Чи обов'язково належати до якоїсь церкви щоб спастися?

Вам що так важко повірити, що людина, котра майже 10 років щоденно досліджує писання, може процитувати напам"ять десяток віршів? Чи може ви поясните яка різниця між словами Отець і Батько, крім того, що перше - архаїчне, а друге більш вживане в сучасній розмовній мові?

Щодо святого духа, то це, на відміну від того, чого вам так дуже хотілось би, не особа, що має власне ім"я, і як наслідок пишеться з малої букви.

 

Такие выражения как "угодно Святому Духу и нам " (Деян 15/28) подсказывают, что первые христиане воспринимали Его как личность.
Христос также говорил о Нем как о Личности "Он прославит Меня-сказал Христос (Ин 16/14)
Дух Святой обладает личностными качествами:1, испытывает пренебрежение со стороны людей(Быт 6/3)
2,Он учит(Лк 12/12)
3, Убеждает (Ин 16/8)
4, Руководит делами церкви(Деян 13/2)
5,Помогает и ходатайствует(Римл 8/26)
6,вдохновляет(2Петр 1/21)
7, Освящает (1Петр 1/2)
Эти действия могут быть присущи только Личности, а не безликой силе и влиянию исходящему от Бога.

В библейском повествовании о Святом Духе говорится как о Боге. Петр обратившись к Анании, сказал ему" ... Для чего ты допустил сатане вложить в сердце твое мысль солгать Духу Святому....ты солгал не человекам, а Богу(Деян 5/3,4)

 

А як вам, Зеніте наступне судження:

Згрішити можна лише перед Богом.

Сказано, що перед Святим Духом гріх не проститься. Перед Сином Божим проститься, а перед Святим Духом - ні. Як же тоді можна говорити про те, що Святий Дух не особа, якщо перед Ним можна/неможна згрішити, та ще й не проститься?

 

я не буду заглиблюватися у світоглядні чи релігійні речі, а просто вставлю цитату з чинного на сьогодні "Українського правопису", який є основним правописним документом для всіх людей, які вважають себе грамотними:

Примітка 2. З великої літери, але без лапок пишуться назви культових книг: Апостол, Біблія, Євангеліє, Коран, Псалтир, а також назви таких релігійних понять, як Бог (але бог Перун і т. ін.), Божа Матір, Син Божий, Святий Дух і т. ін. (http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-1.html#toc92)

З точки зору лінгвіста, не так важливо, як ви ставитесь до Святого Духа, може ви ідолопоклонник Але писати треба з ВЕЛИКОЇ БУКВИ... якщо ми говоримо про правильне написання

 

Ви напевно зауважили, що § 38. наведенного вами посилання говорить про написання з Великаої літери власних назв.
Тому таке написання Божа Матір, Святий Дух відображає ніяк не грамотність, а релігійні погляди укладача, котрий вважає святий дух особою.

Єврейське слово ру́ах і грецьке пне́ума, які часто перекладаються словом «дух», мають декілька значень. Усі вони стосуються чогось невидимого для людського ока, сили, яка перебуває в дії або русі. Ці слова, єврейське і грецьке, вживаються стосовно: 1) вітру, 2) діючої життєвої сили земних створінь, 3) спонукальної сили, яка походить із символічного серця людини і змушує її говорити й діяти певним чином, 4) натхнених висловів, які походять з невидимого джерела, 5) духовних осіб і 6) Божої діючої сили, або святого духу.

Що таке святий дух?
Порівнюючи біблійні вірші, в яких говориться про святий дух, бачимо, що ним можна ‘наповнитись’, ним можна ‘христити’ і ним можна когось ‘помазувати’ (Луки 1:41; Матв. 3:11; Дії 10:38). Якщо б святий дух був особою, то про нього не можна було б так сказати.
Ісус також назвав святий дух «помічником» (НС; грецьке пара́клетос) і сказав, що цей помічник «навчить», «засвідчить», «казатиме» і «почує» (Ів. 14:16, 17, 26; 15:26; 16:13). У Святому Письмі уособлення не є чимось незвичайним. Наприклад, сказано, що мудрість має «дітей» (Луки 7:35, Хом.). Говориться також, що гріх і смерть царюють (Рим. 5:14, 21, Кул.). Тоді як в одних віршах говориться, що промовляв дух, в інших пояснено, що це робилося через ангелів або людей. (Дії 4:24, 25; 28:25; Матв. 10:19, 20; порівняйте Дії 20:23 та 21:10, 11). В 1 Івана 5:6—8 (Хом.) сказано, що «свідчить» не тільки дух, але також «вода і кров». Отже, жоден з виразів, які вжито в цих віршах, сам по собі не доводить, що святий дух є особою.
Правильне визначення святого духу має підходити до всіх віршів, у яких йдеться про той дух. Виходячи з цього, можна зробити логічний висновок, що святий дух — це Божа діюча сила. Це не особа, а могутня сила, і Бог робить так, що вона виходить з нього і виконує його святу волю (Пс. 104:30; 2*Пет. 1:21; Дії 4:31). ("Обговорення на основі Писань" видана свідками Єгови)


«Павло, за своїм звичаєм, пішов туди й... обговорював з юдеями Святе Письмо. Він їм пояснював і доводив, що Христу належало прийняти страждання і що Він мусив воскреснути з мертвих» (Дії 17:2,*3,*СМ).

