Чи може священик на сповіді питатися такі речі? Звідки він про це може знати?

Мені також колись давно показували в Біблії цитату, в якій сказано, що якісь віруючі сповідались один одному.

Я ще прочитав в інтернеті, що раніше в християнській церкві кожен віруючий сповідався не перед священиком, а перед іншими віруючими.

Виходячи з того, можна зробити висновок, що віруючому не обов'язково сповідатися перед священиком.

 

Якщо вам так зручно...

 

А як же тоді бути з Причастям?

 

Десь в Біблії записано, що перед Причастям треба сповідатися?!

Наскільки я знаю, треба щиро розкаятися в своїх гріхах і щиро пообіцяти не робити їх більше у майбутньому, і справді не робити їх у майбутньому.

Є ж такі віруючі, що постійно сповідаються з тих самих гріхів і далі їх продовжують робити. І це тягнеться багато років, навіть все життя.

В мене була вчителька, яка постійно за допомогою терору щодо учнів вимагала хабарі від їхніх батьків. Але вона постійно ходила до церкви десятки років. Я не повірю, що вона не знала і не усвідомлювала, що вона такими своїми вчинками грішить щодо учнів та їхніх батьків. Але вона була переконана, що пізніше її гріхи будуть їй прощені через її щире розкаювання. Інакше вона би цих речей не робила. В кінці на зустрічі однокласників вона просила учнів: "Якщо я комусь колись що погане зробила, то я вас прошу мені пробачити." Я думаю, що вона би не просила пробачення, якщо вона би не ходила до церкви.

 

Це звучить, як виправдання самого себе.

А як ви збираєтесь очиститись від гріхів?

Із Євангелія від св. Йоана «А Ісус їм: “Істинно, істинно говорю вам: якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете Його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло Моє їсть і кров Мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня. Бо тіло Моє — їжа правдива, і кров Моя — правдивий напій. Хто споживає тіло Моє і кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я — в ньому. Як Мене Отець живий послав, і Я Отцем живу, так і той хто споживає Мене, житиме Мною» (Йн 6, 53‑57).
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2022/07/325439

 

Я приблизно знаю, що робилося в голові цієї вчительки. Я ще розумію, що вона могла не усвідомлювати, що хабар є гріхом. Але вона, я глибоко переконаний, добре знала, що вона тим грішить, що вона тероризує учнів та робить їм різні пакості для того, щоб батьки учнів їй принесли подарунки-хабарі. Це навіть не стільки називається хабарництвом, як дріб'язковим рекетом. Що цікаво, що вона часто перед класом говорила, що вона та її чоловік добре заробляють і їй нічого не потрібно.

Тепер вона в кінці життя буде лежати в прострації в церкві на підлозі та ридати-каятися, і їй це зло буде прощено. Аджеж розбійнику на хресті Бог простив. І так, як вона робила, так робить дуже багато віруючих. Це означає, що вона все добре знала і розуміла.

Очиститися від гріхів за допомогою щирого розкаювання та обіцянки більше не грішити і реально не грішити в майбутньому.

Про сповідь там в Біблії нічого не сказано, що саме її потрібно для очищення гріхів.

 

Я тобі привів слова Ісуса:

“Істинно, істинно говорю вам: якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете Його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло Моє їсть і кров Мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня. Бо тіло Моє — їжа правдива, і кров Моя — правдивий напій. Хто споживає тіло Моє і кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я — в ньому. Як Мене Отець живий послав, і Я Отцем живу, так і той хто споживає Мене, житиме Мною» (Йн 6, 53‑57).


Але у тебе вперто своя думка по відпущенню гріхів.

А гріхи змиваються Кров'ю Спасителя. А щоб їх визнати, потрібно їх виявити, наприклад, священику, покаятися і прийняти Кров Спасителя.
Що тут не ясно?

 

Добре, не хай я з вами погоджуюся.

Питання: де там в тій цитаті конкретно сказано, що треба сповідатися?

