Чи обов'язково належати до якоїсь церкви щоб спастися?

Щодо реформації згідна, а от щодо якихось непомітних правдивих поклонників, долютеранських часів (яких ви уявляєте з аналогом вчення, що відповідає бодай на 50% сучасним поглядам С.Є.), то вибачте за грубість, але то - вартобаштові, абсолютно нічим не доведені казочки (якщо ви про це там прочитали).

 

Нічим не підтверджені, але і нічим не заперечені...
Люди за своєю сутністю прагнуть вірити в казочки...

 

Бачу, що всі визнають можливість спасіння поза церквою. Так навіщо вони тоді взагалі потрібні. Звичайний бізнес, який виростає скрізь, де є можливість заробити. Віруючі стали для нього поживним середовищем.

 

Для того, аби у цьому питанні не довірятися вартобаштовим казочкам, треба поцікавитись історією протестантизму. Літератури є багато, але грунтовної мало, та й важко придбати. Якщо вас це цікавить, то з доступної у НЕТі можу порекомендувати Е.Уайт "Великая борьба".
http://www.knigi-white.narod.ru/knigi/KV5_velikaya_borba/index.htm
Якщо просіяти чисто суботницькі прибамбаси і вибрати історично-документальні зерна з 2-го по 15-й розділ, то за виключенням деяких моментів грунтовнішого матеріалу я не зустрічала.

 

Або хоча б ту, яка бере свій початок від апостольської, а не засновану людьми, які подумали про себе забагато.

Тут не можливо не погодитись.

Добра Новина розповсюджувалась завжди і попри все. Вам відомі країни, де б люди не чули про Христа? Інша справа, що вони Його ще не прийняли.

Не варто присипляти сумління протестантів ілюзіями про їх найбільшу наближеність і найбільшу істинність. Подробили Христа на часточки і продовжують дробити. Краще покаятись.

Хто заважає виправляти помилки в середині церкви? Мабуть не Бог.

Господь покарав церкву розколом, молимось, щоб Він вилікував нас від цього розколу. Все більше людей розуміють, що цей поділ їм не потрібен.

Ще одна суб’єктивна думка?

 

Чи обов'язково належати до якоїсь церкви щоб спастися? --це не відомо.

До церкви обовязково потрібно ходити, тому що в церкві людина наповнються благодатю Божою, чим більше відвідин храму якщо людина віруюча вона це відчуває благодать і спокій поза церквою. Ось хороша стаття про подружнє життя , як утримати. Раджу прочитати! (але якщо ходити то в церкву а не в секту - тому що в секті нема благодаті !)



http://orthodoxy.org.ua/uk/dopovidi_ta_promovi/2010/02/08/30059.html

 

.... По змісту віри усі християнські конфесії беруть там початок, бо виникли не з нуля, не на голому місці, і не з інших релігій. Усім відомий той вигаданий критерій істинності, який перетягують між собою (кожна на себе) католицька та православна конфесії. Натомість Ісус дав зовсім інші критерії істинності (не спадкоємно-послідовно-історичні критерії, які складають форму, але не зміст віри). Тому дехто може вибирати і вигаданий критерій "хоча б ту...", а декому важливіший зміст віри, а щодо історії, то дехто зважає на "плоди", керуючись критеріями Ісуса (Ів.8,31-32). (Iван.13:34,35)

Авжеж, особливо певній конфесії бажано покаятись за ріки пролитої крові (не формально в особі Іоана Павла II), а щиро, не вигороджуючи злочини, розпусту і відступництво своєї конфесії, прикриваючись вигаданою святістю і непомильністю.

