чи може людина змінитись?

Добре сказано.... так воно є... котимося на похилій площині.....

 

Миху,а нині сі дриглі їдєт?
Три дні сьвєт,все ж...
А скоро ше три дні сьвєт...
В людей постійне свято..а ти кажеш,що вони скочуються....
Нє...вони сі піднімают...і душа їх жиє в постійнім очікуванні с-в-й-е-т-а...
Чергового...

 

Раніше я дивилася на світ і на людей інакше, а з часом побачила, що помилялася.
Але не в цьому проблема, гріх має схильність рости.

Я додам, що без Бога людина з часом змінюється в негативний бік.
Я би хотіла повернутися назад, коли було більше здоров"я і часу на інших людей, але не в стан життя без Бога. Хоч і невелике моє духовне надбання, але воно цінне для мене.

А ще багато віруючих людей кажуть, що чим ближче наближаєшся до Бога, то тим більшим бачиш свій гріх.

 

А інколи стається так,що проходить час і ми думаємо,що людина з якою ми спілкуємося змінюється...але насправді то можуть бути не зміни,а справжня поведінка тої людини...яка грала роль і не була собою...але ролі бувають інколи такими,що не під силу навіть геніальним псевдоакторам...

 

та йой, Ромку... кіко тих свєт, як так сі задумати?
бульбу тре садити - то і є свєта...
а восени тую бульбу викопати і купити волинської, бо файна... такі во свєта...і по свєтах...

 

Ніц тоті хомосапієнси не міняют...
Весною бульби закопуют в землю...ціле літо коло неї порпают...восени викопуют...і закопуют в ями,щоб весною викопати і закопати в землю...
А самі йдут до того сільпо,купуют патроха,варєт дриглі і їдєт...

 

а то традиція, котра своїми коренями далеко в глиб віків.... ви проти традиції?

 

Ну да...пам’ятається,з патрохів мамонтів тоже дриглі варили...
Правда,сільпо ше тоди не було...
А с-в-й-е-т-кували і тоді...
Квартірний вопрос(с)..їм на користь не пішов...тотим..хомо...

 

Во, во пане Миху. Мені мій муж також оповідав про таку традицію, же як первомай в вукошко, так радзєцкий люд в руку лукошко з бараболев і вперед. Сапают, садят, полят. Але де нам Львівшьким паньом про таке знати. Вічно жию і вічно чогось сі вчу!

А що до того чи може людина змінитись? Може. Над собою просто треба дуже багато працювати і молитись до Бога аби давав силу не злетіти з рейок. Мені он нещодавно чоловік сказав дещо, надіявся мені тим пригрозити. Сказав, але ти стаєш самовпевнена!!!
А я йому, дякую милий, для того і плачу стілько грошей.

 

якщо б людина була не в змозі змінитися, то який тоді сенс жити?

 

А якщо в змозі, то тоді який?

 

будь-якій. гори зійдуть з місця, якщо повірите. що вже говорити про якісь повсякденні дрібниці. і те що багато хто не змінюється (більшість навіть), або змінюється в гіршу сторону нічого не означає. така можливість дана кожному, а скористатися нею чи ні це особисте рішення кожного. так що міняйтесь і змінюйте світ навколо навколо себе!

 

Вам, видно, років десь 20?
Ну що ж, це непогано!

 

Якось на проспекті Свободи я підійшла до молодого чоловіка, який продавав релігійну літературу і стала розглядати. Підійшла поважна пані і питає його: от люди ходять до церкви, сповідаються і знову грішать. Той запитує: скільки разів ви прополюєте грядки щоб був добрий урожай. Жінка замислилась, подякувала і сказала "я подумаю".

Якщо людина усвідомлює свої недоліки і намагається їх позбутися, то змінюється на краще.

 

22

просто супер

 

Поучайте лучше ваших паучат!
Буратино

Придется разочаровать тех сильных духом людей, которые надеются длительным душевным напряжением жену или мужа — воспитать. Сколько мои коллеги, друзья и я сам ни сталкивались с подобными ситуациями, результаты оказывались одинаковыми.
Одинаково грустными.

Тут два возможных варианта развития событий.

Первый. Близкий вам человек под вашим сильным душевным давлением (естественно, из лучших воспитательных побуждений) может довольно-таки долго (годы!) оставаться таким, каким вы хотите его видеть, но — но все равно только некоторое время.
* Пока у вас хватит сил, а у него терпения.
Как бы этому близкому человеку ни было важно быть рядом с вами, как бы он ни был готов терпеть напряжение и подстраиваться под ваши ожидания, всему наступает предел и установленное силой рушится. Конкретно: либо этот близкий устраивает бунт, требуя внимания и уважения к себе настоящему, либо просто уходит туда, где его принимают как есть, не требуя быть кем-то еще.
* Удивительно, но людям почему-то всегда хочется быть самим собой…

А если ваше давление было достаточно долгим и сильным, чтобы человека внутренне переломить (сломать?) и не дать ему уйти, все равно рано или поздно за это насилие он — отомстит. Отомстит скандалами и слезами, капризами и нервотрепкой, обманом и тихим саботажем (вы, ругаясь, будете называть это "безответственностью") или безразличием и равнодушием.
– Я десять лет делаю из него человека, а он все делает лишь бы мне назло, — раздраженная "неблагодарностью" мужа жалуется его жена.

