Чи потрібно одружуватися?

Можливо, але статистика стверджує, що значно більше шлюбів є невдалими і приводять до розлучень. Я писав саме про такі шлюби...

 

Отже Ви погоджуєтесь, що причиною розпаду шлюбів є невдалі спроби осягнення єдности?

 

Ви собі уявляєте, скільки самотніх людей буде, якщо до всіх підходити з такими мірками?.. Чи багато нині мислителів-філософів, здатних розмовляти у подружжі на такі теми і на такому рівні, обговорюючи такі речі.. Це велика розкіш - зустріти мислячу, об"єктивну до себе і іншого, інтелігентну освічену людину, яка би відповідала водночас і іншим важливим критеріям (щодо матеріальної незалежності, симпатії і т.і.)
Розкіш шукати таку людину, яка прагне осягнення єдності (а не 1) гарячого борщу, 2) розуміння і підтримки, 3)дерева-сина-дому,4) інших вигод сімейного життя) може позволити собі не кожний. Бо є ризик пролетіти крізь життя - в той час як інші хоч не на "відмінно", але якось житимуть і роститимуть дітей, розлучаючись з одними і знову одружуючись з іншими.. живучи погано -але таки разом..
Не певна що лише юридичний шлюб тримає людей разом якщо вони погано живуть. Часто це є майнові питання, залежність (і садо-мазо теж) і т.і. Так само і без шлюбу люди би не могли поділити житло і не хотіли на старість літ ставати бомжами..

В принципі, я з Вами згодна, Ви все вірно кажете. Але поки немає готовності до "осягнення єдності" - люди і бояться шлюбу, оскільки не впевнені що обидвоє налаштовані назустріч (і думають, що відхилятимуться). Власне, шлюб і символізує межу, на якій люди розуміють що прагнуть єдності - єдність же символізують і ВСІ етнічні обряди: зв'язування, інша символіка злиття двох в одне.

 

Впевненості не буде навіть після шлюбу. В мене знайома теж не знає чи їй потрібен шлюб. Вони живуть разом, їм вже біля 30-ки. Але вона знає, що її вибір - то на все життя і не хоче іншого. А якщо Ваш хлопець хоче ще шукати, то нехай шукає і не морочить Вам голову. Якщо вже знайшов, то нехай одружується. А розвестись в наш час то не проблема, та навіть і не сором.

 

Якщо в вас є такі думки, то та: краще не одружуватись...
Все ж повинна бути взаємна впевненість у парі, для створення сім'ї!..

 

Взагаліто не потрібно, просто так склалось історично в процесі розвитку суспільства, яке могло розвинутись і по-іншому.

 

Взагалі-то, шлюб - це лише традиція, доволі абсурдна і безглузда. Як на мене, світ би став кращим, якби від неї відмовились. Але мушу визнати, що з юридичної точки зору шлюб є виправданим за умови, що в сім"ї є діти, спільне майно, проблема спадку, громадянства тощо.

 

Ясно шо треба. Ше місяця не пройшло як живу сама, а вже-м стикнулася з дуже серйозними проблемами ... ну як би то вам сказати ... проблема власне є одна, але дуже серйозна ... ну не можу я банки відкривати сама. Вчора банку меду купила-м і не могла відкрити. Ой намучилася .. А сьогодні те саме з банкою соусу

 

Я уже приводил эти слова на другом разделе. Повторю их и здесь. Ученики Сократа, спросили у него: нужно ли человеку жениться. Сократ ответил -нужно! Женишься на хорошей - станешь счастливым. Женишься на плохой - станешь философом.

 

А мені Епікур більше подобається
Щастя в кожного своє ) А штамп в паспорті - це лише папір і чорнило. нічого більше

 

Ну что же, не зря говорят: красиво жизнь не запретишь! В каком-то смысле это можно отнести к философии Эпикура: получение от жизни максимального удовольствия. Я понимаю, что это предельно упрощённое, но по сути верное изложение главного принципа его философии. И, конечно, нравится их тезис, что человек должен жить для счастья. Если бы это ещё и получалось осуществить!....

 

А что по вашему может помешать?

 

Ех... А чи знаєте ви, що на думку Епікура найвище задоволення - задоволення від інтектуальних розмов з розумними людьми? Хоча жінок і вина він також не цурався)
І ще важливо зазначити, що Епікур говорив про задоволення, а не щатся.
А загалом я не думаю, що він чи будь-який інший філософ мав претензію на істину. Бо істини нема, а навіть якби була, то нема критерію, щоб її визначити (перефразовую скептиків).
Що ж стосується досягнення щастя, то "Нема шляху до щастя, щастя - це шлях" (Будда).
П.С. Прошу вибачення за мою любов до перефразовування чужих думок

 

С Буддой поспорить трудно. Даже не потому, что за его словами громадный нравственный авторитет. Просто ещё и потому, что это, наверно, правда. Ну а насчёт высказывания чужих мыслей - да все мы неоригинальны! Это редчайшее везение или удача - высказать что-то своё!

---------- Додано в 23:51 ---------- Попередній допис був написаний в 23:49 ----------

Ну и лёгкие вопросы Вы находите! Если бы я знал, что нам может помешать быть счастливым, я бы этого обязательно смог избегнуть! Но - не получается!

 

Губерман то сформулював так

 

Любование красотой, получение от созерцания красоты удовольствия - это тоже близко эпикурейцам. Хотя Вы, шановный Ромко, ощущаете себя погружённым в эту субстанция, но при этом замечаете красоту. Или нет?

 

Як,я розумію,Ви ту субстанцію вважаєте за краще називати смачною чикулядкою?