готувати їсти і т.д. Якщо згодом я познайомлюся з чоловіком, який буде мене влаштовувати також і у побутовому плані, то все одно не хочу того штампу. Досить вже, мабуть.

 

І чого Ви до Рибки причепилися? Зараз вона вважає так, а зустріне свого чоловіка - будуть разом. І погляди на одруження в неї зміняться. Може дівчині зараз так добре?

---------- Додано в 22:44 ---------- Попередній допис був написаний в 22:40 ----------

Це залежить не від середовища, а від людини. Є люди, яким важко познайомитись як в студентському середовищі, так і потім, коли починаються трудові будні.

 

Я так само двічі заміжня була.Верніше зараз другій раз,вже 8 років разом.Та як на мене дійсно від тих штампів тільки головні болі.Третій раз то точно би не вийшла би заміж!:girl_crazy:

 

Гих. Ну та залежить кому і з ким.
Як на мене то я би з часом хтів (ну коли знайду оту шо шукаю).
А якшо який алькоголік чи ледацюга чи просто телепень - ну то нашо ж тоді. За шо іншій людині життя псувати .

---------- Додано в 01:56 ---------- Попередній допис був написаний в 01:49 ----------

Ага.

Я тоже так колись думав, поки старші мені не прояснили шо якби вони в свій час чекали забезпечення, житла і розуму великого то нас би як покоління не було

Варто, якшо вважаєте себе дорослим, маєте з ким одружуватися і маєте на то бажання. Ну і як мінімум можете її привести в якусь маленьку кімнатку в квартирі де живете. Окремий випадок коли тоже би здалося - дітей наробили, а дівать нікуди.

Якшо тільки передвчора познайомилися, якшо вам геть їсти нічого і спати ніде, якшо він/вона постійно викликає роздратування, якшо.... отут можна продовжувати дуже довго. Є ціла купа причин через які люди будуть один одному житіє псувати.

То все лише моє ІМХО бо я ше ні разу не женився і на практиці не в курсі як воно на тім боці.

---------- Додано в 02:11 ---------- Попередній допис був написаний в 01:56 ----------

Напевно шо не помиляєтеся. Хотя то залежить шо собі хлопець напланує. Якшо "познайомитися ненадовго" то не омине. А інакше певно омине. То ж зразу ми собі думаємо. "От сидить сама. Значить в неї нікого нема і прийшла когось знайти. Зара підійду познайомитися. А якшо в неї нікого нема то певно шось з нею не так.... Хм. А я от підійду, а вона на мене накинеться і женить на собі... Нє. Ну в баню. Страшно". І тіки самі сміливі і розумні (до яких мені ше як жабі до неба) спокійно знайдуть собі серед таких прекрасну жінку і будуть жити довго і щасливо.

Я троха утрірую, але загалом картина приблизно така і є.

---------- Додано в 02:24 ---------- Попередній допис був написаний в 02:11 ----------

2Рибка
Ну гарна ви чи ні не можу стверджувати бо не бачив, ну але певно шо не крокодил то точно. А якшо так - то і проблеми в женячці не повинно бути, якшо такі дурниці думати перестанете.
Коли мені було троха менше і я сильно переймався шо в мене не було дівчини і шо я не женюся (а я замітьте тоже не крокодил, ну може хіба просто варят) то в той час женилися люди з мої шкільної паралелі і дівчата з паралелі сестри. І якось так цікаво получалося шо одні з перших і без проблем женилися і виходили заміж якраз ті шо далеко не блєстали красотою і умствєнніми способностями. Я тоді чуть не плакав від нерозуміння того як так вони поженилися, а я ні.
То я все до того сказав шо красота чи її відсутність не є якоюсь перепоною до женячки.

А впринципі краса - поняття нєопрєдєльонноє.
З віком обличчя змінюється сильно і буває так шо в 11 класі красуня, а після ВУЗу вже "не то". А буває і навпаки. А ше дуже-дуже багато залежить від того як задягнутися, причесатися. вміру намалюватися і посміхатися . Так шо чувство смакуб глямурні журнали до рук, якесь пособіє по макіяжу - і природа вже майже не має значення.

