Чи потрібно одружуватися?

Жениться нужно. Жизнь более качественна когда человек берет на себя обязательства.

 

Із цим погоджуюсь

А з цим - ні:

Одружуватись треба не заради когось чи чогось (матеріального, н-д), а просто коли знаходиш свою "половинку" і хочеш з нею прожити все життя. Штамп в паспорті дає обом в парі усвідомлення, що вони тепер сім'я. А коли штампу нема, то часто хтось один з цієї пари каже знайомим, що він/вона вже людина сімейна, а його "половинка" каже, що "ні, я ще неодружений/незаміжня". То ж чому не поставити той штамп в паспорті? Нема певності, що це саме "твоя" людина? А жити разом просто зручно - ніби в парі і ніби вільний/а?

 

Якщо вона колишня і не кохана, то який може бути штамп, та і навіщо? Такі люди розводяться. А якщо чомусь живуть разом і їх то влаштовує - то їх справа.

 

А для чого?.. якщо виходити з логіки, що штамп нічого не означає, а головне - почуття людей, то й просто наявний штамп в паспорті може не сприйматися як причина його видаляти чи причина розводитися. Адже головне - стосунки.

До речі, цікаве явище.. Якось моя подруга рік жила з чоловіком, який не хотів себе трудити тим щоб піти і офіційно оформити розлучення з "колишньою", з якою стосунки не склалися. І йому той штамп не заважав, бо вони ж з подругою "любили один одного", то яке мають значення штампи. А її - заважав. Вона говорила про це час від часу.. потім вирішила що не буде тиснути і замовчала, давши час (півроку), чекала (і накопичувала підсвідомо негативи, яких можливо і не зауважувала б якби не отой штамп який не могла сприйняти і не відчувала повної довіри і близькості), потім додалися інші проблеми: фінансування "колишньої" і улюбленця-автомобіля коханого забирали всю його зарплату, в той час як всі утрьох вони жили на ті гроші що вона тяжко заробляла на нічних чергуваннях, при тому що у неї був хлопчик, син.. і - поставила крапку. не бажаючи докладати зусилля для побудови стосунків з тим у кого в паспорті штамп про одруження з іншою.
Через два місяці він прийшов з букетом квітів щоб продемонструвати штамп про розлучення. Але за її словами.. її вже це було не потрібно. Перегоріло і втратилося щось важливе.

Можна, звичайно, зробити висновок що і без штампу стосунки б не склалися і т.і. Але як ілюстрація "важливості-неважливості" штампів для чоловіків і жінок - підходить.

 

Якщо їх то влаштовує, то хай собі буде той штамп. Самі ж підтверджуєте, що для таких людей штамп не важливий, бо і так жінка стала колишньою. Може їм вигідно бути одруженими на папері? Може для бізнесу чи ще чогось. Але ж той штамп не впливає на стосунки. Хіба що буває, що шкода розлучуватись, коли життя не складається, бо вже є той штамп і треба буде документи міняти і т.д. Але, коли нема почуттів і порозуміння, то і штамп на довго не втримає.

Хм.. Якщо було щось дійсно важливе, то вона мала б дочекатись і зрозуміти. Інша справа, що їй не подобалось, що цей штамп зобов'язував того чоловіка на фінансування колишньої, на скільки я розумію. Але це ж було добровільно з його сторони. І він би це робив навіть якби штампу не було. Може відчував, що винен щось тій колишній. А те, що він швидше не розлучився, то до нього претензії. Виглядає на то, що він не був впевнений в майбутньому з новою жінкою і хотів мати місце, куди вернутись в разі чого. Або просто думав, що може ще колись зійдеться з колишнього. Як там в них було - тільки вони знають. Ми можемо лише припускати

 

і це теж впливає на стосунки

 

Все важливе.
Але символізм шлюбу ще не втратив свого значення, особливо для жінки, яку ще не так давно (якихось 100 років тому) у нас в Україні зганьбили б ярликами "розлучниці, безбожниці і безвстидниці", якби вона неодруженою жила і будувала своє майбутнє з якимсь чоловіком "на віру". Від наявності шлюбу зростає ступінь довіри жінки до чоловіка який з нею, хоч за логікою це ще нічого не означає. А от той символ так швидко з підсвідомості і ментальності не витравиш логікою. Він набагато збільшує її готовність вкладати зусилля (час, гроші, здоров'я) у те щоб ті стосунки будувати.

 

а без штампу в паспорті це не реально зробити ?

щасливі ті люди які і без нього є сім'єю. Адже це має бути в душі а не на папері.

Бо дуже часто він псує відносини. Хтось собі думає та куди він чи вона від мене тепер піде коли є штамп. Адже в нас розлучення це стидно. І починає собі хтось з пари дозволяти не повагу чи грубість. А без штампу залишається маленька інтрига, недосказаність. Та і врешті решт або ви впевнені в людині або ні. І ніякий штамп це не змінить.

Я на цьому просто не зациклююсь. Вільний чи не вільний. З людиною добре і це саме головне.

