Чи обов'язково належати до якоїсь церкви щоб спастися?

Пане Зеніт, а може не будем лицемірити а почнемо говорити правду (я знаю що така категорія як правда серед "світків" не ціниться).
Я сказав вже, що я надзвичайно вдячний, що ви переклали все що видала вам вежа на українську мову.
Але ось таке
хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу
Звичайно, це ви переклали з російської, бо в українських Бібліях звичайно пишеться Отець. Але це ще нічого. Чому Святий Дух з маленької букви???
Адже ви пишете, хрестячи в імя Отця, імя Сина і імя Святого Духа!
Значить імена трьох осіб! То чому ж третю особу зневажати?
Скажу вам на вухо - за це чекає велика кара, пане Зеніт. Думаю, ви її вже несете перебуваючи в "світках".

 

спррава в тому, що є різні автори з різними цілями. От, наприклад, про Мітру. Я цікавився тим міфологічним героєм. На тому сайті, що дав консультант, пради про Мітру не більше 5%. Cкоріш за все, про інших героїв написано з таким самим настроєм....

 

можливість жити принципово відрізняється від самого життя. Можливість - це тільки проекція.
А яке воно, життя з Богом?

 

а ви знаєте? то проясніть свою точку зору... що таке спасіння...

 

ні, не знаю... тому й питаю. Я ніде не писав, що мета мого життя - спасіння і що всі ми маємо спастися. Власної точки зору на це поки не маю. Саме тому і звернув увагу на те, довкола чого так пристрасно тут сперечаються, кажучи, що спасеться лише групка людей або лише обрані (достойні) з різних групок... так підозрюю, що десь тут мали би ше бути ті, хто скаже, що не спасеться ніхто, бо там ніц нема (як варіант - всі в пекло, а це точно не спасіння )

 

а від чого спасатися хочете?

 

я ніде не писав, що ХОЧУ СПАСАТИСЯ... тим більше, якщо те "спасіння" кожен тлумачить по-своєму. Теба розібратися, що то таке, а вже потім подумати про подальші дії

 

ну що ж почати потрібно спочатку,

від чого спасатися, для чого і яким чином....

 

Я взагалі недорозумію, навіщо треба спасатися. ПРОСТО треба бути доброю людиною - просто так, а не під загрозою "не спастися"

 

Не мені судити про цю людину. Те про що ви писали-людина живе достойно.
Питання в тому, чи вона це робить щоб отримати спасіня чи тому що вже спасенна?
Я не знаю серця тієї людини, але якщо вона керована Духом Святим в неї обовязково буде плід Духа-любов. Можливо, що в житті цієї людини він проявився в допомозі іншим.
Взагалі людину, яка близько спілкується з Богом можна визначити по тому чи на її обличчі відображається слава Божа,чи є мир в серці тої людини, чи є радість.

Питання складне, тому що можна вести зовні достойний образ життя, але і не мати Духа Святого.
Христос про таких людей говорив:“Многие скажут Мне в тот день: Господи! Господи! не от Твоего ли имени мы пророчествовали? и не Твоим ли именем бесов изгоняли? и не Твоим ли именем многие чудеса творили? И тогда объявлю им: Я никогда не знал вас; отойдите от Меня, делающие беззаконие”.

 

Головне, людина має розуміти, від чого, або від кого вона хоче спастися - від людей, чи від себе. Мене цікавить другий варіант.

 

Що означає: 'Бути просто доброю людиною'?
Що таке добро?
Одна й та ж дія чи подія може бути добром для однієї людині і злом для іншої.
Не все так однозначно...
Де межа між добром і злом?
І найголовніше:
Що є добром в Божих очах?

 

постараюся пояснити детальніше що я мала на увазі:
"церква" в грец. "еклезія" - "ті, що покликані", люди, які позитивно відкликнулися до Божого покликання; отже, це не проста громада.
"Тілом Ісуса Христа" називає церкву апостол Павло (1Кор.12:27).Це "тіло" складається з "усякого племені,і язика, і народу, і люду" Об.5:9
також, щодо місця поклоніння:на це питання Ісус теж дав відповідь, коли Його запитувала самарянка, де правильно поклонятися чи на горі Герезим чи в Єрусалимі? Він відповів: "Ні на цій горі , ні в Єрусалимі....але...поклонники правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі і в правді (Ів.4:20-24).Отже, без різниці в якому це буде місці.

---------- Додано в 16:45 ---------- Попередній допис був написаний в 16:12 ----------

перепрошую, але ви помилилися, це не мої слова:girl_sad:

 

все, що ця людина робить у житті, спрямоване на служіння Богу.

