в 14 ще не беруть-тільки з 17 за згодою батьків а взагалі моя точка зору що за тими всіма відмазками чому не іти в армію елементарний страх відірватись від маминої спідниці
Не завжди. Брат чоловіка займається екстремальними спортами, тиждень взимку на Боржаві в одиночку чи в парі з колегою - не проблема, тобто хлопець сам про себе потурбується, підтримує фізичну форму, їхдить в експедиції ітд. У цьому випадку, вважаю, армія йому не потрібна зовсім у сенсі "відривання від спідниці". Чоловік би мав мати внутрішню самодисципліну, але до того його мають вести батьки, не чужі дядьки, держава чи ще хтось.
Правильна штука! Я тоже в такому рік провчився, Ви йому скажіть зразу, як будуть з нього там прікалуватись, обзивати, знущатись, нехай зразу їх гасить! І так шоб гематома на пів мордяки була! В мене в ліцеї були такі проблеми, хотів там вчитись і перший семестр нікого навіть пальцем не трогнув, а потім розпустив руки, і зрозумів, що з ними я довго і протягну або виженуть або посадять! Во так! А в ліцеї то мене подобалась, правда халтурив там... Але то таке!
Вам не зрозуміти того! У взводі хочуть найти людину для насмішок! Вони мене вибрали, моя вина в тому, що з початку їх не валив! Бо думав, що буду там вчитись! А фіг, мені просто бабці шкода було, вона ще просила щоб я там вчився. Ну не склалось, в коледжі в мене проблем немає бо мої одногрупники знають, будуть язиками тріпати, так зразу получать! Мене ніхто не трогає і я нікого! Життя в цілому я задоволений ---------- Додано в 10:54 ---------- Попередній допис був написаний в 10:53 ---------- Косарі блін!
Не сперечаюсь, не зрозуміти, я завжди вважала і буду, що стати авторитетом можна іншим способом, ніж бійка. Інші способи знаєте? Ви розумієте, що кулаками здобуваєте тільки респект до Вашої сили, але не любов і не пошану, як до людини?
Може я не так виразився! В коледжі в нас нормальні стосунки у всіх, просто кожен знає, що якщо щось почне ляпати язиком, зможе получити, і я в тому числі! Просто треба зрозуміти, за що ти полчув і робити висновки!
Можливо, і я не так. ) Стосунки треба довести до такого рівня, аби в голову не прийшло "ляпати язиком". Тобто, бути таким, аби про Вас подумати погано не могли, не тільки сказати.
Так, розумію. А інколи їй соромно, інколи вона шкодує, інколи б сама собі дала потиличника. А інколи треба бути великодушним і прощати. За це також людей люблять і цінять, інколи ми даємо своєю великодушністю кращий урок, ніж кулаками.
не кулаками, а інтелектом треба "валити"... і так щоб потім ніяких питаннь не виникало. А кулаками то нічого не вийде, максимум короткостроковий ефект був в мене випадок на дискотеці, коли до мене причепився якийсь тіпочок, я здається з його дівчиною потанцював(а це я міг, я був троха випивший). так от витягнув він мене на вулицю почав щось доказувати, хотів бити напевно. Він видзвонив ще десь 5 таких як він, друзяк(ну неможе гопота сам на сам розбиратись, їм тільки стадом) Так от закінчилось тим що ті його друзяки пояснювали свому корешу, що він не правий... Навіть вдарити нікого не довелось
Ну звісно, що так! Якби ми били один одного за всяке сказане була б біда, то вже коли дійсно виходить за рамки, тоді треба провчити! ---------- Додано в 11:35 ---------- Попередній допис був написаний в 11:34 ---------- Ну так є різні ситуації, погодьтесь!
Якщо у людини є біцепси і інтелект, я більше її буду поважати, якщо вона використає інтелект. Словами можна відшмагати болючіше інколи... Я не проти використання сили. Є типи, котрі інтелекту не оцінять. І якщо бачите когось, хто знущається над слабшим, то найдієвішим способом його виховати швидше всього і буде тільки нокаут.
Скажем так, майже усі ситуації можна вирішити інтелектом, кулак то вже крайній медот, для недоганяючих. і вернемось до армії, так от в армії інтелекту не вчать
Скажім так:для тих,кого він(інтелект),в наявності - це полігон для тренувань по його(інтелекту) застосування.
повірте мені, сучасний світ бізнесу, загартовує набагато більше і вчить набагато краще. Заставляє орієнтуватись в ситуаціях, приймати рішення і нести за них відповідальність! Такщо ваше порівняння що не йдеш в армію бо ховаєшся за маминою спідницею зовсім недоречні. Знав приклади коли дорослий вуйко, прослужив в армії, але мама його влаштовувала на роботи, оформляла за нього різні документи, пильнувала щоб помився, поїв, прала, прасувала, готувала і тп... і чим йому армія допомогла? ---------- Додано в 12:15 ---------- Попередній допис був написаний в 12:07 ---------- не погоджусь з Вами, інтелект можна тренувати вивчаючи іноземні мови, вивчаючи високі технології, і тп... а підмітаючи плац, чи риючи окоп "от сюдова і до обеда" інтелект тільки притуплюється і народжується озлобленість...
Армія - наука життя в чоловічому колективі. Це лакмус для слабкодухих. Всі чревоточини зразу видно,їх не сховаєш. Не скажу,що лиш армія є цим лакмусом. Найперше,що спадає на думку - зона. Де простих нема. Майже всі навколо - вовки. Але,не бажаю нікому туди потрапляти. Ще...спортивний табір..хм...де теж слабаків швидко виводять на чисту воду.
Тут наголос на науку життя взагалі, чи в чоловічому колективі зокрема? Бо науку життя можна і інакше здобувати. Звісно, якщо комусь треба більше дізнатись саме про чоловічий колектив - то кращої можливості не бачу.