Стопудово

У Писанні сказано, що головне - виконати Закон (Рим.13:8), а стосовно розколу, то звичайно, що він небажаний, але якщо причиною розколу є відступництво всередині церкви і небажання очищуватись (як ви правильно помітили, що не Бог заважає цьому)... то треба виходити з обставин, що склались. Вилікуватись від розколу можливо лише відмовою від відступницьких нашарувань. Але цього нема. Натомість іде захист і виправдання не лише сучасного відступництва, але й того, від якого вже відмовились. Якщо раніше відступництво захищалося силою церкви і ті, що виступали проти відступництва оголошувались єретиками і страчувалися, то зараз відступники не мають змоги розправлятися з реформаторами, але і повертатися до апостольського віровчення не мають бажання. Їх влаштовує синтезоване віровчення на основі поєднання апостольської віри з різного роду вигадками , припущеннями, гіпотезами, язичництвом. Тому їм нічого не залишається, як лише пропагувати небіблійні ідеї про те, що лише у їхній конфесії людина може отримати чи купити (див. пост 23) благодать.

 

Питання теми дуже філософічне. Насправді не обов"язково належати до якоїсь церкви, щоб дотримуватися всіх правил життя та існування
АЛЕ
пошук інформації рано чи пізно заведе вас у глухий кут - надто вже велика кількість дописів, які суперечать один одному. Саме інститутом систематизації і виступає церква в першу чергу. Хоча тут залежить ще від настоятеля - досвідчений і освічений настоятель виголошує дуже гарні та інформативні проповіді, а не просто переповідає церковні притчі. Саме з таким настоятелем спастися набагато легше.

 

Допис дуже філософічний.

 

а чому? розумію хлопчину - з гарним вчителем завжди вчиться легше.

 

Можна самому при великому бажанні навчитись.Варто лише поставити перед собою ЦІЛЬ ДОСЯГНУТИ МУДРОСТІ,або життя саме зведе тебе в такі рамки,що хочеш не хочеш доведеться змінювати цінності і пізнавати великі тайни біблії.З віком певно кожен задумається для чого він власне живе і чому саме його так доля муштрує.Для пізнання не треба вчителя ,чи церкви як такої САМЕ ЖИТТЯ ВЧИТЬ (знаю по собі).

 

Единим мірилом істини є Біблія. Якщо якесь вчення не відповідає Біблії- то це людськи вигадки. Але тексти з Біблії не можна видьоргувати. Якщо людина не бачить правди- то це тому що її духовні очі закриті ( имея глаза не видят и имея уши не слышат). Перед тим як читати Біблію треба молитись.
Кто хочет творить волю Его, тот узнает о сем учении, от Бога ли оно, (Иоанна 7)
Хто дійсно шукає Бога і просить Бога привести в його Церкву- отримає відповідь

 

Можливо, тут треба було замість "спастися" сказати щось типу "не піти в світ". Якщо дивитись правді в очі, то від керівника таки залежить доля слабших у вірі, прихожан. Якщо він їм чимось не подобається, то вівці розсіюються. А якщо він має сильну харизму, то згуртує тисячі.

 

7 если же ходим во свете, подобно как Он во свете, то имеем общение друг с другом, и Кровь Иисуса Христа, Сына Его, очищает нас от всякого греха. (1 Иоанна гл 1/7)
19 Они вышли от нас, но не были наши: ибо если бы они были наши, то остались бы с нами; но они вышли, и через то открылось, что не все наши.( 1 Иоанна 2/19)
так мы, многие, составляем одно тело во Христе, а порознь один для другого члены.(Римлянам 12/5)
14 Все они единодушно пребывали в молитве и молении, с некоторыми женами и Мариею, Материю Иисуса, и с братьями Его(Деяния 1/14)
25. Не будем оставлять собрания своего, как есть у некоторых обычай; но будем увещевать [друг друга], и тем более, чем более усматриваете приближение дня оного( Евреям 10/25)
Не нужно ли прислушаться к Библии?

 

Яка церква істинна?

Тут говоримо далі, яка церква істинна, а не про кінець світу.

 

Мабуть, ніяка.

 

Як так? У Господа має бути Його церква.

 

От у Господа і питайте.

 

Це тема з середньовіччя, зараз це з практичної площини перейшло в філософську.

 

а по-моєму розділ відноситься і до філософії...

повторюю ще раз, більше повторювати не буду...

які критерії? час? не факт..

п.с. не варто все підряд блокувати, деколи тре глянути під іншим кутом...