 

людина завжди запізнюється з розумінням головного - двох людей неможливо синхронізувати в принципі...

 

О. нашов фотку. Наклепи на себе робите

 

не потрібно. власне - раз ніхто не заставляє значить не потрібно.

 

Люди іноді ціле життя проживають, просто виконуючи набір ритуалів, та й усе. Так простіше - не треба замислюватися над сенсом буття і реальною вартістю своїх вчинків. З іншого боку, так суспільство зберігає свої світоглядні цінності. Теж потрібно, як-не-як...

А по темі - я, наприклад, виходити заміж не вважаю за потрібне, бо не бачу, що у наших стосунках з чоловіком може змінити штамп у паспорті і півторахвилинна промова РАГСівської тітки з великим бюстом і перманентом Але якщо комусь від того життя здається стабільнішим чи просто одруження є вагомим підтвердженням серйозних намірів стосовно партнера - то чом би й ні? ))

 

У кожного своє життя,своя доля.Комусь пощастило і він(вона) задоволені тим що вони одружені,хтось навпаки.Я думаю однозначну відповідь на це питання неможливо дати.

 

Згідний повністю - всі ми різні і під одну лінійку всіх не построїш...в кожного своє життя.

Теж бачу таку тенденцію....

 

Бо ті хто блєстає, в основному великої думки про себе і довго шукає вибачте мені,в ср...ці фіранки,а звичайні люди собі потихеньку женяться.

 

Хм підібю все вище сказане і переосмислене за час коли я створив цей пост Потрібно мати людину (бажено протилежної статті) яка буде біля вас , яка буде вам близька, сенс життя від якої ви будете заряжатися як від батерейки. Людина з якою ви захочете прожити кожен день свого життя, питання в тому чи коли ви найдете таку людину вас буде сильно хвилювати питання про штамп у паспорті Бо це по сутті тільки сповіщення держави про те що ви спите разом. Ще цю тему хоітв створити на противагу темі секс до шлюбу. Шлюб не змінює нічого це просто формальність як на мене.

 

Дивно...Дивом дивуюсь,що виявлється шлюб зводиться багатьма до "штампу в паспорті"
Вельмишановні! Поважні! Кохані!
Шлюб то не є штамп в паспорті і повідомлення держави що ви спите разом! Як не є торт кілограмом борошна,цукру та вершків! Як не є картина ганчіркою з декількома десятками грамів висохлої фарби на ній!
Шлюб-то вираз,російською "воплощение" вашого взаємного бажання далі йти по життю поряд,ділити навпіл всі радощі,підтримувати один одного...словом-все те,про що говорить "тітка з перманентом")))) І не важливо,як і де то си діє- чи в ЗАГСі,чи в церкві,чи навіть в сільській раді - то рішення двох сердець а не формальність! ІМХО,звичайно!

 

щодо необхідності шлюбу ще не визначилась, але однозначно для дітей краще коли батьки офіційно одржені. імхо. (маю на увазі батьків, які і так разом, а не тих які терплть один одного "заради" дітей). Для мене справжня сім‘я - зі штампами, вінчанням, весіллям і те де. Звісно все дуже індивідально, але якщо підходити серйозно і не "по-молодості здуру", думаю шлюб - то прекрасно.

 

А я б хотіла ще разок заміж вийти. А може, і два, і три разки. Так чоловікові і казала: "давай розлучимось, а потім ще раз весілля зіграємо". Дуже вже мені сподобалось бродити старим Львовом в гарній білій сукенці, ну і все таке, "коні п'яні, хлопці запряжонні"
Не беріть дурного до голови і бігом усі женитись! І на матеріяльні питання не дуже зважайте. Бо ото дівки, буває, шукають "принца на бєлом конє", чи то пак не мерсі, а я вам скажу, що набагато приємніше разом з чоловіком чогось в житті досягати, "жить - поживать і добра наживать". Воно все з часом буде, і мерси, і хатинки і все інше. Аби бажання було. І з чоловіками те саме. Не хочуть женитись, поки не заведуть пристойний банківський рахунок, того ж мерса і т.д. Ну але знов таки, тут ризикуєте підчепити якусь вертихвістку, яка любитиме ваші гроші, а не вас.
Усьо ІМХО.