1) Ви гарно написали, що судити про людину треба за ознаками. Як бачите, ознаки в описаної мною людини доволі (м"яко кажучи) гарні. І керується у своєму житті він прекрасним бажанням.
2) Він - вайшнав. Святе письмо, яке він читає, - Веди. Проте всіх не вайшнавів просить читати свої Святі писання (мусульман - Коран, християн - Біблію і т.д.). Сам дуже гарно знає християнське вчення й розказує про ПОДІБНЕ в різних релігіях.

---------- Додано в 18:30 ---------- Попередній допис був написаний в 18:25 ----------

на всі ці питання шукайте відповіді у вашому серці, бо якщо ви навіть про таке питаєте, то остаточно заплуталися і НІХТО НІЯКИМИ ЦИТАТАМИ І НІЯКИМИ АВТОРИТЕТАМИ ВАС НЕ ПЕРЕКОНАЄ.

Добро - це нагодувати голодного (навіть якщо він ваш ворог), одягнути нагого (навіть якщо доведеться щось зняти із себе), виростити квітку чи картоплю (красиве і корисне), виховати дитину (допомогти розкритися її таланту, знайти своє призначення в житті)... Все просто і водночас складно... Слухайте уважно своє серце і воно вам підкаже.
Якщо ви не знаєте, як усе обернеться (а ви не можете знати!), то просто мусите зрозуміти, що НЕ ВИ ГОСПОДАР ЦЬОГО СВІТУ, а Господь. Дійте так, як треба (як велить серце, а не розум) і нехай буде так, як того бажає Бог.

І ще дуже важливо: на ваші НЕКОНКРЕТНІ питання будуть десятки таких же неконкретних відповідей. Якщо ж ви опишете конкретну ситуацію, будете мати конкретні поради, з-поміж яких обов"язково знайдуться 2-3 справді гарні й дієві. Пишіть не речення зі словами "якщо", а зі словами "у мене така ситуація/проблема..."

 

1. Всі запитання були риторичними й не потребували відповідей.
2. Згідний.
3. Голос власного сумління може притуплятися від надто гучної 'музики' сьогодення, та й не на всі запитання може дати відповідь наше сумління. На загальнолюдські - так, а на сакральні - лиш частково.
4. В разі потреби обов'язково так і напишу.

 

А давайте припустимо, що відповідь на це питання в якойсь людини вже є.

Давайте навіть для певності припустимо, він має таке саме уявлення про якості і вчинки доброї людини, що і Ви. От на всі 100% співпадає.

І тепер з цим припущенням повернемося до мого питання: чим має більше опікуватися людина, яка знає, що значить "бути доброю людиною": тим, щоб відповідати своєму уявленню про добро, чи тим, щоб отримати прощення за минулу та існуючу невідповідність?

Як маєш вдома немитий посуд - насамперед митимеш чи проситимиш пробачення за не вимито? А якщо митимиш - то заради щоб чистий був чи з остраху покарання?

 

я теж деколи люблю так закрутити запитання, що тре півгодини читати
правильно, що мають до роботи - хай думають

 

Маленька поправка.
А якщо серце дівчині підказує продовжувати любити оруженого бо він - той єдиний який, вона відчуває, її "суджений", бо вона бажає йому тільки добра - хоч це і губить її, хлопцеві - вкрасти у багатого щоб поділитися з бідним, революціонеру - вбити царя щоб врятувати всіх голодних його рабів.. і т.д.
"Серце" - це дуже часто є емоції, почуття, пристрасті.. "голос совісті" - взагалі унікальне явище, у одних - куца і заглушена, у інших - навпаки гіпертрофована до ненормальних (на загал) розмірів: картати себе і почуватися винним до депресії та "недостойним" буквально за кожне слово чи вчинок, взагалі не їсти м'яса, взагалі не кривдити тварин - не бити мух в хаті - хай собі живуть і лазять де хотять, не відштовхнути дитину від небезпеки (бо їй же буде боляче - так серце скаже).. це тільки розум може вирахувати що краще нехай дитина від поштовху впаде і заб"є руку-ногу, аніж ось зараз буде вдарена током (наприклад) чи ще щось екстремальне..
"розум" - "холодний", безпристрасний, аналітичний суддя, але без нього - ніяк.
В тому-то і дуальність наша, людська, що серце з розумом прагнуть часто різного - але одне без одного не можуть.