 

Думаю, ви дуже влучно виразились. Ідолопоклонники. Ідол - це річ чи предмет який займає місце Бога. В "світків" - це колективний ідол - Бруклін!
Вони не мають права ні на йоту відхилятися від наказів цього ідола.
Щоб він не сказав - це для них закон!

 

Зеніте, не пишіть фігні, яка сама собі суперечить. Сила сама по собі не може навчати, свідчити і казати і ваш логічний висновок, як теза з "кривого дзеркала" - нелогічна.
А ще поясніть, чому проститься гріх проти Бога, а проти "Його сили" не проститься?
Ну для повного розуміння дописувачів що до бруклінських вигадок.

 

А особливо чути. Але в них справа трохи в іншому. Ця сила може проникати тільки по каналу, який прорили "бруклінскіє таваріщі".
Чи це не єресь? Чи не гріх проти Духа Святого?

 

Що ж, - цілком "хрЕстиянська" лексика.
Ефесян 4:29—30: . . .Нехай з ваших уст не виходить жодне гниле слово, а лише добре, яке при потребі може зміцнити; тоді воно принесе пожиток слухачам. 30 І не засмучуйте Божого святого духу, даного вам як печатку, щоб приготувати вас до дня, коли будете визволені на основі викупу.

Присутні бачили, що Ісус зцілив чоловіка опанованого демоном. Книжники й фарисеї знають, що не можуть заперечити цей акт, як також багато інших Ісусових чуд. Щоб знеславити Ісуса, вони кажуть народові: «Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів».
Знаючи їхні думки, Ісус кличе книжників і фарисеїв до Себе й каже: «Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються. І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?»
Тому що фарисеї заявляють, що декотрі з них теж виганяли демонів, то Ісус також питає: «Коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші?» Інакше кажучи, те в чому вони Ісуса звинувачують також стосується них. Ісус перестерігає: «А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже».
Щоб довести пункт, що виганяння демонів є доказом Його сили над Сатаною, Ісус каже: «Як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв’яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує. Хто не за Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає». Ясно, фарисеї не є на стороні Ісуса, але виявляють себе агентами Сатани. Вони відвертають ізраїльтян від Нього.
Тому, Ісус перестерігає цих сатанинських противників, що «богозневага на Духа не проститься!» Він пояснює: «Як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого,— не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!» Ті книжники й фарисеї вчинили непростимий гріх, тому що зловісно приписують Сатані дії, які вони ясно бачили були дією Божого святого духа (Матвія 12:22-32; Марка 3:19-30; Івана 7:5). (Вартова Башта від 15/10/1990 с.7,8)

 

Бачу, що вірші приведені в перекрученому стані. Приведу більш точний переклад.

29 Do not let any unwholesome talk come out of your mouths, but only what is helpful for building others up according to their needs, that it may benefit those who listen.
30 And do not grieve the Holy Spirit of God, with whom you were sealed for the day of redemption.
Ephesians, 4

Щодо лексики... Приклад лексики єговістських єретиків. Так би мовити,
wholesome talk

В 61-му, коли випасав коней, бачив одного, зашмарканого, та нахабного свинопаса, - не пригадуєш?

 

Що саме зачепило Педро, - що свинопас зашмарканий, та нахабний, чи те що не пригадує? Якщо шукає щось нелітературне, нецензурне чи образливе, - раджу перечитати власні та Михові дописи!

 

Мене ніщо не зачепило. Абсолютно. Попри те, що я особисто нікого не обзивав, чим регулярно "грішать" "світкі", я цю писанину показав, як обличчя єговістів. Засновники секти натренували добре в моральності.

 

Як з гуся вода!!!

 

Зеніт, ви не любите си "закласти" регулярно? Бо грубити ви навчились не гірше від свого вчителя Рутерфорда. Ось якщо ви по вживанню алкоголю зрівнялись з ним - то картина вимальовується повна.

 

Як то можна вивалити спіч про зовсім інші речі, які нічого не пояснюють і зробити висновок, який я собі хочу. Цікаві би почути викрутаси у світлі ваших дописів, що до смерті чоловіка і жінки, що згрішили проти Святого Духа. Якось воно вже зовсім не узгоджується з ітак гнилою теорією.

