чи ми є самі собою....

Відповідь: чи ми є самі собою....

Та цо ви так цервонієтесь як пОмідор?

Я хтів сказати що ориґінальне твердження що людина (підвид гомо сапієнс) була не найблизчим родичем шимпанзе а таки бабуїна. Бо вже повадки надто блИзькі, а нє? Се все була невинна теорія, а Ви заперечуєте?

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

та я заввжди знаав що Ви золоті. :D

Не погоджуюсь і Ваш висновок в даному питані мене ніц не цікавить. :p

А от з тим що Ви "золоте ябко" я цілком погоджуюсь без всяких там теорій. :D

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

Дякую. Я Темряву люблю томушо тамко все віддбувається. :p (принаймі у Галичині, йой я як Афтерстеп; мине "абстраґинують" йой.) :eek:

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

не всі люди бояться, "а що про мене подумають"!
щодо того , що ми "є частиною......", то , на мою думку, це також об"єктивні складові еволюції людства. те, що у нас закладено генетично ще не є повністю нами.
от наприклад, якщо когось так переймає суспільна думка(а переймає вона всіх без виключення, тільки у різній мірі), уявімо цю людину в своїй кімнаті, нікого немає, ніхто її не турбує, вона абстрагована від того,що зараз відбувається з іншими, вона належить лише собі і Богу - невже вона не є сама собою?
а людина в щирій молитві, невже і вона не є сама собою?..
взагалі я погоджуюсь з вами в частині "людина боїться", оскільки страх не дозволяє бути собою.
але я все одно абсолютно впевнена, що людина може бути собою.
і ще: давайте всі подумаємо, коли людина може бути собою? згідно з вашими словами, якщо тільки немовля може бути собою, то особистість - не може бути сама собою??? бо немовля - це ще не особистість. або я взагалі все невірно розумію

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

хм... знаю точно тільки те, що з різними людьми я різна (маю на увазі близьких і чужих)
і з тими і з тими я є самою собою, але виглядає це по різному
мабуть бути собою - це поводитись саме так як ти хочеш, а з різними людьми по різному хочеться поводитися

а не бути собою - це поводитись не як хотілося б, а як варто/потрібно/вигідно. для цих випадків і корисно вдягати маску
тому іноді я її вдягаю - то свідомо, то підсвідомо

щодо того чи ми є чиїмось відображенням психологічним чи генетичним - та ні, як я думаю. всі люди унікальні, а інші люди/обставини тощо просто чинять вплив на наше формування

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

а мені здається, що бути собою легше
ну що для цього треба? нічого. це відбувається природньо
а от щоб грати якусь роль - о, то вже треба напрягтися
шкода тих людей, які часто напрягаються

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

та ні, все просто. будь собою - не задумуйся яким бути.

. ТРУ - це також дуже філософське поняття? та ні - це просто зайві обмеження.

пупере, скажіть, ким ви є? тільки відповідь має бути саме на це запитання

Додано через 3 хвилини

інколи легше зрадити собі, ніж думці багатьох. і багато хто ведеться на це "легше".
часто наша думка не співпадає з думкою оточуючих. і от чи будемо ми собою, пішовши на компроміс?..

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

запитайте у пуперової тещі...

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

ні, не думаю, що то буде відповідь. людина є не просто тим, за кого її мають інші.

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

Рідня краще знає... повірте....

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

Угу...
Він добрий...десь глибоко-глибоко в душі.

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

ні. він просто добрий.
а ми часто не бачимо соєї злості за злістю через злість інших. вибачте, Romko, знову про "переперчені страви"

але це не тема гілки. рідня знає і безперечно має свою думку, проте ми говоримо про те ким є ми, а не те, ким нас бачать. і тому маємо бути об"єктивними. кожен щодо себе, власне.

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

Що таке "Самі собою?"
Чи є пиріг (а по нашому - пляцок) сам собою? Певно що є.
Вишневий, ревеневий, гречаний та всякий інший.
Всі вони залежать від муки, з якої місили тісто, від інших додатків, від господині, яка пекла, від духовки, врешті.
Але всі вони є пляцки.

Але якщо ми котройсь з них гарненько обмалюємо кремом, прикрасимо і видамо за торт, або ж покришимо дрібненько, то ні одне, ані друге пляцком вже не назвеш (хоч природа його залишилась та сама).
Чи нє...?
А серйозно - бути самим собою насправді, а не лише у власній уяві - дуже важко.
Тут треба відваги, мудрості, такту не "випендрювати" власне "я", але і не дати його затерти...
Треба Божої помочі, врешті решт.

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

правильно, все має бути від душі. все має бути правда.

 

Відповідь: чи ми є самі собою....

Не завжди. Залежить від рідні.

Коли ти сам знаєш, але точно знаєш, ким ти є, то й прикидатися і "шукати себе" уже не треба. Якщо ти віднайшовся сам для себе, то автоматично стаєш знахідкою й для інших.
Гелена має рацію: прикидатися набагато важче, ніж бути собою. Але бути собою важчЕ, якщо не знаєш хто ти.
Отже, як завжди, починати треба від себе.