Чи комфортно Вам у русифікованих містах?

Все! Їду до лісу копати схрон! Я з такою "владою" мирно жити не буду...

 

таких зневажають усі: і україномовні, і російськомовні...

---------- Додано в 18:45 ---------- Попередній допис був написаний в 18:38 ----------

Якщо це одиничні випадки, то дійсно - жодних проблем. А якщо цілі області за одне покоління з абсолютно українських перетворюють на абсолютно московські, то це вже величезна кривда і проблема для нації.

 

Ніхто нікого не зневажає, більшість нормально сприймає (він же зі старими друзями рідною говорив, той хлопець). Просто Ви, Преміум, на цьому зациклились. Я б на місці хлопця, мабуть, так само повівся би. Припускаю, що рідною мовою для нього був якийсь суржик, мова нормальних пацанчіків з п'ятдесятитисячного містечка. І української він толком не знає і звідки йому знати (виріс то не в україномовному середовищі як Ви)? Можливо такою мовою йому встидно говорити і перед російськомовними і перед україномовними, а в колектив треба вливатись. Отак...

 

Тепер виявляється, що хлопчина до того ж був неуком і навіть шкільної програми не осилив. Тим більше зневага таким.

---------- Додано в 21:18 ---------- Попередній допис був написаний в 21:15 ----------

Хоча, можливо там психологічна травма з дитинства вплинула. Тоді щире співчуття.

 

Та не вдавайте, шо не розумієте ситуації. Шкільна програма - це ніщо. Ось російськомовні громадяни теж українську мову і літературу вчили за СССР, а тепер в їхніх дітей взагалі навчання повністю українською ведеться. І що? Вільно балакають українською? Ще б пак. А того хлопця я зовсім не знаю, просто привів класичний приклад, чому люди з провінції переходять в більших містах на російську. Шкільну програму сам вже забув до третього курсу універа.

 

некомфортно
...... Pedro, ...............

Укатайка, блин!
Педро!
Шо, и Австралию омоскалили кацапы?

 

Думаю, що Ви не можете погоджуватись/не погоджуватись, адже це мої відчуття і мені видніше. Вам залишається вірити, або ні.
Звісно, в Києві більше україномовних і менше хамів, але це не дозволяє мені почуватись там в своїй тарілці, так як у Львові, Франківську, Тернополі, Ужгороді, на Волині.

 

Боязнь больших городов?
Бывает.
Часто бывает.

 

Не існує жодної поважної причини для зради рідної мови в сучасній Україні, а є провали у батьківському вихованні, неповага до батьків, провали у шкільній освіті і як наслідок - відчуття власної національної неповноцінності, манкуртизм, перехід на чужу мову.

---------- Додано в 23:12 ---------- Попередній допис був написаний в 23:07 ----------

Львів малим містом не назвеш.

 

Тут я з Вами категорично не згідний! Колись розмовляв на цю тему із знайомою - філологом, і мені дуже сподобалася її твердження. Мова це також історична пам'ять народу, в якій зберігаються такі вислови, звороти, пісні, яких ніколи не було і НЕ БУДЕ в інших мовах. Тому знищивши мову, Ви знищуєте історію народу а з нею і сам народ і його культуру. Згадайте дії імперій і що вони знищили...

 

До чого тут це? Заходячи в магазин не відчуваєш чи місто велике чи ні. А коли просять повторити що хочу російською, бо "не розуміють", складається враження, що я в гостях і маю говорити так, як там заведено. І чхати їм на те, що це все ж таки Україна, і офіційною мовою є українська.
Чомусь на ЗУ не зустрічала випадків, щоб хтось україномовний відповів російськомовному: "Чого вимахуєшся, принциповий, та? Говори по-українськи, бо я не розумію".
Тут вже навіть не про мову розмова, а про елементарну повагу до людей..

 

Якщо можна, хай тодi шановна фiлолог наведе сувору, недвозначну и аполiтичну дефiнiцiю "знищення мови". Бо наразi розмова безпредметна

 

Как выяснила «Сегодня», новый шаг уже разработан и находится на стадии внедрения. Им уже два месяца тренируется маршировать личный состав почетного караула. «Мы решили упростить строевой шаг, ведь «прусский» слишком сложный и напряженный, — объясняет один из создателей «национального» шага, командир батальона почетного караула отдельного полка президента Украины Сергей Клявлин. — Почти все элементы остались прежними, «прусскими», но все проделывается более мягко. Ногу теперь поднимать будут на 10—15 см, а не на 15—20, как было ранее. Колено сгибается, но нога опускается прямой, хотя и более мягко — солдат не чеканит об асфальт всей стопой, а делает легкий перекат».