 

Звичайно одружуватися потрібно!!! Адже кожна людина живе для того, щоб залишити ще щось після себе. А без одруження ти не залишиш і не покажеш свою гордість - це твої діти )))

 

"Успешный брак - это когда Вы много-много раз влюбляетесь, но только в одного и того же человека".
...просто понравились эти слова...

 

Ну це теоретично, а практично краще як штамп є... Просто у житті людей є різні ситуації, є емоційні ритми, сплески, падіння, і що коли це падіння співпаде в обидвох - скандал і розлучення, а штамп якраз і дає можливість опам"ятатися, подумати чи варто, є можливість знову зійтися... Завелика самовпевненість і в сімейному житті шкодить... Дров часто не вистачає..

 

"Чи потрібно одружуватися?"
не знаю як для себе Ви вирішите це питання, але повторю відповідь одного мужчини:
"я одружуюсь з нею, бо її люблю, а весь цей офіціоз і печатки для того щоб ніхто ніколи не зміг про неї сказати що вона моя коханка, бо вона моя кохана".

штампи - це лише данина традиціям суспільства, не більше. Це не стільки визнання партнерами єдності саме в момент одруження, скільки визнання вашої пари суспільством.

 

Якщо думки про розлучення вже з'явились в голові одного з пари, то це лише питання часу коли вони розійдуться. Такі думки нізвідки не беруться. І скоріш за все людину сильно щось не влаштовує в другій половинці. А штамп це додаткова морока при розриві відносин.

 

По-перше для Рибки. Не одружитесь, але ж сама жити не будете (інакше клімакс в ранньому віці забезпечений). Ну от Вас представлятимуть колегам чоловіка, родині. І ніхто не казатиме - дружина, а будуть добирати слів кому, які більше подобаються. Гарантую - вони Вам будуть не приємні. ПО-друге діти. В мене дід одружився з бабою після народження сина. Так от стільки татові помиїв на суді довелось потім вислуховувати, коли родичі почали статки діда ділити і казати, що він - не його син! Треба мати повагу і до дітей, і не придумувати їм додаткових складнощів у житті, бо Вам так захтілось.
ПО-третє, не всі сім"ї аж такі погані. І Ви подивіться на одиноких - чи там така вже краса і задоволення.
І я не погоджуюсь, що неодружений в 40 років мужчина сприймається нормально. Я ще не чула, щоб за спиною у такого не хіхікали З ЧИМ САМЕ у нього проблеми. Зазвичай такі вже ніколи і не одружаться і дітей не матимуть. Мала нагоду таких спостерігати.

 

Як на мене питання-А чого одружився взагалі нетактовне. Я би також нікому не пояснювала, чого заміж виходжу. Це є моє особисте і люди, які таке питають просто недостатньо виховані, а потім ще й роблять хибні висновки.
А щодо питання чи потрібно одружуватися. Звичайно, що так. Це наше призначення-створювати сім'ю, народжувати дітей. Сварки-від цього не застрахований ніхто, а от навчитися іти на компроміс-це лише в подружньому житті є. Інше діло, що одружуватися потрібно тоді, коли вже морально до цього готовий, коли знайшов ту єдину людину, з якою роузмієш, що переживеш все,непорозуміння, незгодин,хвороби, а також всі щасливі моменти в житті. Спішити з цим непотрібно.

 

Все що людина за своє життя МУСИТЬ зробити, так це вмерти. А все решта - за власним бажанням. Тому якщо хочеш іще пожити - то вирішуй сам

 

Буду сама жити. Це простіше. До того ж я негарна і не комунікабельна, то ж навряд чи когось собі знайду. Дітей я хочу мати, і не одного. Якісь у мене суперечливі плани, але...

 

Запишіть собі ці слова десь на листочку, запхайте в скляну пляшечку, закрийте її корком і заховайте до дня свого весілля - будете мати з чого посміятись

 

Простіше однозначно. Але не так цікаво

Некрасивих людей не буває. Хто встановив стандарти краси ? Хто вам сказав що ви не красива? А комунікабельність завжди можна розвинути. Так що геть подальше такі похмурі думки.

 

Тут Ви точно праві. Жити самій простіше! Але щастя - це коли перемагаєш неприємності, долаєш перешкоди, зупиняєшся тільки, щоб оглянути як багато зробив, засинаєш під рідне сопіння коханої людини. Одинокі люди роблять такий вибір самі. Я не вірю, що Ви усвідомлюєте, що говорите. Подивіться з іншого боку...
Скільки довкола гулящих, лінивих, чи випивох-дівчат, які і не збираються бути одинокими. Бо більш достойні? Звісно ні. Вони просто не думають про те, що їм заваджає.
Зрештою, не розумію звідки такі думки. Я от не можу скинути 4 зайві кг і мене вони муляють не менше, ніж когось зайвих 50, бо чоловік їх бачить! Це я до того, що всім нам треба працювати, щоб щось отримати. А не сидіти за компом і розчаровуватись. Ану марш в кафе з хлопцями знайомитись. А щось заважає - то марш туди, де це можна виправити(спортзал, перукарня, магазин)! Я бачила Ваші фото. Так от маю родичку з куди менш правильними рисами - вона жодних проблем з чоловічою увагою не має. Все у Вас надумано.