 

Пробачте, але ахінею пишете повну... Це все одно, що я вам буду казати про закон, відповідно до якого хабарництво карається конфіскацією і позбавленням волі на енний строк, а ви мені - про те, що з точки зору моралі хабарник брав гроші, бо так всі роблять і до того ж десятину він віддавав на благодійність.
"Український правопис" - це нормативний документ, затверджений Кабінетом міністрів, розробником правопису не виступає 1 людина, а виключно колектив авторів, у який входять співробітники Інституту української мови, Інституту мовознавства ім.О.Потебні та провідні спеціалісти у сфері української мови з усієї України. Дехто з них взагалі атеїст...
Якщо ви бажаєте грамотно писати, повинні дотримуватися еталону, яким є "Український правопис", де закріплені НОРМИ. Буде там норма, відповідно до якої Святий Дух писатиметься інакше, - тоді можна буде про щось дискутувати. А поки що ви допускаєте помилку в написанні
Але найбільша біда, що ви не хочете визнавати це, а вперто "перештуковуєте" все під свою теорію...
Будьте обережним у житті, бо помічається нездорова тенденція:
не біда в тому, що є помилка (гріх), біда в тому, щоб люди вигадують під неї собі виправдання То про яке каяття може йти мова? Якщо ви навіть у таких життєвих дрібничках такі затяті й не хочете визнати, помилку, тощо вже говорити про віру? Ви на кожну свою помилку знайдете по 100 причин, щоб не визнавати її...
У вас нема смирення...

 

"Я як я" в сенсі свідомості - це ніщо, нуль, велика пустка, яку не кожний здатен осягнути, відчути, обчистивши те "я" від розповідей інших людей про нас і наші характеристики, які виникли лише тому що ми потрапили в ту чи іншу оправу, як Ви кажете, чи середовище.
Бо "Я як він" - це лише наша розповідь про нас і наші можливості чи властивості, і про це ми знаємо завдяки іншим людям.
"Я як ми" - це відчуття себе часткою групи людей ("ми, українці/вони- європейці", або "ми, християни/ вони погани, або "ми, людство/вони інопланетяни" і т.д.)
Це все відбувається у свідомості. А душа.. душа - це окремо від свідомості, хоч, напевне якимсь чином прив'язано до "Я як я".
До речі, вчені встановили що мозок кожну десяту частку секунди перевіряє ідентифікацію "це -я", "це - я".. цікаво напевне вловити цю перевірку у соті долі секунди після ранкового пробудження.. але напевне все відбувається занадто швидко щоб вловити.

 

не знаю, де ви того набралися... Простий експеримент, відкидаємо все, що, на ваш погляд, є елементами формування Я (національність, стать, вік, сімейні стосунки) і від того Я не стаю НЕ Я... Я залишаюся Я. Спробуйте відчути це у стані медитації, це доволі просто.
Сумніваюся, що коли ви залишаєтесь наодинці із собою, ваш мозок тільки те й робить, що нагадує: ти - жінка, сестра, дочка, українка, киянка і под...
Окрема мова про свідомість. Свідомість - це свого роду "випромінювання" душі (невід"ємний елемент душі, як промені сонця - невід"ємний елемент самого сонця, хоча не є сонцем), це випромінювання пронизує все матеріальне тіло, що і дає змогу нам помилково ототожнювати "Я" з тілом. Чим чистіша свідомість, тим сильніше ми будемо усвідомлювати - "Я - ДУША". Тож наше завдання на початковому етапі - очищення свідомості.

 

Мова не про мене особисто.
Мабуть просто - для людини, яка вміє відкинути свою біографію, характер, місце і час народження, теперішнє місцеперебування і все інше, і не просто уявити чи зрозуміти розумом - а пережити отой стан "ніщо", крім того яка на "ти" з медитаціями.

Мені здається, свідомість - це властивість живого фізичного тіла і мозку, через яку у нас є контакт з душею. Після смерті свідомість в тому сенсі в якому ми зараз "притомні і при ясній свідомості", вочевидь, зникає разом з життям тіла. А от з тим що залишається оте "ніщо" - "я як я" - мабуть, погоджуся.

Там же де і Ви "набралися" протягом свого життя своїх думок і теорій чи переконань. Не варто зневажливі дієслова використовувати - думаю, це ознака ще недостатньо очищеної свідомості.

Всезнаючий Бог знає всю історію світу ще до його сотворення. Знає Він і про кожну людину, чи прийме вона Его спасіння, чи відкине. На основі цього знання Він і предвизначає кожну людину до спасіння, чи погибелі. На це предвизначення Боже, а не людське, і ніскільки не насилує свободну волю людини, тільки завдяки якій і можливу спасіння.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Спасіння
Якщо Бог знає про кожну людину ще до її народження чи прийме вона спасіння чи ні - то чого б було не судити нас усіх хто живе у ХХІ ст. ще 2 тисячі років тому?..

 

Слушне запитання!
Якби Бог знав все наперед, то Він би ніколи не створив людину...