Змінитись не може по характеру, темпераменту. Може порозумнішати і почати по-іншому ставитись до речей. ---------- Додано в 10:19 ---------- Попередній допис був написаний в 10:18 ---------- Не плутайте з кар'єризмом і лицемірством.
Ну копець. То я так і не зрозумів, міняється чи ні? Прошу детально пояснити на прикладі ялинки. :girl_blum::girl_cool:
Года четыре назад встречаются на Чупрынки два гуманитарных доктора — один бывший многолетний секретарь партбюро нашего Оперного театра, другой такой же — только из Универа. Один другому: - Ви знаете, пане доктор, я вже два тижні думаю — де нам взяти національно-свідомого Піночета?! Де?! Нема! Второй ему: - Так, пане професор, я так само про це весь час! І дійсно нема! А так треба! Моего присутствия не стесняются — а что тут такого? Высказывают вполне патриотические мысли — кто бы расстрелял наших комуняк. Не сомневаются, что лично их сия чаша горькая минует — они теперь патриоты, настучат на соседа какого-нибудь и зачтется. На самом деле нет — все вам припомнится, мужики, тот сосед раньше на вас стукнет, у нас по этой части традиции — ого-го! И у вас лично тоже — мы помним. 50-60 тысяч коммунистов было во Львове в неправильные времена. Откинем десяток тысяч русскоязычных — остается около 40 тысяч нынешних нацистов, фашистов и просто умеренных и достойных националистов, перекрасившихся в 1991-м. Манкурт люстраций не боится, мне скрывать нечего. Все знают — отец в КГБ служил, сам три года в райкоме отпахал — партократ, значит. Не стучал, не вербовали да и потребности такой не было — мог и так зайти в райотдел КГБ. А другие аж дрожат, смешно смотреть. Месяц назад старый знакомый, живущий до сих пор в обкомовском доме (понимаете, кем был?). объяснял мне, как он всю жизнь боролся с коммунистами. Другой — бывший секретарь райкома партии по идеологии(!) когда-то мне в трамвае говорил — просто в нас з вами різні політичні погляди! Что там, ёпть, у тебя — погляди?! Это когда они появились — в 91-м, что ли? «Погляди» у него, видишь ли! Прийміть мене, засраного, до громади — разом з моїми новими поглядами! И смотрит при этом в глаза, понимаете — не стесняется! Старый приятель плечами пожимает в недоумении: http://www.mankurty.com/blog/?p=8340
ага. це дуже гарно характеризує, який "ідеологічно стійкий контингент", а насправді, яке бидло складало вищі партійні кадри. І так, ці будуть хвалитися і хизуватися придуманим минулим, в надії, що їхні розповіді витіснять з пам'яті оточуючих, - та й їх самих,зрештою, - правду. А ті, кому нічого соромитися справжнього минулого, якщо живі ще, то скромно мовчать і скрушно похитують головами. Бо вони звикли мовчати. Тоді - бо за необачне слово можна було загриміти на білі ведмеді, а зараз - бо голос їхній вже надто немічний, щоб його почули серед гамору перекінчиків.
Прилетіла дрібна комашка або заповз жук, псує гілочку або хвоїнки, тут же через ранку проникла найдрібніша спору гриба, сформувалася грибниця і почала жити за рахунок живих тканин рослини. Спочатку побуріли хвоїнки, потім гілочка, половина рослини, і поступово на сосні залишається лише верхівка, а від ялівцю – одна назва.
Un.Known, признаюсь, Ви хоч запостили два рази, але я ніц не зрозумів що то малось на увазі, і яким боком куди його маю притулити. Спеціятєльно загнали мене в ступор, за те що я спробував над Alias_кою познущатись? Але нема горя без добра. В знайомого на дачі п'ять гарнющих сосон. Одна почала жовтіти. Можливо то і є схожа причина. Кинув йому посилання. За це дякую
То не я. Воно само. ) Ну Ви ж просили на прикладі вічнозелених. Серед людей також є такі - здається вічнозелені, але "прилетить якась комашка", дивишся - а вічнозелене пожовтіло...
Адаптуватись до ситуації точно може. Наприклад з одними людьми бути тихою і спокійною, а з іншими - запальною і гучною. Часто залежить від ситуації.
Дівчата, скажу чесно, я - інтроверт. Але нещодавно мені заявили, що треба змінити свій характер і стати екстравертом. Мовляв, так буде зручно оточуючим людям. Але чи буде зручно мені - хтось спитав? Може, мені так зручно боронитись від навколишнього середовища! А якщо комусь незручно - хай звикає сам. Не буду мінятись.
Cобственно и рагули никогда не меняются.... ---------- Додано в 18:50 ---------- Попередній допис був написаний в 18:50 ---------- А кем потом это быдло стало? Cамыми нац.-свидомими кадрами,вступили в соответсующие партии и организации и т.д..
Будь собой! Если казаться не тем, кто ты на самом деле, можно получить не ту работу, не тех друзей, не свою любовь и, вообще, не свою жизнь. (С)
Я раньше думала что никто не меняется, но теперь все чаще сталкиваюсь с тем что люди все-таки меняются... вот только не понятно из-за чего?
Людина не може змінитись. З роками кожен виглядає соліднішим і мудрішим, але це лише ширма, за якою криється сутність... .Кожен виконує своє призначення. Юда теж не хотів робити зло, але змушений був виконати те, що пророкували пророки... .
Для чого тоді християнство і церква, якщо людина не може змінитись? ---------- Додано в 22:49 ---------- Попередній допис був написаний в 22:48 ---------- Виходить, Юда невинний. Ви згідні?
Для того, щоб не опускались нище. Може ви скажете ще, що ті сповідаються і каються більше не грішать...? Згоден. Він виконував волю пророків і став символом зради, щоб знали її суть.
Мені здається, що люди не міняються. зміна характеру і саморозвиток - це різні речі. Ми можемо змінювати погляди під впливом інших людей чи прочитаних книжок, але себе ми не змінемо. Фундамент заложено з ранніх років і наступні роки просто будують стіну на цьому фундаменті. Стіна - це саморозвиток, а фундамент - наш характер. Моя думка така
Що таке характер? Яку саме якість з того що Ви називаєте характером людина не здатна змінити якщо вона того захоче і знайде потрібну для цього технологію?