Відповідь: чи може людина змінитись? Або перестають бути собою. Потім опам"ятовуються, чи ні. Прихожу до висновку що однієї відповіді про зміну людини, її характеру та поведінки немає. Кожен конкретний випадок має конкретне рішення.
Людина може змінитись якщо в неї така доля, що вимушена буде змінитись або має бажання змінитись, а якщо ні, то вона залишиться такою, як була в дитиньстві, до самої смерті, ставши більш скритною, особливо стосовно негативних сторін своєї поведінки та характеру, які мають будуть періодично проявлятись, залежно від ситуації.
Я погоджуюсь. Навіть себе порівнюю колишню і теперішню, як зовнішній вигляд, так і характер. Якщо соромязливу від природи людину, яку крім цього виховували бути ввічливою і скромною, помістити в середовище, де "кожен за себе", вона змушена виживати.Є навіть така приказка:з вовками жити - по вовчому вити. Тому все таки з часом людина міняється під впливом обставин.
На мою думку людина формується як особистість до певного віку,в дитинстві цей процес інтенсивніший, а далі він слабшає і десь у 19-22 у кожного з нас свої риси характеру,привички,принципи,моральні цінності і т.д. Так, далі ми набуваєм життєвий досвід, який допомагає нам пристосуватись до різних ситуацій.одягаєм різні "маски",корегуєм і розширяємо свій світогляд, або ні. Але це не міняє сутність кожного з нас, це додаткові знання та навики,які потрібні нам для того,щоб легше жилось.
Існує думка що характер людини формується до 5 років, а психіка лишіється пластичною тільки до підліткового віку. На мою думку кожна людина має певне незмінне стале ядро, сутність. З віком та досвідом людина набуває певних рис, навичок. Погляди встановлюються, рушаться, змінюються. Але сама сутність незмінна, хіба якісь величезні зусилля або глобальні фактори.
Абсолютно постійного - так. Змінюється поведінка людини, змінюються життєві цінності, приіоритети та авторитери, це природньо для істоти, реагувати на середовище. Воно наче шкіра наростає. Але то тільки зовні. Коли змінюється щось стале, рушиться у душі, то вже інше. Про таких кажуть - повернулася інша людина, бо зміни настільки сильні, що тої людини вже нема. Так бува коли людина повертається з війни, з тюрми, переживає момент смерті. Змінюється досить просто лише зовнішнє проявлення, просто людина вирішує що буде так і робить так. Але до і після того рішення то та сама людина.
Людину міняє саме життя....обставини, які у ньому є....але це стосується не всіх.Я знаю особисто одну людину, яка вважає себе "пупом Землі", хоча по великому рахунку - це звичайний і типовий егоїст і хам. Він вважає, що земля крутиться тільки навколо нього і не зважає зовсім на інших людей, які теж живуть у цьому світі. Він сам усвідомлює, що його життєва позиція не зовсім правильна, але про ніякі зміни у собі навіть чути не хоче. Це його позиція...а от, які умови поставить перед ним життя він знати не може...
І такі екземпляри попадаються...Їхнє життя...їхній вибір...Але існує Бог, який все бачить...І все в житті повертається бумерангом...
Тип темпераменту змінити неможливо. Але можна контролювати та коректувати його риси. Якщо є бажання. А характер звісно змінюється під впливом різних обставин. Саме життя його змінює
Для білошкірої людини це не проблема: вона може ставати червоною, синьою і навіть чорною, в той час, як для вихідків з африканський країн це неможливо.
Усе в житті поступово міняється, і людина теж змінює ідеологію, характер, звички, інтереси... Хтось більше, хтось менше. Особисто я чітко відчував, як я змінювався протягом життя. Деякий час навіть уважно це вивчав і офіційно поділяв своє життя на ери, епохи та періоди (але врешті настала зміна, яка полягала в тому, що мені набридло так багато про це думати і я скасував цей поділ). Щодо того, щоб бажати змінитись у певний бік і працювати над цим, таке теж було, особливо я цим переймався в 1987-88 роках, і тоді це було здебільшого малорезультативно. Зате протягом останніх приблизно 10 років я таки поступово міняюсь у кращий бік, хоча не сильно цим переймаюсь. Думаю, головне - не панікувати, що змін нема. Треба бути спокійним, позитивно налаштованим і любити себе. Тоді закладені колись бажання, скоріш за все, рано чи пізно здійсняться. І ще одне. Я чітко відчуваю, що люди міняються, коли зустрічаю своїх колишніх однокласників. Справа в тому, що діти між собою часто бувають дуже нечемними й агресивними. У дорослому віці це зникає. Ти пам'ятаєш поганого хлопця, який морочив тобі голову якимись неприємними приколами, а бачиш нормальну культурну людину; я сприймаю це як вражаючі зміни, хоч і знаю, що це не дивно.
знаю точно шо може, але це все залежить від факторів впливу і від розвитку самої людини. провірено з власного досвіду. на собі випробовувала. переконана в тому що люди міняються, але багато хто плутає між своїми поглядами на людину і між тим чи дійсно змінилась та чи інша особистість. впринципі за короткий час пого проживання на цій планеті можу твердо сказати що я змінилась і що моє "Я" помітно виросло, змінились погляди на життя і появилось більше розчарувань в моїх очах. я по іншому очінюю ситуації з життя.... так я змінилась.....