Чи потрібно одружуватися?

Це що..., питання від целібата?

 

есть она однозначно

 

Про звичайну любов чоловіка і жінки, конкретніше - нашу з дружиною спільну любов.

 

Ви скільки років одружені?

 

Ми 15 років, але у нас зараз СУПЕР оновлення стосунків. Я нераз мушу від чоловіка вже ховатись, бо реально не маю сили. А він каже, що якщо я і далі так буду його годувати, то, щоб потім не нарікала.

 

Час спільного життя - понад десять років. Пройшли всі стадії - і захоплення, і звички, і відторгнення, і терпіння, і дружби. І розлуку заокеанську поміж тим. Так що я знаю, про що кажу.

 

І ми те все пройшли. Заокеанську розлуку три рази. Перші два рази на стадії захоплення, а один на стадії відторгнення.

Про нашу фазу відторгнення ЛФ знає, ну і Самуїлович також.

 

І ви двоє впевненні, що всі стадії на тому закінчились і залишилась лише ота чудова?!

 

та ше мій вуйко, світлої паміті, говорили, що навіть в самому собі не можна бути повністю впевненим. Захочеш щось зробити, і опа... аварія вийшла.

Якщо хочете деталі, то можу написати в приват.

Жити майбутнім і гризтизь тим, що он може колись щось станеться, це глупота. Майбутнє в руках Божих, а я насолоджуюсь сьогоднішнім днем. Пам’ятаєте як в мультику Кунфу Панда ведмедя вчили мудрості? Yesterday is history, tomorrow is a mystery, today is a gift! That's why it's called - present!!!

 

Ну дай Боже вам.

 

Заснув на половині рекламного тексту чи що?

 

Схоже на перекладач гугл

 

Зрештою до допису Марусі-Мами тяжко щось додати.
Наразі ми тішимося життю, тішимося одне одному, нашому малюку, і щодня маємо позитив від сім'ї. Все інше - від лукавого.

 

По-доброму завидую Вам. Хоч в мого сина майже все добре. але якби вернути час назад, я приділяв би йому уваги набагато більше... .

 

Ну чому майже... у нього на сьогоднішній день все добре, а вдосконалення, так воно буде.
А щодо того, що не приділяли уваги, то вже минуло... може зараз варто приділяти йому більше уваги. Великі діти вони нераз більше уваги потребують, ніж малі. Саме такої, дорослої, мужиської. Просто послухати, не критикувати, не казати, що у нього все майже склалось... Склалось! Головне показати, що ви його любите. Таким який він є сьогодні!

 

Лишилось за малим...
Щоби хотіли розказати і послухати...
...

 

Якщо є довіра, тоді захочуть. Але он чи вміємо ми вислухати і не повчати?

 

Здається часами, що для моїх батьків не повчати- це як не дихати.
Я уже собі давно дав слово, що не буду так робити зі своїми дітьми коли виростуть...

 

Я недаватиму собі ніколи такого слова, а намагатимусь без потреби не пхатись в життя свого сина. Як бачитиму, що починає "блудити", обов"язково зверну увагу, що не раз вже було і син зробив правильні висновки. Якщо б не звертав уваги, то більш ніж впевнений, що тенденція до негативу прогресувала б... .

 

так довго, як це робиться в любові, він вас почує. Не зразу, але почує.