чи може людина змінитись?

Гм...
Із досвіду. Не мого, але...
Людина може змінитися з великої любові до іншої особи...
і зі страху перед втратою...

 

щодо прощення... є такий вислів: "милосердный не прощает"
... а щодо змін.. хм.. залежить що розуміти під "зміною".
впринципі можливо все.

 

а навішо зміни від любові до когось..так любов може щось і змінює, але навряд сутність людини....та і взагалі, хіба можна впевнено говорити, що щось змінилось в людині, може воно вже було, а ви не бачили.....

 

Лев Толстой зауважив (може не дослівно) "От новорожденного до 5-тилетнего пропасть, от 5-тилетнего до меня - шаг".
Тобто якою людина сформувалась, такою вона і буде ціле життя. Думаю, що формування людини закінчується у підлітковому віці. А далі зовнішні чинники дають змогу побачити людину у всіх можливих проявах.
Але це буде та сама людина.

 

На власному досвіді переконалася, що не може. Змінюється світогляд, думки, ставлення до людей, до самого себе, але щоб повністю... Мене життєві ситуації заставили не змінитися, а навпаки, побачити реальність. Я стала більш впевненішою, менш плаксивою, більш жіночною, можливо "холодною" і не довірливою. Але десь в глибині душі, є та маленька Зорянка, яка хоче любити і бути любимою... Так само мій чоловік: бідний, так старався мені показати, що змінився, але не вийшло. Зовнішність інша, а сама сутність...

 

Так мінятися людині кардинально рідко треба. Зазвичай це просто якісь незначні речі. Якщо людина зміниться кардинально, то це вже не буде вона, а хтось цілковито інший.

 

Справді, та сама. Але ж, можливо, суттєво змінена. Можна говорити, що це ми так "бачимо людину в різних проявах". Але якщо в різні часи ці прояви дуже вже різні, то чому ж не вважати, що людина змінилась?

Ну, а що ж означає "повністю"? І хіба питали, чи може людина ПОВНІСТЮ змінитись?

 

Скажімо так, на одні й ті ж самі типи подразників реакція мала б бути однакова.
Інша річ, що визначення типу подразника спостерігачами може бути хибне .

Найнесподіваніші прояви людини можуть бути у стресових ситуаціях. Саме тоді людина демонструє себе. Не змінюється під впливом стресу (як часто можна почути), а лише проявляє себе.

З.І. Хоча такі загальні розмови важко вести. Кожен про щось своє, в результаті говорить . Завжди краще про конкретні випадки

 

І все таки людина міняється. Знаю по собі. Чим ближче до фінішу, тим спокійніше на все реагую.

 

Про себе можу сказати,що після одного випадку(загострення хвороби,зупинка серця),кардинально змінилось ставлення до життя,як би патетично це не звучало...
Чи можна сказати,що я змінився..мабуть...

 

Вірю.
Це, напевно, єдина умова за якої людини може змінитись. А точніше, може змінити приорітети у житті.
До речі, у книгах Ірвіна Ялома (про якого я не раз згадувала, бо краще ніж він все одно не скажу ) ця тема є головною.
Лише реально відчувши, усвідомивши реальність смерті - можна навчитись цінувати життя.

 

Таке висловлювання уявляється мені однобоким. Під час стресу людина проявляє, яка вона під час стресу. Так само, у звичайному житті людина теж проявляє себе, а саме - проявляє, яка вона у звичайному житті. Останнє навіть важливіше, бо звичайне життя займає більше часу, ніж стреси.

Згоден.

P.S. Офтоп. До мене щойно дійшло, що З.І. пишуть замість "P.S.". Прикольно! Раніше я думав, що це щось типу імітації вигуку здивування чи звуку відрижки.

 

Не особливо читаючи попередні дописи... з власного досвіду можу сказати, що людина змінюється в залежності від цілі, мети, ситуації і взагалі протягом часу... Адже кожна/кожен з Вас частково, а то і повністю не такі як були 2-3 роки тому... То чому ці зміни не можуть мати кардинальний характер в короткі терміни?! Елементарно... Мені тряплялось і стервеніти, і ставати паінькою, простою і життєрадісною, цілеспрямованою серйозною... різні ситуації... Коли я прагну отримати визнання в професійній сфері, то міняюсь в цьому напрямку, і нажаль, раніше не контролювала цього в особистому житті... Тому часто виникали суперечки... Переоцінка цінностей, постановка пріоритетів на даний момент - і ось, від стерви і сліду не стало... Сьогодні... сьогодні я проста людина, яка може поспілкуватись на широкий діапазон тем, без частки стервозності, на стадії проектування цілі... Що буде завтра? Це буде залежати від ситуації і просування стадії цілеспрямованості...

Людина змінюється постійно, люди людей змінюють постійно... Як на мене - це звичайний природний процес. Стабільність - це чудово, але не в плані особистості, її треба розвивати, змінювати і коригувати.

 

ось що хвилює: чи може змінитися на ВСЕ життя алкоголік, наркоман в минулому?

 

може. то залежить правда тільки від нього.

 

у них то ремиссия. Она может быть и пожизненная, но всё ж - ремиссия. И много случаев, что хоть 5, 10, 20, 30 лет трезвости, но потом в итоге возвращаются к тому же. Вот и волнует.

 

я змінююсь... змінюю інших...

однак відштовхуюсь від того, що десь 90% сутності людини сховані в підсвідомості... і проявляються при певних обставинах, життєвих ситуаціях... ростуть, видозмінюються...

а оті люди, які як нам видається змінилися - стали прагматичніші, жорсткіші, гордіші і тп... насправді ті самі хороші, що і були... просто вони ніби заблукали в лабіринті життєвої суєти... якщо їм допомогти, спробувати вплинути - вони розберуться в собі і все стане на свої місця...

якщо ваш вплив на людину не дає результатів і вона не позбуваається негативних рис - або все дуже складно, або людина завжди такою була.. ІМХО

 

"Если очень захотеть можно в космос полететь."

 

"Бывших наркоманов не бывает, бывают только воздерживающиеся" Наверно, те кто это говорит, знают о чем они.

Вопрос зависимости, особенно химической очень сложный. И ответ на него во многом завит от того, почему вы задаете этот вопрос

 

якщо захоче
я напевно не можу судити по свому досвіду, єдине з пагубного про що страшно жалію - то куріння в підлітковому віці протягом декількох років... змінилася на ВСЕ життя! чому? прийшло просвітлення... проблеми зі здоровям, бажання мати в майбутноьму здорову і щасливу сімю... не знаю, може заядливі курільщики мені не повірять, але мене зараз верне від цигарок, хоч раніше реагувала зовсім по-іншому..

то питання вирішилось в мене на підсвідомому рівні... нізащо не повернусь до тої звички! так захотіла!!!