"Извини, но больше жить с тобой я не могу", — обнаруживает однажды записку очень "правильный" муж и удивляется: "Ведь все было нормально!"
* Под давлением все ухудшается — гласит один из "законов Мерфи".

Увы, жизнь раз за разом настаивает на своем: не надо делать из любимого (любимой) кого-то еще. Даже лучше и чище. Живите с тем, кто есть, — или живите с кем-то другим. Вспомните мудрое: "Единственный человек в мире — не единственный" и идите к тому хорошему человеку, в ком размер лично вас не устраивающих мелочей такой, что вы можете их принять и жить с тем, что есть. Тогда и душевные силы можно приберечь не столько для воспитательного давления на близких, сколько для — понимания.
* Потому что есть надежда, что на ваше искреннее понимание он ответит — своим. И что-то захочет изменить сам. А это большая разница.

Кстати, все это можно отнести и к самому себе. Себя тоже можно насиловать сверх меры. И если изменения, которые вы себе навязываете ради того, чтобы соответствовать требованиям живущего рядом, окажутся больше, чем ваше "Я" внутренне и искренне готово претерпеть, то уже ваше собственное внутреннее напряжение начнет все портить — изнутри.

Меняться под окружающих можно и нужно настолько, насколько в нынешних обстоятельствах это для вас приемлемо и органично.
* И еще чуть-чуть.

И лишь когда эти изменения уже станут естественной нормой (или будут окончательно отвергнуты как несостоятельные), можно приступать к следующим. Ничего сверх меры!

Есть и второй вариант развития отношений, если вы все-таки будете оказывать воспитательное давление. Если ваш любимый в своей внутренней основе еще не полностью сложился, воспитание окажется более или менее действенным и важные, нужные и добрые качества вы ему действительно привьете.
Об этом выше написал Н.И.

В каком-то смысле вы создадите (насильно!) часть его самого. Возможно, что он, оценив, новую часть примет. Но вы-то для него так насильником и останетесь — как бы умно вы друг другу ни объясняли обратное. И поэтому воспитанный вами человек от вас — уйдет.

Он уйдет от вас воспитанный и улучшенный, может быть, иногда он вас будет вспоминать даже с благодарностью. Но жить с вами — не будет. А будет — с кем-то другим, для кого он, уже "воспитанный", окажется "таким, какой он есть".

Короче, если вы будете близких переделывать и воспитывать, то либо у вас не хватит сил и человек уйдет от вас каким и был, либо у вас сил — хватит и тогда человек уйдет от вас — воспитанный. В любом случае

* Вы воспитываете любимого — для кого-то другого.

Если хорошему, близкому человеку надо, если он сам просит и хочет — давайте, будем ему помогать, честно отвечать на вопросы, подсказывать варианты ответов и так далее. Но — давайте помогать человеку ради него самого, так как это нужно и приемлемо ему.
* И вовремя останавливаться — как только на нашу помощь упал спрос.
http://nkozlov.ru/books/s244/d1520/?resultpage=3#.Tnr0iuzttJE

 

Таке простирадло - і все ні до чого...
Особисто я постійно змінююся хоча б в дрібницях. Тому що люблю.
І бачу, як дружина в чомусь змінюється. Тому що любить.
Взагалі, я дуже здивувався після одруження, що цей "штамп у паспорті" насправді не просто штамп. Багато речей, які, здавалося, змінити майже нереально, змінилися ледве не на автоматі.

А оці всі висновки і теорії - то дурниці. В стосунках між людьми, а особливо таких близьких, нема якихось констант, правил, формул, в які можна одне одного підставити і вивести однаковий для всіх результат.
Кожен досвід - унікальний, ніколи не варто казати категоричне "ні"...

 

Просто це:

- не Ваша ситуація. І дружина у Вас не діє тиском.
А тому конкретно для Вас це

Не варто міряти світ і ситуації лише по собі і своїй ситуації і бути категоричним у висновку, бо і справді

 

Це не моя, а практикуючого психолога Тимура. Я своїми словами його слова не коментувала. Просто - є така думка (фахівця-практика, можна сказати).
Він розглядає саме варіант конкретного "перевиховання" одним іншого. "Перевиховання" зовні когось протягом 20-30 років (Пока у вас хватит сил, а у него терпения) і його зміни з його ж власної волі - це зовсім інші речі.

 

Якби я був сам по собі - не було б тих змін і не було б жодної власної волі.
Власне слово "воля" тут дуже цікаво приплелося і доречно, декому справді просто бракує сили волі, щоб щось змінити, незважаючи на те, що для іншої людини ці зміни у партнері - життєво важливі.