По словам Клявлина, при подготовке «национального» строевого шага пришлось изучить много архивных материалов об украинской армии: «Поработав с архивами, мы создали 6 разных вариантов шага, показали их президенту и остановились на том, который сейчас внедряем, — рассказывает Клявлин. — Мы его сделали на основе шага сечевых стрельцов армии УНР 1918 года. Конечно, немного модернизировали, чтобы наш шаг выглядел современно».

 

Лінгвоцид (мововбивство) — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу — народності, нації. Лінгвоцид спрямовується в першу чергу проти писемної форми мовлення. Кінцевою метою лінгвоциду є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид — ліквідація цього народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу.

Лінгвоцид є передумовою масової денаціоналізації та манкуртизації: без нього неможлива втрата народом історичної пам'яті, етнічного імунітету, національної самототожності, а без цього, своєю чергою, не може відбутись асиміляція — поглинання одного народу іншим. Ось чому поневолювачі ніколи не забували про необхідність нищення мови поневолених народів.

Лінгвоцид мав і має місце фактично в усіх поліетнічних утвореннях, багатонаціональних державах, де стикаються інтереси панівного і поневолених народів. Форми лінгвоциду можуть бути жорстокими чи поміркованими, відвертими чи закамуфльованими, однак це не змінює ні суті, ні кінцевої мети лінгвоциду.

 

Що Ви хочете цим сказати? Я обурена!!! Я народилась в Україні, я прожила тут все життя і я відношусь до українцеф тільки тому, що народилась у Харкові??? Ганьба Вам, шановний!!! Ррррр... Я обурена!!!!!

 

premium, це є "аполитiчне визначення"?..
Щодо суворостi я мав на увазi наукову суворiсть (iз чiткими та observable критерiями), а не суворiсть (аж до трiскучостi) стилю. Говорячи простiш -- в яких папугах ми наразi мiряємо [не]знищенiсть української мови i по досягнегннi якої кiлькостi папуг мову можна офiцiйно вважати вбитою i похованою?

А щодо "масової денацiоналiзацiї"... глобалiзацiйнi процеси нинi тривають усюди. Я особисто також не у захватi вiд цього, але вишукувати за цим конкретного "ворога-iнiцiатора" виглядає, iмхо, такою собi кухонною конспiрологiєю

 

Шановні Toyvo і Вадюшка, я дуже втішений з того, що ви пишете українською мовою з Харкова, це додає впевненості у незнищенність української мови навіть у Харкові. Але кому, як не вам, знати про реальний рівень русифікації вашої області. Тому не треба обурюватись і казати що все нормально.

 

Ага... А потім люди дивуються - звідки оцей розподіл береться, на Схід і Захід. Ось такі як Ви, шановний, все ділете... розділяєте... поділяєте... Я знаю багато людей, які вважають себе українцями, хоча й російськомовними. Але це зовсім не заважає їм бути такими самими патріотами як львів'яне, вінничане, іванофранківці... Це моє ІМХО

 

Вам что, так некомфортен русский язык ?

 

Не только он.
СМИ тоже стараются в меру сил.
Вот, например, совершенно безобидная статистика.
Но КАК подаётся!
Изумительно подаётся!
Сразу видно, что спрямована на воспитание любви и дружбы между разными регионами Украины:

Для Донбасу Львів з одного боку - це місто, де красива архітектура (24, гарно святкують Різдво та Паску (11. З іншого – кожний десятий мешканець Донбасу вважає, що у Львові живуть “бандерівці”, які агресивно реагують на російську мову (16 і проїдають гроші, які заробляє Схід (11.
Жінки і чоловіки практично однаково уявляють собі Львів, крім одного твердження: чоловіки вдвічі частіше говорили про Львів як місто смачного пива.
Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2009/12/10/40041/


П.С. ПРИКОЛ - смайлы - это так проценты % отобразились.