Ви самі там написали, що треба покаятися. Я про це написав вище.

Вдаєте вигляд, що мене не розумієте або ви справді мене не розумієте.

 

Було б дуже добре: прийти до сповіді, визнати всі гріхи і реально більше не грішити. Біда в тому, що поки напевно цього нікому не вдавалося.

 

Може комусь в більшій чи меншій мірі це вдавалося.

 

Дiї 3:19 UBIO
Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами

Дiї 2:38 UBIO
А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

А щоб покаятися, потрібно назвати гріхи, які заподіяні і конкретно покаятися за них. На сповіді ми перераховуємо гріхи, потім йде каяття, потім змиття гріхів Кров'ю Спасителя.

 

Ісус Христос прийшов на землю і став Людиною, щоб спасти людей від гріхів, бо нікому не вдавалося прожити життя без гріхів, тобто, без порушення 10 заповідей.

А смерть та Воскресіння Ісуса Христа зробило можливим спастися, але для цього треба повірити в Ісуса Христа, в Його місію на землі.

До Ісуса не було такого, що покаявся і ти вже чистий. Не існувало такого механізму, діяв закон - 10 заповідей. Ясно, що хтось грішив більше, хтось менше, але в Царство Небесне не можливо ввійти з найменшим гріхом.

 

1. Гріхи можна написати самому собі на папері. Можна стати на коліна, скласти руки і перерахувати ці гріхи, дивлячись в небо. Отже не обов'язково їх розказувати перед священиком на сповіді.

2. Я вже раніше писав, що раніше не було сповіді перед священиком. Тоді сповідалися в церкві перед іншими віруючими.

3. В протестантських церквах немає сповіді.

4. В Біблії не вказано, що треба сповідатися перед кимось для розкаювання, яке необхідне для прощення гріхів.

 

Можна, напевно, і так. Але мова йде про досконалу сповідь. Напевно, є добре, коли є свідок того, що ви робите. В Письмі не читав про такий спосіб, як написав на папірці, склав руки і так далі. Може Бог прийме і таку сповідь. Може... Але навіщо ризикувати? Припустимо, людина на фронті у небезпеці смерті. У неї нема можливості сповідатися перед священиком. Це інша справа. Напевно в ці хвилини Бог вислухає сповідь. Але зверніть увагу, перші християни сповідалися перед християнами, тобто колективом, тобто при свідках. Ви б погодилися на таке? Як на мене, це значно важче, ніж перед одним священиком.

Що стосується протестантських церков, то я не думаю, що вони є приклад для наслідування у цьому питанні.

 

Мені суб'єктивно здається, що протестанти є більшими християнами і вони стоять ближче до Бога ніж інші християни католики і православні. Хоча я бачив сам, як один протестант писав погані вірші в інтернеті. Також я бачив, як один свідок Єгови розказував про свою брехню, яка, я вважаю, є гріхом. Мені раніше здавалося, що Свідки Єгови також належать до протестантських церков, хоча це є не так.

 

Свідки Єгови не християни. Це визнають і протестанти і традиційні.

А що до "здається"... це таке... Католики і православні мають значно глибші знання в цій справі.

 

Але протестанти в повсякденному житті та побуті поводять себе більше по-християнськи ніж інші християни. Менше в них є лицемірства.

 

Важко сказати.
До протестантів потрібно записатися/заявитися. У традиційній церкві хто хоче той зайде без всяких фіксувань.

 

Я не думаю, що всі протестанти вимагають, щоб до них записувалися.

Львівський історик Василь Расевич, який народився на Волині, порівнював там життя місцевих православних і протестантів-баптистів:

https://m.facebook.com/story.php?st...RL7G6Srcml&id=100002122701346&mibextid=2JQ9oc

https://m.facebook.com/story.php?st...HTU7Wa4hzl&id=100002122701346&mibextid=2JQ9oc

 

Сучасні християни дуже добре би подумали перед тим, як грішити, якщо би їм прийшлося сповідатися перед іншими християнами.