 

все зліпили в одну купу
Совість або серце - це одне і те ж. Це все ДУША. Оскільки вона перебуває в районі серця, то й називають її "серцем". Душа випромінює істинні знання, бо вона - часточка Бога, відповідно, володіє (хоч і обмежено) якостями Бога. У душі вже міститься інформація про те, що є добре, а що - погано. ТО, так би мовити, первинна інформація. Якщо людина робить щось не так, то душа починає бунтувати, от і з"являється "голос совісті". У ВСІХ совість однакова, бо Господь не творить якихось людей з особливими душами. Всі душі початково однакові, але всі душі тут різні, бо чисту душу вкутує різна кількість гріховного бруду. Той, хто очистився від бруду повністю або майже повністю, за свідченнями очевидців, починає світитися зсередини (згадайте про Св. Серафима Саровського).
Із коханням взагалі доволі складна ситуація: як правило, це все дія емоцій, а душа (совість), у той час просто не має можливості протистояти всім почуттям. Закоханий бажає насолоджуватися своїм об"єктом всіма 5 почуттями, душа просто безсила.
В індуїзмі є чудове порівняння:

Людина - це як колісниця, запряжена 5 шаленими кіньми, які рвуться кожен у своєму напрямку (5 почуттів, які прив"язуються до об"єктів матеріального світу, вимагаючи задовольнити себе: нюх хоче насолоджуватися запахами, шкіра - дотиком і т.п.), віжки (розум, або по рос. ум) тримає в руках візник (інтелект, або рос. разум), а в самій колісниці душа, яка просто спить. Душа віддала себе інтелекту (рос. разуму), але він у нас слабенький, тому не може втримати у своїх руках "віжки"-розум (рос. ум) і приборкати почуття. Душу ми розбудити не можемо, але ми можемо "прокачати" наш інтелект (рос. разум), який твердо буде керувати через розум (ум) нашими почуттями, буде приборкувати їх і ми доїдемо туди, куди нам треба

До речі, розум - це адвокат почуттів, він робить усе, щоб не дати можливості інтелекту опиратися почуттям (згадайте: якщо не можна, але сильно хочеться, то можна... думаю, кожен наведе купу прикладів, як його розум обманював, тільки щоб задовольнити почуття, особливо це стосується жінок, бо їх почуття у 6 разів сильніші за чоловічі).

Ніякої дуальності нема є вибір розумію вас, як жінку... жінкам дуже непросто.
Серце (душа) насправді знає, чого вона прагне - з"єднатися з Абсолютом, з Началом Усіх Начал, Першоосновою, Альфою і Омегою... розум відстоює бажання почуттів, але як тільки інтелект приборкує розум, то і почуття, і розум, й інтелект допомагають душі рухатися у правильному напрямку
Так що вперед


п.с. те, що ви назвали гіпертрофованою совістю, потребує окремого розбору. Але вже перше вказує на вашу викривлену свідомість відповідно до обставин суспільства. В Азії цілі народи живуть ТИСЯЧАМИ років і не їдять м"ясо. Це норма. Особисто я м"ясо їм, але обмежую себе в цьому і в перспективі планую повністю відмовитися, бо не вбачаю потреби. Особисто знаю людей, які колись їли, але вже більше 20 років не вживають. І можна тільки позаздрити їхньому фізичному стану. Коли чоловік у 70 з гаком пре по Карпатах так, що за ним молоді вгнатися не можуть, то це про щось свідчить (останнє написав для тих, хто стверджує, нібито без м"яса неможливо жити)

 

Можна поцікавитися:
Звідки у Вас така точна інформація місцезнаходження душі людської?

---------- Додано в 01:43 ---------- Попередній допис був написаний в 01:09 ----------

1. Душа - часточка Бога, а тіло - часточка сатани?!
У душі містяться загальні принципи добра і зла.
2. Якщо душа - це голос совісті, а совість у всіх одинакова, то...
3. В мене дещо простіша теорія:
Всі ми люди, народжуємося фізіолічно і анатомічно подібними за своєю будовою живими організмами, котрі мають базові задатки котрі не залежать від знання (сумління), котре записане в "загрузочному" секторі чистого жорсткоґо диску (мозку). В ході розвитку людини котрий проходить практично протягом усього життя людини, вона постійно щось пізнає, робить і внаслідок цього в неї виробляється певний набір звичок і норм поведінки, формується характер людини, але зазвичай найбільших змін він зазнає саме у підлітковому віці.
Згодом вже починається конфлікт між первинною і вторинною інформацією.
В пошуках консенсусу процесор, котрий також 3находиться в можку починає прагматично підшуковувати можливі варіанти ро3витку подій.
І нажаль не завжди вони перегукуються з го4осом сум4іння.

---------- Додано в 01:54 ---------- Попередній допис був написаний в 01:43 ----------

Проблема не в тому що без м'яса, й жиру не можна прожити окремому чоловіку чи групі людей, а в тому що на всіх не вистачить одних овочів і фруктів.
Тварин можна вбивати заради поживи, то навіщо на себе накладати якісь ще тягарі про як нічого не згадує Бог (біблійний Бог).